АНАЛІЗ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ВИГОТОВЛЕННЯ МАШИН

Скачати реферат “АНАЛІЗ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ВИГОТОВЛЕННЯ МАШИН”

Опрацювання літературних джерел на предмет ознайомлення із сутністю і видами показників, які характеризують технологічні процеси виготовлення машин, показало, що ці показники слабо формалізовані і недостатньо систематизовані. Більшість науковців групують показники у такі групи: технологічні показники машин, техніко-економічні показники технологічних процесів, показники технологічних процесів складання машин, показники надійності технологічних процесів, показники нормування трудових витрат на виконання технологічного процесу, показники якості технологічних процесів тощо. Узагальнення  інформації з вищенаведених джерел, а також даних досліджуваних підприємств дозволило побудувати класифікацію показників, які характеризують технологічні процеси виготовлення машин (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Класифікація показників, які характеризують ТПВМ

Назви показників у розрізі етапів ТПВМ

ТПВЗ

ТПОД

ТПСМ

Показники витрат

1.1. Витрати, пов’язані з ТПВЗ

1.2. Витрати, пов’язані з ТПОД

1.3. Витрати, пов’язані з ТПСМ

Показники якості

2.1. Міцність заготовок

2.2. Міцність деталей після їх обробки

2.3. Міцність готових виробів

3.1. Точність виготовлення заготовок

3.2. Точність обробки деталей

3.3. Точність виготовлення готової продукції

4.1. Придатність заготовки до реставрації

4.2. Придатність обробленої деталі до реставрації (ремонту)

4.3. Придатність готового продукту до технічного обслуговування і поточних ремонтів

5.1. Придатність заготовки до зберігання та транспортування

5.2. Придатність обробленої деталі до зберігання та транспортування

5.3. Показник придатності готової продукції до зберігання та транспортування

6.1. Фізична та моральна довговічність заготовки

6.2. Фізична та моральна довговічність обробленої деталі

6.3. Фізична та моральна довговічність готової продукції

7.1. Надійність у використанні заготовки

7.2. Надійність у використанні обробленої деталі

7.3. Надійність у використанні готової продукції

8.1. Безпечність використання заготовки

8.2. Безпечність використання обробленої деталі

8.3. Безпечність використання готового продукту

9.1. Екологічність заготовок

9.2. Екологічність оброблених деталей

9.3. Екологічність готової продукції

Показники гнучкості

10.1. Кількісний показник гнучкості ТПВЗ

10.2. Кількісний показник гнучкості ТПОД

10.3. Кількісний показник гнучкості ТПСМ

11.1. Часовий показник гнучкості ТПВЗ

11.2. Часовий показник гнучкості ТПОД

11.3. Часовий показник гнучкості ТПСМ

12.1. Вартісний показник гнучкості ТПВЗ

12.2. Вартісний показник гнучкості ТПОД

12.3. Вартісний показник гнучкості ТПСМ

Показники продуктивності

13.1. Показник продуктивності обладнання, що використовується у ТПВЗ

13.2. Показник продуктивності обладнання, що використовується у ТПОД

13.3. Показник продуктивності обладнання, що використовується у ТПСМ

*1. Класифікація є розробкою дисертанта. 2. ТПВЗ – технологічний процес виготовлення заготовок, ТПОД – технологічний процес обробки деталей, ТПСМ – технологічний процес складання машин.

 

Як видно з рис. 2.1, за змістом виділено такі показники: витрат ресурсів, якості, гнучкості, продуктивності, інтенсивності використання обладнання, трудомісткості. Сукупність цих показників доцільно обчислювати у розрізі етапів ТПВМ.

         Як правило, до показників витрат, які характеризують технологічні процеси, включають: коефіцієнти витрат ресурсів (сировини, матеріалів, палива, енергії тощо) на одиницю виготовленої продукції; обсяг собівартості продукції, виготовленої протягом певного проміжку часу (виробничого циклу, одного року тощо); обсяг собівартості виготовлення деталі; обсяг собівартості обробки деталі; обсяг собівартості складання машини; загальна трудомісткість складання машини; обсяг витрат часу на обробку однієї деталі; коефіцієнт завантаження обладнання за часом тощо.

         Якщо розглядати їх локально без взаємозв’язку один з одним, то вони достатньо інформативні. Проте, якщо на підприємстві виникає необхідність провести комплексне оцінювання ефективності ТПВМ, то їх перелік і зміст не дозволить здійснити це коректно. По-перше, вищенаведені показники не охоплюють усіх груп витрат, пов’язаних із ТПВМ. По-друге, обчислення витрат, пов’язаних із ТПВМ, вимагає уточнення їх приналежності до кожного з видів виробництва (одиничне, серійне, потокове). Аналіз інформації досліджуваних машинобудівних підприємств (додаток А) на предмет використовуваних підходів щодо обчислення витрат у розрізі видів виробництва дозволяє стверджувати, що принципової різниці не існує між обчисленням витрат, пов’язаних із технологічними процесами виготовлення машин при одиничному та серійному виробництві. Різниця лише полягає у тому, що при одиничному виробництві усі витрати виникають у зв’язку з виробництвом виробу в єдиному примірнику, а при серійному виробництві усі витрати пов’язані із виготовленням серії виробів. На рис. 2.1 наведено графічні моделі визначення загальної суми витрат при одиничному, серійному і потоковому виробництві.

