Архив рубрики: Про товарознавство

Товарознавство: стандарти якості

Міжнародні стандарти серії ISO 9000, 10000 і 14000

Міжнародними стандартами з якості є стандарти ISO серії 9000 і ЮООО.а з охорони навколишнього середовища – ISO серії 14000.

Міжнародні стандарти ISO серії 9000 визначають розроблення, впровадження та функціонування систем якості.

ISO

Вони не стосуються конкретного сектора промисловості чи еконо­міки і являють собою настанови з управління якістю та загальні вимо­ги щодо забезпечення якості, вибору і побудови елементів систем якості. Вони містять опис елементів, що їх мають включати системи якості, а не порядок впровадження цих елементів тією чи іншою організа­цією. Вони не мають на меті спонукати до створення однакових систем якості, оскільки різні організації мають різні потреби. Побудова та шляхи впровадження систем якості повинні обов'язково враховувати конкретні цілі організації, продукцію, яка нею виготовляється, процеси, що при цьому застосовуються, а також конкретні методи праці. Серія стандартів ISO 9000складеться з: ISO 9000, ISO 9001, ISO 9004.

Стандарти ISO серії 9000 були розроблені технічним комітетом ISO/ТС 176 в результаті узагальнення накопиченого національного досвіду різних країн щодо розроблення, впровадження та функціонування систем якості. Вони не стосуються конкретного сектора промисловості чи економіки і являють собою настанови з управління якістю та загальні вимоги щодо забезпечення якості, вибору і побудови елементів систем якості. Вони містять опис елементів, що їх мають включати системи якості, а не порядок впровадження цих елементів тією чи ін­шою організацією. Вони не мають на меті спонукати до створення однакових систем якості, оскільки різні організації мають різні потреби.

Побудова та шляхи впровадження систем якості повинні обов'язково враховувати конкретні цілі організації, продукцію, яка нею виготовляється, процеси, що при цьому застосовуються, а також конкретні методи праці. В подальшому були внесені зміни в стандарти ISO серії 9000, які забезпечують більш зручне користування ними.

ISO 9000:2000. Системи управління якістю. Основні положення та словник. Стандарт розроблено Технічним комітетом ISO/TC 176 „Управління якістю і забезпечення якості", Підкомітетом SC 1 „Поняття та термінологія". Цей стандарт описує основні положення систем управління якістю, які є предметом стандартів серії ISO 9000, і визначає відповідні терміни. Дію цього стандарту поширюють на організації, що прагнуть досягнути переваги завдяки впровадженню системи управління якістю; організації, що прагнуть отримати впевненість у тому, що їхні постачальники виконуватимуть їхні вимоги до продукції; замовників продукції; усі сторони, зацікавлені в єдиному розумінні термінології, яку використовують у сфері управління якістю; усі сторони, внутрішні чи зовнішні стосовно організації, які здійснюють оцінювання або аудит системи управління якістю на відповідність вимогам ISO 9001; осіб, внутрі­шніх чи зовнішніх стосовно організації, які провадять консультування або підготовку з питань системи управління якістю, прийнят­ної для цієї організації; розробників відповідних стандартів.

ISO 9001:2000. Системи управління якістю. Вимоги. Стандарт розроблено Технічним комітетом ISO/TC 176 „Управління якістю і забезпечення якості". Стандарт містить вимоги до систем управління якістю, спрямовані на забезпечення якості і підвищення задоволеності споживача. На відміну від попереднього нове видання ISO 9001 та ISO 9004 утворює узгоджену пару стандартів з управління якістю.

ISO 9004:2000. Системи управління якістю. Настанови щодо поліпшення діяльності. Стандарт розроблено Технічним комітетом, ISO/TC 176 „Управління якістю і забезпечення якості", Підкомітетом SC 2 „Системи якості". Цей стандарт містить настанови, які виходять за межі вимог, наведених в ISO 9001, призначений для того, щоб одночасно врахувати результативність та ефективність системи управління якістю, і, таким чином, потенційні можливості поліпшення показників діяльності організації. Порівняно з ISO 9001, цілі, пов'язані із задоволенням інтересів замовників і з якістю продукції, розширені і містять задоволеність зацікавлених сторін і показники діяльності організації.

Вибір та застосування стандартів. Стандарти ISO серії 9000 передбачають застосування систем якості у чотирьох ситуаціях: отримання вказівок щодо управління якістю; контракт між першою та другою сторонами (постачальник-споживач); затвердження або реєстрація, що їх проводить друга сторона; сертифікація або реєстрація, що їх проводить третя (незалежна) сторона.

