Нічого цікавоМоже бутиНормальноДобреДуже цікаво (1 голосів, середній: 5,00 з 5)
Loading...Loading...
Кількість переглядів: 143

Якість мийних засобів: проблеми та перспективи вирішення

Світла подія здобуття Україною незалежності супроводжувалась, на жаль, загостренням економічних проблем, пов’язаних із зародженням вітчизняної економіки та формуванням її інфраструктури, перерозподілом ринків сировини та збуту продукції вітчизняних виробників, економічно спотвореним механізмом зміни власності та багатьма іншими причинами, які зуумовили економічний спад національної економіки. Не уникнуло негативних тенденцій і виробництво синтетичних мийних та чистильних засобів (СМЧЗ). Так, за даними [1], у 1990 р. в Україні було вироблено 300 тис.т СМЧЗ, що становило 19,7% загального їх виробництва в колишньому СРСР, а в 1999 р. − лише 65 тис.т. Потенційну нішу нестачі СМЧЗ заповнила продукція фірм-виробників інших держав. В основному це держави, які мають спільний з Україною кордон або розміщені недалеко неї (Туреччина, Польща, Румунія, Чехія і тощо).

ЧИТАТИ ПРО ТОВАРОЗНАВСТВО
ЧИТАТИ ПРО ТОВАРОЗНАВСТВО ПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ
ЧИТАТИ ПРО ІСТОРІЮ РОЗВИТКУ ТОВАРОЗНАВСТВА У ЛЬВОВІ

Браузер не бачить рисунок або формулу?! Скачайте реферат:
Скачати реферат “Проблеми якості синтетичних мийних та чистильних засобів”

Слід зауважити, що сьогодення день характеризується підвищенням активності українських фірм − виробників СМЧЗ. Досить часто це пов’язано із створенням транснаціональних структур на базі виробництв СМЧЗ, а у зв’язку з тим і зі збільшенням інвестування в ці виробництва, оновленням технології, введенням нових прогресивних економічних механізмів діяльності. Зокрема, за даними [1], заслуговує схвалення відродження виробництва СМЧЗ у Первомайську фірмою «Ольвія» (9 тис.т у 1986 р. і 29,7 тис.т у 1999 р.), в Ужгороді − австрійським відділенням фірми «Хенкель», на ВАТ ПХ «Зоря» − болгарською фірмою «Фреш та Косметик». На нашу думку, саме така діяльність об’єднань будь-якої форми власності, спрямована на інтеграцію в українську економіку шляхом створення та модернізації виробничих потужностей (що сприяє створенню додаткових робочих місць, зростанню надходжень до державного бюджету України) і заслуговує на державну підтримку, на відміну від фірм, орієнтованих тільки на споживчий ринок України як ринок збуту своєї продукції.

Описаний вище стан виробництва та споживання СМЧЗ спричинив те, що сьогодні (за даними [1]) на українському ринку СМЧЗ більше 20 великих імпортерів та близько 40 офіційних дистрибуторів представляють широкий асортимент продукції як вітчизняного виробництва, так і виробництва інших країн. А це своєю чергою, забезпечує об’єктивну оцінку споживчої якості СМЧЗ, яка, щоправда, значно спотворюється широкомасштабними рекламними кампаніями зацікавлених у збуті своєї продукції.

Оскільки СМЧЗ підлягають обов’язковій сертифікації у системі УКРСЕПРО, їх показники безпеки перевіряються на відповідність чинним в Україні нормативним документам за процедурою, регламентованою УКРСЕПРО. Тому, не беручи до уваги фальсифікованих продуктів та тих, які потрапили в Україну контрабандним шляхом, можна вважати, що показники всіх СМЧЗ на ринку України відповідають ухваленим нормам. Як же визначити, які з них високоякісні і чи коректне таке порівняння взагалі? Аналізуючи викладене вище, ми можемо стверджувати, що всі вони (з погляду відповідності нормативним документам України) належні за якістю. Але ж кожна номенклатура характеризується своїм спектром споживчих властивостей, які можуть бути кращими або гіршими, ніж у аналогів.

Можна виділити дві групи відмінностей споживчих якостей у номенклатурі СМЧЗ:

Суб’єктивні, тобто, відносні для кожного конкретного споживача. Визначаються індивідуальним смаком споживача (колір, запах, форма та конструкція пакування і тощо).

Визначаються технологічними показниками, які відрізняються за багатьма значеннями, хоча і перебувають у полі допустимих за нормами, схваленими в України. Так, для засобів для прання це мийна здатність (згідно з ДСТУ 2972-94 вона не має бути меншою за 85% що до еталона), для чистильних засобів – чистильна здатність, регламентована багатьма ТУ.

Щодо першої групи відмінностей, то вони не піддаються об’єктивному порівнянню вже унаслідок своєї суб’єктивності і не служать предметом нашого аналізу. Аналіз другої групи відмінностей лежить у площині оцінки їх споживчої якості, і, на нашу думку, потребує докладного розгляду.

Проблема якості продукції та послуг і впровадження механізму забезпечення цієї якості справедливо привертає увагу людства. Реалізацією цього важливого завдання є розроблення системи стандартів ISO 9000 та сертифікація ряду підприємств у полі цих стандартів. Свідченням глибокої оцінки важливості проблеми в Україні є постійне збільшення підприємств, сертифікованих за цим стандартом, різке збільшення кількості органів сертифікації, акредитованих на роботу у системі стандартів ISO 9000 в УКРСЕПРО. Проте, на нашу думку, недостатньо уваги приділяється об’єктивному аналізу системи оцінки споживчої якості продукції самим споживачем (ми не можемо вважати системою об’єктивної оцінки численні рекламні ролики, які заповнили програми телебачення, і, однак, з певним успіхом формують громадську думку).