У побудованій класифікації показників, які характеризують ТПВМ за змістом, виділено також показники якості. Як бачимо, з наведених рисунків обчислення абсолютних показників витрат, пов’язаних з ТПВМ, вимагає ідентифікування виду машинобудівного виробництва, оскільки від нього залежить вибір моделі визначення загальної суми витрат. Визначивши вид виробництва доцільним є перейти до етапу формування системи показників, які, з позиції аналітика підприємства, будуть найбільш інформативними для аналізу витрат, пов’язаних з ТПВМ.

Висновок про якість технологічних процесів формують на підставі узагальнення інформації про якість виготовлення і обробки деталей, а також про якість виконання операцій із складання готових виробів.

Враховуючи необхідність системності в аналізі витрат, а також доступність інформації про їх обсяг і структуру, у наведеній нами  класифікації відправною позицією класифікування є їх елементи у собівартості виробництва:

·        матеріальні витрати (сировина і основні матеріали, купівельні напівфабрикати і комплектуючі вироби, паливо та енергія, будівельні матеріали, запасні частини; тара і тарні матеріали; допоміжні та інші матеріали);

·        витрати на оплату праці (заробітна плата за окладами і тарифами; премії та заохочення; компенсаційні виплати; оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу; інші витрати на оплату праці);

·        витрати на соціальні заходи (відрахування на пенсійне забезпечення; відрахування на соціальне страхування; страхові внески на випадок безробіття; відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства та інші соціальні заходи);

·        амортизаційні відрахування (амортизація основних засобів; амортизація нематеріальних активів; амортизація інших необоротних  нематеріальних активів);

·        інші операційні витрати (витрати на відрядження; витрати на послуги зв’язку; витрати на виплату матеріальної допомоги; витрати на розрахунково-касове обслуговування тощо).

Щодо індексів, то їх перелік в залежності від цілей аналітика може бути значно ширшим. Включені ж нами індекси наведено для демонстрування прикладу побудови системи показників витрат, а також, виходячи із можливостей доступу до експертних даних, на основі яких  можна буде проаналізувати сучасний стан технологічних процесів на досліджуваних машинобудівних підприємствах.        

Аналізування наукової літератури, зокрема [8; 11; 19; 21; 25; 26; 32; 46; 49; 67-69; 75; 78; 108; 129; 135; 151; 155; 160; 174; 212; 240], виявлено, що найбільш використовуваними є таки показники якості, як: міцність, потужність, коефіцієнт корисної дії, точність, безпека роботи, зручність та простота обслуговування і використання, надійність, екологічність тощо. Узагальнивши різні показники якості, пропонуємо їх класифікувати за такими ознаками: за змістом (технічні (міцність і точність) та експлуатаційні (придатність виробів до технічного обслуговування і поточних ремонтів, придатність виробу до зберігання та транспортування, фізична і моральна довговічність виробів, надійність, безпечність використання, екологічність тощо) показники); за етапами виробництва (показники якості виготовлення деталей, показники якості обробки деталей і показники якості складання машин).

         Усі показники, виділені за їх змістом, обчислюються технологами машинобудівних підприємств у розрізі етапів ТПВМ.

         Одним із елементів побудованої класифікації показників, які характеризують ТПВМ, є показники гнучкості. Серед них виділяють показники гнучкості об’єкта, підприємства, виробничої системи, обладнання, керування, технологій, транспортування, виробничого персоналу тощо. Аналізування означень  сутності цих показників різними авторами дозволяє стверджувати, що спільною для них є дві ознаки: перша – адаптивність об’єктів до зміни внутрішнього і, передусім, зовнішнього середовища організації; друга – залежність адаптивності від обсягу витрат, пов’язаних із її забезпечення. Дослідивши машинобудівні підприємства (додаток А), а також позиції науковців, які займаються проблемами удосконалення управління технологічними процесами виготовлення машин, нами побудовано графічну модель зв’язків між видами гнучкості технологій, які використовуються під час виготовлення машин, видами виробництва і зміною обсягу витрат, якими супроводжується забезпечення адаптації технологій до зміни умов внутрішнього і зовнішнього середовищ підприємства 

Примітки: 1) 1 – технологічні процеси першої групи гнучкості; 2 –технологічні процеси другої групи гнучкості; 3 – технологічні процеси третьої групи гнучкості; 4 – технологічні процеси четвертої групи гнучкості; А – одиничне виробництво; В – серійне виробництво; С – масове виробництво; Max – високий рівень витрат; Min – низький рівень витрат; S – середній рівень витрат.; 2) модель розроблено здобувачем.