Організація-постачальник повинна встановити і підтримувати таку систему якості, яка б передбачала всі ситуації, з якими може зіткнутися організація. Нижче згідно з стандартом ISO 9000 наводяться вказівки, що дозволяють організаціям правильно обрати стандарт ISO серії 9000 та 10000 і отримати корисну інформацію щодо впровадження систем якості.

ISO 9000:2000. Слід звертатися кожній організації, що має намір створити та впровадити систему якості. Розширення глобальної конкуренції призводить до того, що споживач починає висувати дедалі жорсткіші вимоги щодо якості. Для того, щоб не втратити конкурентноздатність і підтримувати високі економічні показники, організаціям-постачальникам необхідно впроваджувати все ефективніші та дійові системи. Цей стандарт подає пояснення основних понять у галузі якості і містить настанови щодо вибору та застосування стандартів ISO серії 9000 для цієї мети.

ISO 9001:1994. Звертатися і застосовувати його постачальнику слід у разі потреби довести свою здатність управляти процесом як проектування, так і виробництва продукції, що відповідає усім вимогам. Вони перш за все мають на увазі задоволення споживача за рахунок запобігання невідповідності на всіх етапах від проектування до обслуговування. Цим стандартом встановлена відповідна модель забезпечення якості.

ISO 9004:2000. Слід звертатися будь-якій організації, що має намір розробити та запровадити систему якості. Для того, щоб відповідати своєму призначенню, організація повинна забезпечити керованість технічними, адміністративними і людськими чинниками, що впливають на якість продукції. Стандарт містить повний перелік елементів системи якості, що стосуються всіх етапів життєвого циклу продукції і відповідних заходів, з якого організація може набрати і застосувати елементи згідно з своїми потребами.

За роки, що пройшли від часу опублікування, вони отримали широке визнання та розповсюдження, а більш як 50 країн прийняли їх як національні. Після розповсюдження почався процес їх широкого застосування при сертифікації систем якості. Це викликало потребу визначення правил самої процедури сертифікації, а також вимог до експертів, які здійснюють перевірку системи. З цією метою IS0/TC 176 підготував та опублікував у 1990 – 1992 р. стандарти ISO серії 10000.

Міжнародні стандарти ISO серії 10000 містять Настанови щодо перевірки системи якості, кваліфікаційні вимоги до експертів-аудиторів з перевірки системи якості, керування програмою перевірки якості. Ця серія стандартів складається з:

ISO 10005:1995. Управління якістю. Настанови щодо якості планування.

 

Європейські стандарти серії EN 29000 і EN 45000

Європейські стандарти серії EN 29000 і EN 45000 регламентують розробку систем якості, оцінювання відповідності, сертифікації систем якості та акредитації органів з сертифікації.

Європейські стандарти EN 29001, EN 29002, EN 29003 є аналогами стандартів ISO 9001, ISO 9002, ISO 9003. В європейських країнах, що входять до складу Європейського союзу, національні стандарти з систем якості створюють або безпосередньо на базі стандартів ISO серії 9000, або посилаються на стандарти EN серії 29000.

До складу європейських стандартів серії EN 45000 входять:

 EN 45001. Загальні вимоги до діяльності випробувальних лабораторій.

EN 45002. Загальні вимоги до оцінювання (атестації) випробувальних лабораторій.

EN 45003. Загальні вимоги до органів з акредитації лабораторій.

EN 45011. Загальні вимоги до органів з сертифікації продукції.

EN 45012. Загальні вимоги до органів з сертифікації систем якості.

EN 45013. Загальні вимоги до органів з сертифікації, що проводять атестацію персоналу.

EN 45014. Загальні вимоги до заяви постачальника про відповідність.

Стадії розробки міжнародних стандартів

Схему розробки міжнародних стандартів наведено на прикладі ІЕС. В рамках системи IS0/IEC кожний ЇЇ член має право брати участь в роботі будь-якого міжнародного Технічного комітету або підкомітету, створеного для розробки проектів стандартів у різних галузях.

Розробка міжнародних стандартів складається з таких стадій: попередньої, пропозиції, підготовчої, обговорення запиту, затвердження і публікації.

Стадії проекту та документи щодо них додаються у таблиці.

Таблиця. Стадії проекту та документи що додаються

 

Попередня стадія. Найперше, з чого починає роботу технічна комісія (підкомісія), є систематичний огляд міжнародних стандартів. Всі види робіт виконуються на основі проектного підходу. Проект приймається для подальшої роботи у випадку відповідності його вимогам опису та прийняття проекту. Попередня стадія встановлюється для робочих одиниць (нових проектів), для яких неможливо визначити термін їх виконання, а також для визначення потреби у стандарті, виходячи з ситуації в галузі.