Відомий спеціаліст у царині якості продукції доктор Генічі Тагучі вважає [2], що якість споживач сприймає за певними критеріями. Насамперед він:

−      оцінює зовнішній вигляд (дизайн), функції та ціну;

−      зіставляє особистий прибуток та цінність продукту;

−      визначає обсяг сегмента ринку;

−      встановлює вимоги до продукту;

−      його вибір визначається менеджментом, маркетингом та продажами;

−      його оцінка залежить від продуктової стратегії компанії.

Саме перший та другий критерії концепції доктора Тагучі зумовлюють, на наш погляд, селективність в оцінці споживчої якості одного і того ж продукту різними за рівнем забезпеченості верствами населення. І для більшості з них основоположним є техніко-економічний підхід, коли продукція оцінюється не лише за її технологічними властивостями, але і за вартістю, за рахунок якої досягнуті ці властивості. Проілюструємо це на прикладі оцінки пральних порошків, номенклатура яких найбільш поширена на ринку України.

Автори [3] провели глибокі всебічні дослідження технологічних властивостей порошків до прання за методиками, які не увійшли до ДСТУ 2972-94. Автори дійшли висновку, що споживач на основі цих даних може судити наскільки популярні марки пральних порошків відрізняються одна від одної. Проте, на нашу думку, ця інформація є неповною і не дозволяє зробити однозначний висновок про переваги чи недоліки того чи іншого засобу. А як відомо, не в повній мірі сказана правда – це та ж неправда. Тому ми зробили спробу проаналізувати дані, наведені у джерелі [3] із ціновими характеристиками порошків. Для коректності оцінки розраховували ціну 100 г прального порошку кожної із досліджуваних [3] фірм виходячи із ціни 300–400-грамової упаковки, середню ціну виробу визначали виходячи із цін у 5 оптових магазинах м. Львова. Вихідні дані та розрахунки наведено в табл.1.77.

Таблиця 1.77

Вихідні дані для техніко-економічної оцінки пральних порошків

 

Ariel-automat

Gala-automat

Persil-automat

Bonux-automat

Tade-automat

OMO-active frush automat

REX-automat

E-automat

Мийна здатність порошків до прання щодо еталона (%) за даними [3]

102

94

100

104

105

99

100

103

Середні ціни за 100 г. порошку (грн)

1.18

0.58

1.18

0.78

0.99

1.02

0.63

0.69

Витрати на досягнення 1% мийної здатності (z, коп,%)

1.16

0.61

1.18

0.8

0.9

1

0.63

0.71

Розрахунок витрат на досягнення регламентованої ДСТУ 2972-94 мийної здатності

100 г СМЗ (грн)

0,99

0,52

1,00

0,68

0,76

0,85

0,53

0,6

 

 

Розрахунок витрат на досягнення 1% мийної здатності проводився за такою методикою:

де z−питомі витрати на досягнення 1% мийної здатності, %;

C−середня ціна 1 кг. СМЗ;

M−досягнена мийна здатність за даними [3], %.

Звичайно, такий спосіб оцінки техніко-економічних властивостей пральних порошків є досить відносним. Автори не претендують на універсальність методики розрахунку і вважають, що це тільки перший крок у цьому напрямі. Для певної групи споживачів, звичайно, найбільш важливою є максимальна якість, незважаючи на ціну порошку. Інші групи споживачів, як стверджує доктор Генічі Тагучі, зіставлятимуть особистий прибуток із цінністю продукту. У цілому ж, на нашу думку, кожний із виробів, який пройшов сертифікацію в системі УКРСЕПРО і потрапив на споживчий ринок України, має право на своє коло споживачів, що цінують його за певні суб’єктивні характеристики (колір, запах, улюблену упаковку та форму гранул) або за технологічні показники чи за ціну.

Спробуємо оцінити, хоча б побіжно, характер рекламних продуктів, які висвітлюють переваги того чи іншого СМЧЗ. Як відомо, метою реклами є привернути увагу споживача до конкретного виробу, підкреслити його позитивні якості, а відтак і збільшити його ринок. Конструюючи рекламний продукт, його творці, звичайно, орієнтуються на рівень розвитку споживача. І стає образливо за оцінку ними рівня розвитку наших громадян: порівнюючи свій виріб із виробами конкурентів, рекламодавці запевняють, що їхній вибір переважає інші в декілька а то й десятки разів. Адже будь-якому технологу відомо: якщо не застосовано якісних змін рецептурі шляхом введення нових, не відомих раніше, продуктів, таких змін досягти неможливо, говорити про них – це авантюра. Але нехай це залишиться на совісті не надто принципових виробників, які за будь-яку ціну хочуть розширити ринок саме свого продукту. І віриться, що мине не так вже й багато часу, як споживач  знайде свій улюблений продукт, минувши повітряні замки та феєрії спокус, які на пробу далекі від задекларованих.

ЧИТАТИ ПРО ТОВАРОЗНАВСТВО
ЧИТАТИ ПРО ТОВАРОЗНАВСТВО ПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ
ЧИТАТИ ПРО ІСТОРІЮ РОЗВИТКУ ТОВАРОЗНАВСТВА У ЛЬВОВІ

Браузер не бачить рисунок або формулу?! Скачайте реферат:
Скачати реферат “Проблеми якості синтетичних мийних та чистильних засобів”


Publisher: Team EPMPD  

Додати коментар

Ваш e-mail не буде опублікований. Обовязкові поля відмічені *

Можна використовувати наступні HTML-теги і атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>