         Побудована модель вказує на те, що на підприємствах де має місце:

·        одиничне виробництво, як правило, використовуються технологічні процеси четвертої групи гнучкості, тобто технології, які передбачають використання універсального обладнання для виготовлення широкої номенклатури продукції одиничними екземплярами. Це дозволяє з відносно низькими витратами пристосувати використовуване обладнання і використовувані технологічні процеси до виготовлення нової продукції, властивості якої відрізнятимуться від властивостей продукції, що вироблялась раніше;

·        серійне виробництво, як правило, використовуються технологічні процеси другої (переналагоджувана технологія виробництва, за якої обладнання при заміні окремих його компонентів може використовуватись для виготовлення нового виробу чи суворо фіксованої групи виробів [62, с. 54]), третьої (переналагоджувані технологічні процеси і відповідне обладнання, призначене для одночасного випуску групи виробів [62, с. 54]) і четвертої груп гнучкості, що дозволяє з відносно невисокими (середніми) витратами пристосувати використовуване обладнання і використовувані технологічні процеси до виготовлення нової продукції, властивості якої відрізнятимуться від властивостей продукції, що вироблялась раніше;

·         масове виробництво, як правило, використовуються технологічні процеси першої (високоавтоматизована технологія виробництва, при якій технологічне обладнання призначене для виготовлення одного виробу [62, с. 54]) і другої групи, що вимагає відносно високих затрат коштів для того, щоб пристосувати використовуване обладнання і технологічні процеси до виготовлення нової продукції, властивості якої відрізнятимуться від властивостей продукції, що вироблялась раніше.

         У відповідності до побудованої системи показників, які характеризують технологічні процеси виготовлення машин, доцільним є обчислювати також показники продуктивності. Як відомо, продуктивність  – це властивість виробляти продукцію [33, с.970]. О.Дичковська уточнює: «.. продуктивність відображає кількість продукції, виготовленої за одиницю часу…» [62, с. 29]. Серед показників продуктивності, в управлінні ТПВМ, доцільно за широтою охоплення виділяти загальні і конкретні показники продуктивності, а за етапами ТПВМ – показник продуктивності технологічного процесу виготовлення деталей, показник продуктивності  технологічного процесу обробки деталей, показник продуктивності технологічного процесу складання машин.

         З метою конкретизації особливостей застосування запропонованої системи показників, на практиці розглянемо їх обчислення за даними ВАТ «Луцький автомобільний завод». У відповідності до першого етапу аналізу ефективності ТПВМ, необхідно дослідити показники витрат. На досліджуваному підприємстві використовується серійне виробництво, тому використовуватимемо модель Б (див. рис. 2.1) для визначення обсягу витрат у досліджуваному періоді. Обчислення загального обсягу витрат у собівартості виробництва можливо здійснити за формулою:

         Використовуючи дані табл. 2.2, бачимо, що у 2008 р., у порівняні з 2000 р., витрати, пов’язані із технологічним процесом виготовлення машин, зросли в 1,25 рази. Це відбулось за рахунок усіх, без винятку, елементів витрат, проте найбільше цьому посприяло зростання матеріальних витрат (1,3 рази), витрат на амортизацію (1, 7 рази), а також інших операційних витрат (1, 14 рази). Цей факт може вказувати на те, що ВАТ «Луцький автомобільний завод» інтенсифікував технологічні процеси і цим збільшив обсяги виробництва готової продукції, що забезпечило йому економію на умовно-постійних витратах. Зростання обсягу цих витрат може бути пов’язаним також із ростом цін на сировину, матеріали тощо, але лише частково, оскільки протягом аналізованого періоду суттєво збільшився обсяг амортизаційних відрахувань, а це можливо в умовах зростання обсягів виробництва готової продукції або в разі придбання нових чи переоцінки використовуваних основних засобів.

Таблиця 2.2

Елементи витрат у собівартості виробництва машин

ВАТ «Луцький автомобільний завод», тис. грн.

Елементи витрат

2008 р.

2000 р.

Абсолютне відхилення

Відносне відхилення

1378979

599911

779068

1,298639

32998

19993

13005

0,650478

19337

13460

5877

0,436627

6245

2396

3849

1,606427

233271

109201

124070

1,136162

Всього

1670830

744961

925869

1,242842

 

Ці показники взято з офіційних даних, зокрема звіту підприємства перед акціонерами протягом 2000-2008 рр. Основні засоби на підприємстві не оновлювались і їх переоцінка не проводилась. Таким чином, є підстави стверджувати, що зростання витрат, пов’язаних з технологічними процесами виготовлення машин, в основному, є наслідком  їх інтенсифікації.