Стадія пропозиції. Пропозицією нової робочої одиниці (NP) можуть бути нові стандарти, нові частини існуючого стандарту, зміни існуючого стандарту або його частини, поправка існуючого стандарту або його частини, технічний звіт. Пропозиція заявляється у: національній організації зі стандартизації, секретаріаті ТК або підкомісії, Раді з Технічного Управління та ін. Нова пропозиція пропонується у вигляді певної форми та приймається до розгляду коли за неї проголосували не менше п'яти членів технічної комісії.

Порядок розроблення міждержавних стандартів

Порядок розроблення міждержавних стандартів регламентується нормативними документами:

ДСТУ 3281-95. Державний стандарт України. Порядок розроблення міждержавних стандартів.

ГОСТ 1.0:2003. Національна стандартизація. Основні положення

ДСТУ 1.2-2003. Національна стандартизація. Правила розроблення національних нормативних документів.

ГОСТ 1.5-2003. Національна стандартизація. Правила побудови, викладання, оформлення та вимоги до змісту нормативних документів.

ПМГ 03-93. Порядок реєстрації і підготовки до видання міждержавних нормативних документів з стандартизації.

КНД 50-013-93. Порядок укладання договорів на розроблення нормативних документів.

КНД 50-040-95. Порядок проведення експертизи та підготовки до затвердження проектів державних (міждержавних) стандартів та змін до них.

Ці нормативні документи встановлюють порядок розроблення, уз­годження, експертизи, редагування та видання міждержавних стандартів в Україні, їх вимоги є обов'язковими.

Загальні положення. Міждержавні стандарти розробляють згідно з планом державної стандартизації України (міждержавної частини). Технічне завдання (далі – ТЗ) розробляють згідно з ДСТУ 1.2-2003 (узгоджується тільки з організаціями, що діють в Україні). Технічне завдання на розроблення стандарту слід узгоджувати з органами державного нагляду, напрямки діяльності яких стосуються вимог стандарту. Проект міждержавного стандарту та пояснювальну записку до нього на всіх етапах розробляють російською мовою. З остаточною редакці­єю розробником надається і автентичний текст проекту міждержавно­го стандарту українською мовою. Вимоги до побудови, викладення та оформлення визначені ГОСТ 1.5, порядок узгодження і затвердження -ДСТУ 1.2, ГОСТ 1.0 та ДСТУ 3281, реєстрації ПМГ-03. Останню сторінку проекту стандарту виконують відповідно до додатка А. ДСТУ 3281. Пояснювальну записку оформляють згідно з ДСТУ 1.2. Нормативні посилання на ДСТУ та інші нормативні акти, затверджені органами державного нагляду України, в міждержавному стандарті не допускаються.

Стандарт отримує статус міждержавного за умови прийняття його Міждержавною радою із стандартизації, метрології, сертифікації (далі -МДР) а в галузі будівництва – Міждержавною науково-технічною комісією із стандартизації і технічного нормування в будівництві (далі-МНТКС).

Такий стандарт дістає позначення ГОСТ. Прийнятий ГОСТ видається російською мовою з автентичним текстом українською мо­вою. До переліку організацій (підприємств), яким проект стандарту буде направлений на відгук, залежно від об'єкта стандартизації та виду стандарту включають організації України з якими проект стандарту потрібно узгодити та головні організації (підприємства), що розробляють і виготовляють продукцію, яка є об'єктом стандартизації, за умови, що вони не є розробниками стандарту.

Додатково розробник може включити до переліку організацій, яким стандарт має бути направлений на відгук, організації та підприємства (за умови попередньої домовленості з ними) країн-учасниць Угоди про проведення погодженої політики в галузі стандартизації, метрології та сертифікації (далі – Угода), які виявили зацікавленість у стандарті, і секретаріат Міждержавного технічного комітету із стандартизації (далі – МТК), якщо він діє в іншій країні.

Якщо стандарт розробляє Міждержавний технічний комітет із стандартизації, секретаріат якого веде Україна, до переліку організацій, яким стандарт буде направлений на відгук, розробник включає національний ТК країн-учасниць Угоди, що виявили зацікавле­ність у стандарті.

Національні системи стандартів

Комплекси стандартів та нормоконтроль технічної документації. Система засадних основоположних стандартів. Система стандартів з якості. "Стандартизація послуг.

Національна система стандартизації спрямована на забезпечення реалізації єдиної технічної політики у сфері станда­ртизації, метрології та сертифікації, захисту інтересів споживачів продукції, послуг, взаємозамінності та сумісності продукції, її уніфікації, економії всіх видів ресурсів. Залежно від специфіки об'єкта стандартизації встановлено такі види стандартів: основоположні (організаційно-методичні, загально технічні та термінологічні) стандарти; стандарти на методи (методики) випробовування (вимірюван­ня, аналізування, контролювання); стандарти на продукцію; стандарти на процеси, на послуги; стандарти на сумісність продукції, послуг чи систем у їхньому спільному використовуванні; стандарти загальних технічних вимог.