         З метою детальнішого дослідження витрат, пов’язаних з технологічними процесами виготовлення машин ВАТ «Луцький автомобільний завод», доцільно обчислити індекси собівартості і середніх витрат на одну гривню продукції (табл. 2.3). Базуючись на даних табл. 2.6, обчислимо зміну в рівні собівартості для кожного виду продукції і в середньому для всіх видів, а також окупність витрат:

1. Визначимо зміну собівартості виробництва у розрізі кожного виду продукції. Для цього обчислимо індивідуальні індекси собівартості () як

 

Таблиця 2.3

Вихідні дані для визначення індексів собівартості і середніх витрат на одну гривню продукції

ВАТ «Луцький автомобільний завод»

Продукція

Дані

вихідні

розрахункові

Кількість продукції, тис. грн

Собівартість одиниці продукції, тис. грн.

Порівняна ціна одиниці продукції, тис. грн.

Індивідуальні індекси собівартості

Витрати на всю продукцію за період, тис. грн.

Вартість валової продукції за період, тис. грн.

Б

З

Б

З

Б

З

У

Б

З

Автомобілі ВАЗ

 

15420

 

30740

 

27,24784

28,26552

48,05138

1,037349

420161,7

868882,1

837598,6

740952,3

1477100

Автомобілі КІА

 

2760

 

5228

 

70,54781

71,56809

121,6658

1,014462

194712

374158

368824

335797,5

636068,6

Автомобілі Hunday

 

1870

 

4634

 

81,6458

84,56452

143,7597

1,035749

152677,6

391872

378346,6

268830,6

666182,4

Автомобілі Bj

 

230

 

456

 

50,1478

50,17982

85,30569

1,000639

11533,99

22882

22867,4

19620,31

38899,4

Автомобілі КАМАЗ

 

6

 

14

 

5,284711

7,142857

12,14286

1,351608

31,70827

100

73,98595

72,85714

170

Автомобілі

Isuzu

 

10

 

24

 

94

112

190,4

1,191489

940

2688

2256

1904

4569,6

Автобуси

69

132

187,23

215,022

365,5374

1,148438

12918,87

28382,9

24714,36

25222,08

48250,94

Всього

20365

41228

-

-

-

-

792975,9

1688965

1634681

1392400

2871240

*Б – базовий період; З – звітний період; У – умовні витрати.

 

 

відношення собівартості одиниці продукції у звітному періоді (), до собівартості одиниці продукції в базовому періоді ().

         2. Для характеристики середньої зміни собівартості виробництва продукції за всіма її видами визначимо агрегатний індекс собівартості (індекс фіксованого складу, який характеризує середню зміну собівартості внаслідок зміни одного фактора (собівартості продукції)) 

де  – фактичні витрати на всю продукцію звітного періоду;

 – витрати на всю продукцію звітного періоду за собівартістю базисного періоду (умовні витрати).

         Для обчислення агрегатного індексу собівартості встановимо фактичні () і умовні витрати () для кожного виду продукції ВАТ «Луцький автомобільний завод» і в цілому для всієї продукції.

         Порівнюючи фактичні й умовні витрати на виробництво всієї продукції, визначимо агрегатний індекс собівартості [137]:

або 103,32%.

         Отже, собівартість виробництва продукції у звітному періоді, порівняно з базовим, у середньому зросла на 3,32% (103,32% -100%).

         Різниця між чисельником і знаменником агрегатного індексу собівартості становить 54284 тис. грн., що засвідчує перевитрати виробництва.

         Знаючи індивідуальні індекси собівартості, а також фактичні витрати на всю продукцію звітного періоду, загальний індекс собівартості продукції можна встановити за формулою середнього гармонічного індексу [123; 137]:

де  – індивідуальні індекси собівартості.

         Отже, отримано такий самим результат, що й у разі визначення агрегатного індексу собівартості.

         3. Індекс середніх витрат на одну гривню продукції, що характеризує окупність витрат [69; 137]:

де  і  – фактичні витрати на виробництво всієї продукції в базовому і звітному періодах;

 і  – вартість виробленої продукції в порівняльних цінах у базовому і звітному періодах.

         Для обчислення індексу необхідно визначити:

·        витрати на виробництво всієї продукції у базовому періоді для кожного виду () і загальну суму витрат ();

·        вартість кожного виду виробленої продукції у базовому і звітному періодах у порівняльних цінах ( і ) та загальну вартість продукції за два періоди ( і ).

Результати розрахунків наведено у табл. 2.6.

Порівнюючи середні рівні витрат на одну гривню продукції у звітному і базовому періодах, обчислимо індекс середніх витрат на одну гривню сукупної продукції:

Отже, середні витрати на одну гривню продукції у звітному періоді, порівняно з базовим, зросли на 0,018732 тис. грн. (0,588235-0,018732).

Індекс середніх витрат на одну гривню продукції можна подати як відношення індексів загальних витрат і фізичного обсягу продукції [68; 69; 123; 137]:

         Індекс середніх витрат є індексом змінного складу. Він характеризує зміну витрат у результаті зміни таких факторів, як обсяг витрат і асортимент готової продукції. Його обчислення показало, що загальні витрати на всю продукцію звітного періоду підвищилися майже на 59%, тоді, як фізичний обсяг продукції зріс на 57%.