Система стандартів з якості

В умовах ринкової економіки перевагу одержують стандарти з управління якістю, які орієнтують усі підрозділи організацій на якість з кінцевою метою забезпечення права споживача на безпеку товарів.

Якість – пріоритет номер один. Якість – це сукупність характеристик об'єкту, які стосуються його здатності задовольняти установлені і передбачені потреби. Право споживача на безпеку товарів (робіт, послуг) гарантується Законом України, Про захист прав споживача" (cm. 16 і cm. 17).

Система якості – це сукупність організаційної структури, методик, процесів і ресурсів, необхідних для здійснення управління якістю.

Якість продукції – це рівень відповідності сукупності технічних, експлуатаційних, економічних, естетичних та інших параметрів продукту рівню потреб суспільства, тобто рівень її (продукції) корисних для суспільства властивостей. Основними властивостями якості продукції в галузі захисту довкілля є безпека і екологічність продукції.

Екологічність продукції- це властивість рівня якості конкретної продукції, яка полягає у спроможності бути використаною за функціональним призначенням, не завдавши неприпустимо негативного впливу на якість навколишнього середовища.

Система стандартів з якості

ДСТУ

ДСТУ 2925- 94 Якість продукції. Оцінювання якості.

ДСТУ 3514-97 Статистичні методи контролю та регулювання.

ДСТУ ISO 9000-2001 Система управління якістю. Основні положення ISO 9000:2000 та словник.

ДСТУ ISO 9001 -2001 Система управління якістю. Вимоги. ДСТУ ISO 9002-95 Модель забезпечення якості в процесі вироб­ництва, монтажу та обслуговування.

ДСТУ ISO 9003-95 Модель забезпечення якості в процесі контролю готової продукції та її випробувань.

ДСТУ ISO 9004-2001 Система управління якістю. Настанови ISO 9004:2000 щодо поліпшення діяльності.

ДСТУ ISO 10011-1-97 Настанови з перевірки систем якості.

Перевірка. ДСТУ ISO 10011-2-97 Настанови з перевірки систем якості.

Кваліфікаційні вимоги до аудиторів з перевірки системи якості. ДСТУ ISO 10011-3-97 Настанови з перевірки систем якості.

Керування програмами перевірки.

ГОСТ 15895-77 Статистические методы управления качеством продукции. Термины и определения. 