         За наявними даними можна також обчислити і перевірити взаємозв’язок між індексами загальних витрат, собівартості і фізичного обсягу продукції за собівартістю [123; 137]:

 тобто

         Отже, загальні витрати, пов’язані із ТПВМ ВАТ «Луцький автомобільний завод» у звітному періоді, порівняно з базовим, зросли в середньому більш як у два рази. Це зростання відбулося внаслідок збільшення фізичного обсягу виробництва продукції більш ніж у двічі при зростанні собівартості продукції на 3,32% ().

         Наступним етапом аналізу ТПВМ ВАТ «Луцький автомобільний завод» є обчислення показників якості. С.Бондаренко до показників якості технологічних процесів виготовлення автомобілів відносить: маневреність, комфортабельність, місткість, вантажопідйомність, зручність ремонту, зручність складання і розбирання, зручність керування, міцність, час розгону, зовнішній вигляд, швидкість руху, водо і пилонепроникність тощо []. Проте, у табл. 2.1 виділено лише ті показники якості, які спільні для технологічних процесів виготовлення будь-яких машин. Так, показник міцності обчислюють для оцінювання технологічних процесів виготовлення деталей, їх обробки і складання готових виробів (машин). Показник міцності можна обчислити за формулою:

де ,  – нормативне і фактичне навантаження на деталь, вузол, готовий продукт;

,  – загальна і робоча кількість деталей, вузлів, готових продуктів.

         Чим ближчим є значення  до 1, тим вищою є міцність деталей, вузлів і готових продуктів.

         Щодо властивості точності, то при її оцінюванні, як правило, базуються на законі роподілення, який характеризує зв'язок між значеннями випадкової величини і відповідними їй ймовірностями. Більшість науковців, зокрема [8; 11; 19; 21; 25; 26; 32; 46; 49; 67-69; 75; 78; 108; 129; 135; 151; 155; 160; 174; 212; 240], до числових характеристик випадкової величини відносять: величину поля розсіювання, положення поля розсіювання, положення центра групування, асиметрію розташування кривої розподілення похибок, міру розсіювання випадкової величини відносно центра розсіювання, коефіцієнт відносної асиметрії (табл. 2.4).

Таблиця 2.4

Числові характеристик випадкової величини при оцінюванні

 точності ТПВМ [21]

Назви показників

Способи обчислення показників

Величина поля розсіювання

де ,  – найбільше і найменше значення показника точності;

,  – найбільше і найменше фактичне відхилення значення показника точності у групі виробів від нормативного значення

Положення поля розсіювання

Для визначення середнього поля розсіювання  відносно номінальної величини  використовують координату середини поля розсіювання

Положення центру групування

де ,  – середнє і номінальне значення показника точності

Асиметрія розташування кривої розподілення похибок

де  – середина поля допуску показника точності

Міра розсіювання випадкової величини відносно центра розсіювання

де N – загальна кількість заготовок (деталей);

 – поточне значення випадкової величини;

 – частота. Обчислюється як відношення кількості заготовок (деталей), які мають однакове значення показника точності до загальної кількості заготовок (деталей)

Коефіцієнт відносної асиметрії

Значення  може бути додатнім, від’ємним або дорівнювати нулю

 

         У результаті співпраці із ВАТ «Луцький автомобільний завод» не вдалось отримати даних для обчислення вищенаведених показників, проте керівники підприємства, які відповідають за управління якістю, надали інформацію про зміну рівня якості ТПВМ у формі балів, на основі яких нами розраховано коефіцієнти якості (табл. 2.5).

         Як бачимо, протягом аналізованого періоду коефіцієнти якості технологічних процесів обробки деталей і складання машин зросли на 0,038 і 0,016 відповідно. Щодо технологічного процесу виготовлення заготовок, то значення коефіцієнта якості знизилось у 2008 р., в порівнянні із 2000 р., на 0,014.

Причиною цього є те, що протягом останніх років на підприємстві оновлювалось тільки те обладнання, яке використовується у технологічних процесах обробки деталей і складання машин. Щодо обладнання задіяного до технологічного процесу виготовлення заготовок, то воно більш як на 65% зношене. До того ж, за даними підприємства, протягом останніх 10-ти років працівники, які працюють на цьому обладнанні, не брали участі у програмах підвищення кваліфікації, що позначилось на якості технологічного процесу виготовлення заготовок. Керівники підприємства пояснюють цю ситуацію тим, що співпраця з іноземними партнерами побудована так, що більшість заготовок підприємство імпортує. Певна частина з них проходять обробку. Як наслідок, стійкими є тенденції до зниження якості технологічного процесу виготовлення заготовок, а також до підвищення якості технологічних процесів обробки деталей і виготовлення машин.

Таблиця 2.5

Вихідні і розрахункові дані щодо зміни рівня якості ТПВМ у ВАТ «Луцький автомобільний завод»

Види технологічних процесів

Бали

 

Коефіцієнти

якості, частки одиниці

Відхилення

Фактичні

Максимальноможливі

 

2000 р.