Publisher: Team EPMPD  

Література з товарознавства та торговельного підприємництва

Скачати перелік літератури у файлі doc

  1. Азгальдов Г.Г. Теория и практика оценки качества товаров: Основы квалиметрии / Г.Г. Азгальдов. – М. : Экономика, 1982. – 256 с.
  2. Алексеев Н.С., Ганцов Ш.К., Кутянин Г.И. Введение в товароведение. Теоретические основы товароведения непродовольственных товаров. – М. : Экономика, 1982.
  3. Алексеев Н.С., Ганцов Ш.К., Кутянин Г.И. Теоретические основы товароведения непродовольственных товаров. – М. : Экономика, 1988.
  4. Байдакова Л.И., Федаева Н.И., Сергеева Г.В., Молебная Л.И. Товароведение обувных и пушно-меховых товаров: Учебник. – К. : Высш.шк., 1990.
  5. Балабанова Л.В. Цінова політика торговельного підприємства в умовах маркетингової орієнтації / Балабанова Л.В. – Доценьк, 2003. – 148 с.
  6. Беседин А.А., Ганцов Ш.К. Товароведение пушно-меховых товаров: Учеб. для товароведных факультетов торг. вузов. – М. : Экономика, 1983.
  7. Богинская О.А. Товароведение непродовольственных товаров. Музыкальные инструменты : учеб. Пособие для вузов / О.А. Богинская, В.Л. Левенко. – К. : Вища шк., 1981. – 136 с.
  8. Боровикова Л.А. Исследования продовольственных товаров / Л.А. Боровикова, А.И. Гримм, А.П. Доофеева и др. – М. : Экономика, 1980. – 306 с.
  9. Бураковський Ігор. Теорія міжнародної торгівлі. – К. : Основи, 2000. – 241 с.
  10. Варибрус В.И. и др. Товароведение продовольственных товаров. Т. ІІІ. М., «Экономика», 1971. – 568 с.
  11. Герасимова В.А. Товароведение и експертиза вкусовых товаров / В.А. Герасимова, Е.С. Белокурова. – СПб. : Питер, 2005. – 416 с.
  12. Глушкова Т.Г. Товари культурно-побутового призначення : підручник / Т.Г. Глушкова. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2004. – 550 с. (Сер. «Товарознавство»).
  13. Гринів Б. В. Економічний аналіз торговельної діяльності. Навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 392 с.
  14. Демкова Е.А. Товароведение и експертиза мебельних товаром / Е.А. Демкова. – М. : КноРус, 2008. – 298 с.
  15. Джафаров А.Ф. Товароведение плодов и овощей / А.Ф. Джафаров. – М. : Экономика, 1985. – 279 с.
  16. Димань Т.М. Безпека продовольчої сировини : Підручник / Т.М. Димань, Т.Н. Мазур. – К.: ВЦ «Академія».-2011.-
  17. ДСТУ 3993-2000 Товарознавство. Терміни та визначення. – К. : Держстандарт України, 2000.
  18. ДСТУ ISO 9000-2001: Системи управління якістю. Основні положення та словник. К.: Держстандарт України, 2001.
  19. Дубініна А.А. Токсичні речовини у харчових продуктах та методи їх визначення : Підручник / А.А. Дубініна, Л.П. Малюк, Г.А. Селютіна, Т.М. Шапорова, В.А. Науменко. – К.: ВД «Професіонал», 2007. – 384 с.
  20. Дуборасова В. Сенсорный анализ. Дегустация вина / В. Дуборасова. – М. : Маркетинг, 2001.
  21. Жук Ю.Т. Теоретичні основи товарознавства / Ю.Т. Жук, В.А. Жук, Н.К. Кисляк, Н.Я. Орлова. – К. : Укроопосвіта, 2000.
  22. Журавлева М.Н., Троян А.В. Товароведение продовольственных товаров. В 3-х т. Т. І. Учебник для товаровед. отд-ний кооп. вузов. Изд. 2-е, перераб. и доп. М., «Экономика», 1975. – 447 с.
  23. Журавлева М.Н., Троян А.В. Товароведение продовольственных товаров. Общая часть. Овощи, плоды и грибы. М., «Экономика», 1969. – 392 с.
  24. Закон України від 23.12.1997 № 771/97-ВР «Про безпечність та якість харчових продуктів» (із змінами). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada/
  25. Заржецкий Е.В. Радиотовары. Товароведение / Е.В. Заржецкий. – М. : Экономика, 2002. – 198 с.
  26. Захарченко П.В. Товарознавство керамічних будівельних виробів : навч. посіб. / П.В. Захарченко, П.Й. Купрієнко, К.К. Пушкарьова,      В.І. Рева. – К. : КНУБА, 2006. – 221 с.
  27. Зовнішньоекономічні операції і контракти: Навч. посіб. / В.В. Козик, Л.А. Панкова, Я.С. Крап'як, О.Ю. Григор'єв, А.О. Босак. — 2-ге вид. — К.: Центр навчальної літератури, 2004. — 608 с.
  28. Иванов М.Н., Шакланов И.Г., ПанасенкоВ.А. Товароведение обувных товаров. – М. : Экономика, 1990.
  29. Иванова В.Я., Голубенко О.А. Товароведение и експертиза кожевенной продукции: Учебник. – М. : Издат.-торг. Корпорація «Дашков и К°», 2006.
  30. Кисляк Н.К. Непродовольчі товари. Ч. ІІ. Господарські та культурно-побутові товари. Практикум : навч. посіб. / Н.К. Кисляк, Т.М. Коломієць, Т.Г. Глушкова, В.І. Михайлов. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2004. – 218 с.
  31. Кисляк Н.К. Товарознавство господарських товарів : підруч. для студ. товарозн. спец. вищ. навч. закл. / Н.К. Кисляк, Т.М. Коломієць, В.М. Кравченко, С.О. Сіренко. – К. : КНИГА, 19. – 2004. – Т. 11. – 448 с.
  32. Колесник А.А., Елизарова Л.Г. Теоретические основы товароведения продовольственных товаров. – М. : Экономика, 1990.
  33. Коломієць Т.М. Товарознавство. Товари з пластичних мас та побутової хімії / Т.М. Коломієць. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2009. – 62 с.
  34. Колтунов В.А. Плодоовочеві товари : навч. посіб. / В.А. Колтунов. – К. : Київ. нац. торг.-екон.  ун-т, 2009. – 356 с.
  35. Колтунов В.А. Прогнозування збереження якості продовольчих товарів : навч. посіб. / В.А. Колтунов. – К. : : Київ. нац. торг.-екон.  ун-т, 2003. – 198 с.
  36. Колтунов В.А. Технологія зберігання продовольчих товарів : підручник / В.А. Колтунов. – К. : : Київ. нац. торг.-екон.  ун-т, 2003. – 537 с.
  37. Колтунова Л.В. Товароведение продовольственных товаров растительного происхождения : ученик / Л.В. Колтунова,                 М.А. Николаева, Е.Н. Печникова. – М. : Деловая лит., 2004. – 816 с.
  38. Коробкина З.В. Товарознавство смакових товарів / З.В. Коробкина, О.Л. Романенко. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2003.
  39. Кравченко В.М. Товарознавство будівельних виробів : навч. посіб. / В.М. Кравченко, С.О. Сіренко, П.Д. Мамонов. – К. : Київ. нац. торг.-екон.  ун-т, 2004.
  40. Кушнір М.К., Тихонова Н.П. Товарознавство взуттєвих товарів: Підруч. для студентів. – К. : НМЦ Укоопосвіта, 2001. – 266 с.
  41. Лазарев Е.П. Исследование продовольственных товаров / Е.П. Лазарев и др. – М. : Экономика, 1986.
  42. Леви М., Вейтц Б.А. Основы розничной торговки / Пер. с англ. Под. ред. Ю.Н. Каптуревского. – СПб: Издательство «Питер», 1999. – 448 с. – (Серия «Теория и практика менеджмента»).
  43. Лігоненко Л.О. Економіка торговельного підприємства: методика розв’язання практичних завдань / Л.О. Лігоненко, І.В. Височин . – К, 2010. – 455 с.
  44. Ловачев Л. Снижение потер продовольственных товаров при хранении / Л. Ловачев, М. Волков, О. Церевитинов. – М. : Экономика, 1980. –   258 с.
  45. Лысенков Ю.М., Педь И.В. Расчеты во внешней торговле / Под ред. Ю.М. Лысенкова. – К. : Вестник фондового рынка. – 2003. – 336 с.
  46. Мазаракі А.А. Економіка торговельного підприємства. Підручник для вузів / Під ред. проф. Н.М. Ушакової. – К.: Хрещатик, 1999. – 800 с.
  47. Мазаракі А.А. та ін. Економіка торговельного підприємства. Підручник для вузів. (Під ред. проф. Н.М. Ушакової) – К. «Хрещатик», 1999. –   800 с.
  48. Мазаракі А.А., Мельник Т.М. Регуляторна політика у сфері зовнішньої торгівлі: монографія / А.А. Мазаракі, Т.М. Мельник. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2010. – 470 с.
  49. Мазаракі А.А., Пугачевський Г.Ф. З історії торгівлі та товарознавства // Вісн. КНТЕУ. – 2002. – № 2.
  50. Мазаракі А.А., Пугачевський Г.Ф. Товарознавство в Україні: зародження та етапи розвитку. Генезис товарознавства // Вісн. КНТЕУ. – 2003. – № 1.
  51. Мазаракі А.А., Пугачевський Г.Ф. Товарознавство в Україні: зародження та етапи розвитку. Терміни та визначення // Вісн. КНТЕУ. – 2002. – № 4.
  52. Мазаракі А.А., Пугачевський Г.Ф., Лагутін В.Д. Теорія і практика розвитку торгівлі: науки про торгівлю в ХХІ ст. // Економіка України. – 2005. – № 5.
  53. Методи визначення фальсифікації товарів : підручник / А.А. Дубініна, І.Ф. Овчіннікова, С.О. Дубініна та ін. – К. : Професіонал ; Центр навч. л-ри, 2010. – 172 с.
  54. Микулович Л.С. Товароведение продовольственных товаров с основами микробиологии, санитариии и гигиены : учеб. пособие / Л.С. Микулович. – Минск : Высш. шк., 2002. – 429 с.
  55. Наровчатов С.Н. Организация торговли и торговых предприятий. – К. : Киев. нац. торг.-экон.ун-т, 2013. – 554 с.
  56. Непродовольчі товари Ч ІІ. Господарські та культурно-побутові товари. Практикум : навч. посіб. / Н.К. Кисляк, Т.М. Коломієць, Т.Г. Глушкова, В.І. Михайлов. – К. : нац. торг.-екон. ун-т, 2004. – 218 с. (Сер. «Товарознавство»).
  57. Николаева Н.А. Товароведение плодов и овощей / Н.А. Николаева. – М. : Экономика, 1990.
  58. Орлова Н.Я. Теоретичні основи товарознавства (розділ «Теоретичні основи товарознавства продовольчих товарів»): Опорний конспект лекцій для студентів за напрямом підготовки «Торгівля». – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2004.
  59. Орлова Н.Я. Теоретичні основи товарознавства: Лабораторний практикум / Н.Я. Орлова. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 1999.
  60. Орлова Н.Я. Теоретичні основи товарознавства: Продовольчі товари. Практикум : навч. посіб. / Н.Я. Орлова. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2008. – 146 с.
  61. Орловский Э.Н. Товароведение культтоварів / Э.Н. Орловский, В.В. Платонов, М.И. Бердшадский. – М. : Экономика, 2001. – 265 с.
  62. Основи експертизи продовольчих товарів : навч. посіб. / В.Д. Малигіна, Л.Д. Титаренко, Л.В. Породина та ін. – К. : Кондор, 2009. – 296 с.
  63. Павленко І. І., Варяниченко О. В., Навроцька Н. А. Міжнародна торгівля та інвестиції. Навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 256 с.
  64. Парамонова Т.Н. Экспресс-методы оценки качества продовольственных товаров / Т.Н. Парамонова. – М. : Экономика, 1988. – 111 с.
  65. Петрище Ф.А. Теоретические основы товароведения и экспертизы непродовольственных товаров. – М. : Издат.-торг. Корпорация «Дашков и К°», 2004.
  66. Пизик С.В. Товароведение продовольственных товаров / С.В. Пизик. – К. : Вища шк., 1987.
  67. Пономарьов П.Х. Безпека харчових продуктів та продовольчої сировини : навч. посібник / П.Х. Пономарьов, І.В. Сирохман. – К.: Лібра. -2003. – 272 с.