 

2008 р.

2000 р.

2008 р.

2000 р.

2008 р.

ТПВЗ

730

716

1000

1000

0,73

0,716

-0,014

ТПОД

841

879

1000

1000

0,841

0,879

0,038

ТПСМ

945

961

1000

1000

0,945

0,961

0,016

* ТПВЗ – технологічний процес виготовлення заготовок; ТПОД – технологічний процес обробки деталей; ТПСМ – технологічний процес складання машин.

Щодо експлуатаційних показників якості, то, як вже зазначалось, до них належать: придатність виробів до технічного обслуговування і поточних ремонтів, придатність виробу до зберігання та транспортування, фізична і моральна довговічність виробів, надійність, безпечність використання, екологічність тощо. Встановлення нормативних значень цих показників, а також їх досягнення відбувається на основі формування інноваційних рішень технічного напряму (характеру). Л.Гліненко і А.Смердов машини розглядають з позиції технічних систем. За результатами їх досліджень зміни в технічних системах можуть бути кількох видів: компромісні (заміна окремих елементів на існуючі альтернативні), якісні зміни на рівні елемента технічної системи, радикальні зміни технічних систем на рівні фізичної підсистеми, нова технічна система, нове відкриття. Автори стверджують, що технічні системи (готову продукцію) або окремі її елементи на різних стадіях технологічного процесу необхідно досліджувати на предмет  їх відповідності експлуатаційним вимогам якості в залежності від характеру змін у технічних системах. При цьому, рекомендованим є використовувати метод спроб. Так, для адекватного встановлення значень експлуатаційних показників якості будь-якого технологічного процесу, що зазнав компромісних змін, необхідно здійснити до десяти спроб. У разі реалізації якісних змін на рівні елемента технічної системи – десятки спроб. Інші зміни вимагають сотень, тисяч і сотень тисяч спроб відповідно [48].

У табл. 2.6 наведено результати внутрішніх досліджень аналітиків ВАТ «Луцький автомобільний завод» щодо експлуатаційних показників якості.

Як видно з табл. з табл. 2.9, у 2008 р., в порівнянні із 2000 р., придатність готової продукції підприємства до технічного обслуговування і проточних ремонтів дещо знизилась (-0,003). Така ж ситуація із фізичною і моральною довговічністю виробів. Значення цього показника знизилось на 0,005. За результатами досліджень аналітиків ВАТ «Луцький автомобільний завод» погіршення значень цих показників є наслідком реалізації на підприємстві стратегії зниження витрат виробництва. У межах цієї стратегії на підприємстві реалізовуються інноваційні рішення щодо впровадження вузлів, механізмів і окремих комплектуючих одноразового використання.

Як наслідок, за рахунок цього, значення вказаних показників якості по підприємству загалом постійно знижуються. Певною мірою такі інноваційні рішення позначаються і на рівні надійності виробів, щоправда за даними табл. 2.6 значення цього показника залишилось незмінним упродовж аналізованого періоду. Щодо значень інших експлуатаційних показників якості, то у 2008 р., в порівнянні із 2000 р., вони покращились.

Таблиця 2.6

Вихідні і розрахункові дані щодо зміни рівня експлуатаційних показників якості ТПВМ у ВАТ «Луцький автомобільний завод»

Експлуатаційні показники якості

Бали

 

Коефіцієнти

якості, частки одиниці

Відхилення

Фактичні

Максимальноможливі

 

2000 р.

 

2008 р.

2000 р.

2008 р.

2000 р.

2008 р.

1

940

937

1000

1000

0,94

0,937

-0,003

2

912

915

1000

1000

0,912

0,915

0,003

3

907

902

1000

1000

0,907

0,902

-0,005

4

905

905

1000

1000

0,905

0,905

0

5

912

916

1000

1000

0,912

0,916

0,004

6

836

901

1000

1000

0,836

0,901

0,065

*1 – придатність виробів до технічного обслуговування і поточних ремонтів, 2 – придатність виробу до зберігання та транспортування, 3 – фізична і моральна довговічність виробів, 4 – надійність, 5 – безпечність використання, 6 – екологічність.

Доцільно відзначити, що оцінювання експлуатаційних показників проводилось без врахування перетворення ресурсів підприємства на готову продукцію за стадіями ТПВМ. З огляду на це, значення наведених показників є недостатньо інформативними. Адже непридатність певного вузла чи механізму до поточного ремонту або обслуговування є нерівноцільним непридатності до ремонту і обслуговування готового виробу (автомобіля). З огляду на це, у 2009 р. нами проведене дослідження експлуатаційних показників якості ВАТ «Луцький автомобільний завод» на засадах зміни умов збору вихідної інформації. Результати дослідження представлено у табл. 2.7.

Таблиця 2.7

Результати повторного дослідження зміни рівня експлуатаційних показників якості ТПВМ у ВАТ «Луцький автомобільний завод»

Експлуатаційні показники якості

Бали

 

Коефіцієнти

якості, частки одиниці

Відхилення

Фактичні

Максимальноможливі

 

2000 р.

 

2008 р.

2000 р.

2008 р.

2000 р.

2008 р.

ТПВЗ

1

520

370

1000

1000

0,52

0,37

-0,15

2

980

982

1000

1000

0,98

0,982

0,002

3

725

710

1000

1000

0,725

0,71

-0,015

4

920

920

1000

1000

0,92

0,92

0

5

870

910

1000

1000

0,87

0,91

0,04

6

890

910

1000

1000

0,89

0,91

0,02

ТПОД

1

650

410

1000

1000

0,65

0,41

-0,24

2

763

800

1000

1000

0,763

0,8

0,037

3

630

590

1000

1000

0,63

0,59

-0,04

4

970

975

1000

1000

0,97

0,975

0,005

5

954

960

1000

1000

0,954

0,96

0,006

6

850

880

1000

1000

0,85

0,88

0,03

ТПСМ

1

947

963

1000

1000

0,947

0,963

0,016

2

950

965

1000

1000

0,95

0,965

0,015

3

800

840

1000

1000

0,8

0,84

0,04

4

980

990

1000

1000

0,98

0,99

0,01

5

930

975

1000

1000

0,93

0,975

0,045

6

915

954

1000

1000

0,915

0,954

0,039

*1 – придатність виробів до технічного обслуговування і поточних ремонтів, 2 – придатність виробу до зберігання та транспортування, 3 – фізична і моральна довговічність виробів, 4 – надійність, 5 – безпечність використання, 6 – екологічність.

Отримана інформація певною мірою відрізняється від тої, що наведена у табл. 2.6. Так, погіршення першого і третього показників виявилось характерним лише для технологічних процесів виготовлення заготовок і обробки деталей. Значення ж усіх ж інших показників у 2008 р., в порівняні з 2000 р., покращились. Особливо це є характерним для технологічного процесу складання машин. Як бачимо, незважаючи на те, що на попередніх стадіях ТПВМ окремі показники погіршились, при аналізі експлуатаційних показників готової продукції (автомобілів) це не позначилось.

Відзначимо, що у світовій практиці автомобілебудування стратегія на здешевлення готової продукції неодноразово себе виправдовувала. Так, загальновідомою є історія завоювання американського автомобільного ринку японськими автовиробниками. Їх стратегія полягала у тому, що вони підійшли до розв’язання конфліктних задач в технічних системах на засадах нехтування однієї з двох суперечливих вимог з одночасним максимальним задоволенням другої. Тобто, у загальному переліку експлуатаційних показників якості вони виділи пріоритетні показники і реалізували інновації, націлені на покращання їх значень. До цих показників, передусім, належали такі: економність в експлуатації, зручність у використанні, задоволення дизайнерських смаків споживачів. Як наслідок, типовою для японських автомобілів стала їх низька вартість, економність, короткий життєвий цикл використання, креативність, що забезпечило стрімкий ріст обсягів реалізації.

Однією з груп показників, які використовують для оцінювання ТПВМ, є показники гнучкості. Гнучкість – це властивістю об’єкта реагувати на зміну у зовнішньому середовищі без корінних структурних змін [21; 48; 62]. У табл. 2.1 за змістом виділено кількісний, часовий і вартісний показник гнучкості. Ці показники доцільно обчислювати у розрізі технологічних процесів виготовлення заготовок, обробки деталей і складання машин. Їх обчислюють за такими формулами [21; 48; 62; 67; 151; 212]:

1) розрахунок кількісного показника гнучкості:

де  – кількість обладнання, що бере участь у технологічному процесі виготовлення і обробки деталей, а також у процесі складання машин і  потребують переналагодження;

 – загальна кількість обладнання, що бере участь у технологічних процесах виготовлення машин;

2) розрахунок часового показника гнучкості:

де  – тривалість циклу виготовлення і обробки однієї деталі, або складання вузла чи механізму і-го найменування;

 – час переналагодження обладнання, що бере участь у технологічному процесі виготовлення і обробки деталей, а також у процесі складання машин;

 – кількість найменувань деталей, вузлів, механізмів, що виготовляються;

3) розрахунок вартісного показника гнучкості:

де  – витрати на переналагодження обладнання, що бере участь у технологічному процесі виготовлення і обробки деталей, а також у процесі складання машин, грн.;

 – амортизаційні відрахування від експлуатації обладнання, що бере участь у технологічному процесі виготовлення і обробки деталей, а також у процесі складання машин, грн.

         У табл. 2.8 наведено вихідні дані, а також результати розрахунку показників гнучкості ТПВМ у ВАТ «Луцький автомобільний завод». Як видно з вищенаведених даних, у 2008 р., порівняно із 2000 р., незважаючи на те, що значення коефіцієнта  було достатньо низьким,  воно погіршилось у розрізі технологічних процесів виготовлення і обробки заготовок у середньому на 0,08, а щодо технологічного процесу складання машин залишилось незмінним.