  68. Постанова КМ України від 26.07.2006 № 1023 «Про реалізацію статті 28 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів». – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada/
  69. Про безпечність та якість харчових продуктів : Закон України – від 23 грудня 1997 р. № 771/97-ВВ / зі змін. Та доповн. від 06.07.2010 № 2436-VI (2436-17) – К. : ВВР, 2010. – 60 с.
  70. Про захист прав споживачів : Закон України – від 12 травня 2001 р. № 1023-ХІІ / зі змінами, внесеними згідно із Законом № 1779- VI (1779-17) від 17.12.2009.– К. : ВВР, 2010, 39.– с. 84.
  71. Продукти харчові. Маркування для споживачів. Загальні правила : ДСТУ 4518:2008. – К. : Держспоживстандарт.
  72. Протопопова В.О. Економіка торговельного підприємства: навчальний посібник / Протопопова В.О., Головінов М.І. – Донецьк, 2009. – 367 с.
  73. Пугачевський Г.Ф. Методологічні основи формування властивостей непродовольчих товарів: Зб. наук. пр. КНТЕУ, 2002.
  74. Пугачевський Г.Ф. Товарознавство в системі наук про торгівлю // Вісн. КНТЕУ. – 2005. – № 2.
  75. Пугачевський Г.Ф., Михайлова Г.М. Дефініція товару як об’єкт товарознавства // Вісн. Дон. ДУЕТ. – 2004. – № 4 (24).
  76. Пугачевський Г.Ф., Михайлова Г.М. Предмет товарознавства – категорія діалектична // Вісн. Дон. ДУЕТ. – 2004. – № 4 (24).
  77. Романенко О.Л. Смакові товари : підручник / О.Л. Романенко. – 2-ге вид., допов. та переробл. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2012. – 560 с. – (Серія «Товарознавство»).
  78. Рудавська Г.Б. Молочні та яєчні товари : підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Г.Б. Рудавська, Є. В. Тищенко. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2004. – 392 с. – (Серія «Товарознавство»).
  79. Серебряков С.В. и др. Организация и техника торговки. Изд. 2-е перераб. Учебник для фак. торг. вузов. Под ред. С.В. Серебрякова. М., «Экономика», 1968. – 407 с.
  80. Сирохман І.В. Товарознавство крохмалю, цукру, меду, кондитерських виробів : підручник / І.В. Сирохман. – К. : Вища шк., 1993. – 238 с.
  81. Сирохман І.В., Задорожний І.М., Пономарьов П.Х. Товарознавство продовольчих товарів. – К. : Лібра, 1998.
  82. Смоляр В.И. Харчова експертиза / В.И. Смоляр. – К. : Здоров’я, 2005. – 448 с.
  83. Справочник по приемке, хранению и реализации продовольственных товаров: В 2т. – К. : Техніка, 1990, 1991.
  84. Справочник товароведа /Непродовольственные товары/ Т. 1. 3-е изд. – М. : Экономика, 1988.
  85. Справочник товароведа продовольственных товаров : в 2 т. / Б.В. Андрест, И.Л. Волкинд, В.З. Гарнецков и др. – М. : Экономика, 1987. – Т. 1. – 368 с.
  86. Справочник товароведа продовольственных товаров. – М. : Экономика, 1990. – Т. 1.
  87. Стандарти на продовольчі та непродовольчі товари.
  88. Сударєва О.Ю Методичні вказівки до лабораторних робіт. – Аналіз природних об’єктів і продуктів харчування / О.Ю. Сударєва, Я.Р. Базаль, С.М. Сухарев. – Ужгород : Ужгород. нац. ун-т, 2002. – 100 с.
  89. Теоретичні основи товарознавства: Опор. консп. лекцій / Укл. :         Н.К. Кисляк, Г.Ф. Пугачевський. – К. : КНТЕУ, 2002.
  90. Теплов В.И. Коммерческое товароведение : ученик / В.И. Теплов, М.В. Сероштан, В.Е. Боряев, А.А. Панасенко. – М. : Дашков и К°, 2000. – 617 с.
  91. Титаренко Л.Д. Теоретичні основи товарознавства. – К. : ЦНЛ, 2003.
  92. Тихонова Н.П. Товарознавство галантерейних товарів: Підруч. для студентів. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2003. – 225 с.
  93. Товароведение и организация торговли непродовольственными товарами : учеб. для нач. проф. образования / под. ред. А.Н. Неверова, Т.И. Талых. – М. : ИРПО, Изоцентр академия, 2000. – 463 с.
  94. Товароведение и экспертиза продовольственных товаров / [С.Н. Гамидулаев, Е.В. Иванов, С.Л. Николаева, В.Н. Симонова]. – СПб. : Альфа, 2000. – 432 с.
  95. Товарознавство продовольчих товарів: Лаб. практикум. – К. : КНТЕУ, 2001.
  96. Ходыкин А.И. Спортивные товары. Товароведение / А.И. Ходыкин. – М. : Экономика, 2000. – 264 с.
  97. Хопкинс Т. Искусство торговать: – Спб. : Издательство «Литера», 1996. – 256 с.
  98. Чармэссон Г. Торговая марка: как создать имя, которое принесет миллионы. – СПб. : Издательство «Питер», 1999. – 224 с.
  99. Шепелев А.Ф. Товароведение и экспертиза вкусовых и алкогольных товаров / А.Ф. Шепелев, К.Р. Мхитарьян. – Ростов н/Д : МартТ, 2001.
  100. Шепелев А.Ф. Товароведение и экспертиза древесно-мебельных товаров : учеб. пособие / А.Ф. Шепелев. – 2-е изд., испр., доп. – М.; Ростов н/Д : МартТ, 2004. – 224 с.
  101. Шепелев А.Ф. Товароведение и экспертиза непродовольственных товаров : Древесно-мебельные товары. Силикатные и строительные товары. Текстильные товары. Швейно-трикотажные товары. Пластмассы т бытовые товары : учеб. пособие для студ. вузов /        А.Ф. Шепелев. – М. : МартТ, 2003. – 688 с.
  102. Шепелев А.Ф. Товароведение и экспертиза плодоовощных товаров / А.Ф. Шепелев, О.И. Кожуханова. – Ростов н/Д : МартТ, 2001. – 64 с.
  103. Шкарупа В.Ф. Основи екології та безпеки товарів народного споживання. – К. : КНТЕУ, 2002.Экспертиза качества виноградних вин. – М. : Москов. школа экспертизы, 2001.