Таблиця 2.8

Результати розрахунку показників гнучкості ТПВМ у ВАТ «Луцький автомобільний завод», частки одиниці

Технологічні процеси

Роки

Відхилення

2000

2008

ТПВЗ

0,22

1,41

0,94

0,37

1,44

0,97

0,15

0,03

0,03

ТПОД

0,43

1,4

0,87

0,44

1,42

0,85

0,01

0,02

-0,02

ТПСМ

0,17

1,42

0,85

0,17

1,41

0,86

0

-0,01

0,01

 

         Обчислення коефіцієнта  показало, що його значення є достатньо прийнятним у розрізі усіх технологічних процесів, оскільки воно становить більше одиниці. У 2008 р., порівняно із 2000 р., значення цього коефіцієнта, за винятком технологічного процесу складання машин, залишились практично незмінними. Щодо коефіцієнта , то його значення в умовах серійного виробництва вважається оптимальним тоді, коли дорівнює одиниці. Як видно з табл. 2.8, у ВАТ «Луцький автомобільний завод» вартісний показник гнучкості ні у 2000 р., ні у 2008 р. не відповідав цій умові. Більше того, у 2008 р. його значення погіршилось у розрізі технологічного процесу обробки заготовок.

     Останньою групою показників, які доцільно обчислити під час аналізу ТПВМ, є показники продуктивності (табл. 2.9). Як відомо, в основі обчислення будь-якого показника продуктивності лежить означення обсягу виготовленої продукції за одиницю часу. У ВАТ «Луцький автомобільний завод» протягом аналізованого періоду значення усіх показників продуктивності ТПВМ покращились, що пов’язано із збільшенням обсягів виробництва готової продукції у відповідь на зростання попиту.

Таблиця 2.9

Показники продуктивності ТПВМ ВАТ «Луцький автомобільний завод», частки одиниці

Назви показників

2000 р.

2008 р.

Відхилення

Продуктивність обладнання, яке використовується у технологічному процесі виготовлення заготовок

 

 

 

8,2

 

 

 

9,1

 

 

 

0,9

Продуктивність обладнання, яке використовується у технологічному процесі обробки заготовок

 

 

 

7,39

 

 

 

8,5

 

 

 

1,11

Продуктивність обладнання, яке використовується у технологічному процесі складання машин

 

 

 

4,93

 

 

 

6,3

 

 

 

1,37

 

Таким чином, побудова і використання системи показників, які характеризують ТПВМ, передбачає (рис. 2.5):

·        встановлення цілей управління ТПВМ;

·        побудову класифікації показників, які характеризують ТПВМ;

·        визначення характеру зміни показників, які характеризують ТПВМ протягом конкретного часового періоду;

·        виділення та аналіз факторів, які вплинули на зміну значень показників, які характеризують ТПВМ;

·        збір і обробка інформації щодо можливих шляхів покращання значень показників, які характеризують ТПВМ;

·        розробка і реалізація управлінського рішення щодо покращання значень показників, які характеризують технологічні процеси виготовлення машин.

       Одним із ключових елементів вищенаведеної моделі є визначення характеру зміни проаналізованих показників. Узагальнення проаналізованих наукових і практичних матеріалів показало, що виконання цього завдання доцільно формалізувати у формі матриці (табл. 2.10). Вона побудована на засадах протиставлення показників витрат усім іншим показникам, оскільки саме обсяг і структура витрат визначають показники економічного розвитку підприємства. Будь-які зміни, пов’язані зі збільшенням продуктивності технологічних процесів, забезпеченням зростання їх гнучкості чи якості, знаходяться в прямій залежності від витрат. Ключовим аспектом прийняття рішень, націлених на покращання властивостей технологічних процесів, є необхідність ідентифікування характеру їх зміни і зміни витрат.

         Використання цієї матриці необхідне для обґрунтованого вибору напрямку виділення факторів та проведення їх аналізу під час вироблення рішень, які націлені на покращання значень показників, що характеризують ТПВМ.

Таблиця 2.13

Матриця характеру змін показників, які характеризують ТПВМ

Показники

Витрати, пов’язані із ТПВМ

 

Показники якості, ТПВП

 

 

 

 

 

 

 

Показники гнучкості ТПВП

 

 

 

 

 

 

 

Показники продуктивності ТПВП

 

 

 

 

 

 

 

*  – значення показників зростають;  – значень показників знижуються;  – значення показників залишаються без змін. Стрілки з ліва стосуються показників якості, гнучкості і продуктивності, а стрілки з права – показника витрат.

 

У наступних параграфах розділу більш детальніше розглянемо особливості аналізу факторів, які впливають на значення показників витрат, якості, гнучкості і  продуктивності ТПВМ.

Скачати реферат “АНАЛІЗ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ВИГОТОВЛЕННЯ МАШИН”


Publisher: Team EPMPD  

Додати коментар

Ваш e-mail не буде опублікований. Обовязкові поля відмічені *

Можна використовувати наступні HTML-теги і атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>