Publisher: Team EPMPD  

Товарознавство і торговельне підприємництво

“Товарознавство і торговельне підприємництво” – освітній напрям запроваджений Міністерством освіти і науки України для підготовки фахівців у сфері торгівлі, логістики і товарознавства.

Серед українських ВНЗ фахівців за даним напрямом готують лише декілька закладів. Серед них Національний університет “Львівська політехніка”. Навчання здійснюється Кафедрою екологічної політики та менеджменту природоохоронної діяльності.


Publisher: Team EPMPD  

Товарознавство продовольчих товарів

"Товарознавство продовольчих товарів" – вагомий напрямок в сучасній науці. Саме по собі товарознавство являється науковою дисципліною, предметом якої виступає споживча цінність товарів. З цієї точки зору, товарознавство продовольчих товарів виступає об’єктивним чинником зростання соціального благополуччя громадян будь-якої країни. В умовах переходу від одноосібного виробництва продовольчих товарів до монопольно індустріального, дослідження за даною проблематикою виступають як особливо гостра дилема.

Вивчення дисципліни «Товарознавство продовольчих товарів» можливе на основі відповідної літератури. Тут Ви можете скачати підручник “Товарознавство продовольчих товарів”.

Крім цього Ви можете скачати реферат Товарознавство і торговельне підприємництво.

Перелік виданої в Україні літератури за проблематикою товарознавство наведено за посиланням:
товарознавство“>http://pca.com.ua/tovaroznavstvo-i-torgovelne-pidpriyemnitstvo/literatura-z-tovaroznavstva-torgovelnogo-pidpriyemnitstva/

Слід зазначити, що Товарознавство продовольчих товарів – нова тема для української науки, тому кількість опублікованих за даною темою праць є вкрай не високою. Проте саме даний напрямок може допомогти український промисловості адаптуватись до нових стандартів ЄС і тим самим вплинути на економічний розвиток України у майбутньому.


Publisher: Team EPMPD