Фактори управління ризиками інвестиційної діяльності підприємства

Браузер не бачить формул або рисунків?! Скачайте реферат:
Скачати реферат “Фактори управління ризиками інвестиційної діяльності підприємства”

Виявлення та оцінювання факторів, які впливають на ефективність управління ризиками інвестиційної діяльності, є важливим завданням вироблення управлінських рішень щодо обрання оптимальних шляхів досягнення очікуваних ефектів від інвестиційної діяльності. З огляду на те, що офіційна статистика на предмет переліку і змісту чинників, які впливають на досліджуваний об’єкт, не ведеться, а публічні аналітичні дані консалтингових та рейтингових агентств, як правило, орієнтовані на конкретних замовників, то для акумулювання та обробки інформації доцільно використати метод експертних оцінок. Експертне дослідження проводилось серед машинобудівних підприємств Львівської області, зокрема тих, інвестиційна діяльність яких, судячи з даних параграфу 2.2, виявилась ефективною. Експертна група формувалась на засадах відповідності потенційних респондентів певним критеріям, а саме: приналежність особи-респондента до працівників керуючої підсистеми управління, наявність аргументів на користь участі суб’єкта у формуванні і реалізації інвестиційних проектів, досягнення підприємством очікуваного рівня результативності інвестиційного проекту, який реалізовувався за участю потенційного респондента. За результатами аналізування даних ймовірних претендентів було сформовано робочу експертну групу в кількості 115 осіб з 14 машинобудівних підприємств Львівської області. З огляду на те, що обсяг генеральної сукупності виявився незначним, то до експертного дослідження було залучено усіх експертів, які відповідали встановленим критеріям.

         Акумулюючи експертну інформацію, було виявлено, що серед загального переліку факторів, які впливають на ефективність управління ризиками інвестиційної діяльності машинобудівних підприємств, які виділили респонденти, спільними, практично для усіх експертів, виявились такі:

1) професійність суб’єктів, які відповідають за використання інвестиційних ресурсів (цей фактор характеризується рівнем освіти, відповідністю отриманої освіти займаній посаді, тривалістю отримання професійного досвіду, наявністю дипломів і сертифікатів тощо, які засвідчують характер отримання суб’єктом спеціальних знань або рівень набутих знань внаслідок проходження курсів підвищення кваліфікації, участі у симпозіумах, виконання певних проектів тощо);

2) рівень трудової дисципліни на підприємстві-реципієнті (цей фактор, як правило, оцінюють шляхом застосування спостережень за трудовою поведінкою працівників підприємства, а також відстеження відповідності виконуваних процедур встановленим правилам. Незважаючи на певний формалізм у ідентифікуванні цього фактору, він відіграє досить важливу роль в управлінні ризиками інвестиційної діяльності підприємства. Віковий рівень трудової дисципліни вказує на професійність кадрів, їх особисту зацікавленість у результаті діяльності, усвідомлення працівниками відповідальності за виконані роботи);

3) розвиненість системи управління підприємством-реципієнтом (теоретики менеджменту [14; 51; 67; 79; 80; 100; 127; 178; 213] визначають рівень розвитку системи управління підприємством на засадах аналізування використовуваної організаційної структури управління, ієрархічності побудови системи документоутворення і документообігу, раціональності розподілу функцій і повноважень між працівниками підприємства, узгодженості цілей між структурними підрозділами організації, своєчасності та ефективності реалізації організаційних змін тощо);

4) рівень інформаційного забезпечення суб’єктів управління інвестиційною діяльністю підприємства (у наукових працях, присвячених проблемам менеджменту та інвестиційної діяльності [10; 25; 48; 63; 64; 69; 91; 100; 102; 138; 178; 191], інформаційне забезпечення трактують як сукупність інформаційних технологій та інформації, які суб’єкти управління використовують при ідентифікуванні проблем економічного розвитку, розробці шляхів їх розв’язання і реалізації заходів, націлених на розв’язання виявлених проблем. В умовах тотальної інформатизації суспільства та активізування економічних інтеграційних процесів цей фактор є вирішальним у прийнятті рішень щодо зниження або ліквідації ризиків інвестиційної діяльності підприємств);

5) стан національної економіки (як відомо, економіка країни може перебувати у різних фазах розвитку. Від того, в якій фазі перебуває економіка в конкретний період часу залежить рівень ризиків інвестиційної діяльності, зокрема ризик використання кредитних ресурсів, ризик вкладення коштів у певні об’єкти тощо. Цей фактор належить до умов зовнішнього середовища. Зазвичай, підприємства не мають впливу на нього, а змушені пристосовуватись до його дії. З огляду на це, його неврахування при ухваленні інвестиційних рішень може стати причиною неотримання очікуваних результатів від інвестиційної діяльності у заплановані терміни);

6) фаза розвитку, в якій перебуває галузь, до якої належить підприємство-реципієнт (цей фактор хоча і залежить від загального стану національної економіки, проте, судячи з фактів економічної історії, він може бути достатньо автономним. Суб’єктам управління інвестиційною діяльністю важливим є враховувати як він діятиме протягом періоду інвестування, оскільки фактичний стан галузі може зумовити дію інших факторів, які спричинять появу рішень не на користь отримання позитивних ефектів від реалізації інвестицій);

7) наявність або відсутність світової фінансово-економічної кризи (в сучасних умовах стало очевидним, що світова фінансово-економічна криза суттєво позначається як на стані національної економіки України, так і на окремих підприємствах. Однією з головних причин є те, що економіка України є експортно-орієнтованою. Окрім того, найбільш крупні вітчизняні фінансові установи є активними учасниками міжнародних фінансових ринків, що в період стабільності сприяє розширенню кредитних ресурсів і здешевленню банківських кредитів, а в період нестабільності – зумовлює дефіцит фінансових ресурсів, підвищення рівня жорсткості умов фінансування, погіршення ліквідності позичальників тощо. З огляду на це, рішення щодо вибору об’єктів інвестування, методів залучення інвестиційних ресурсів, шляхів зниження ризиків інвестиційної діяльності доцільно ухвалювати із врахуванням цього фактору);

8) рівень платоспроможного попиту на машинобудівну продукцію (науковці і фахівці, що професійно займаються інвестиційною діяльністю стверджують, що наявність платоспроможного попиту на певну продукцію є найважливішим фактором, який вказує на інвестиційну привабливість підприємства. Враховуючи це, передумовою ухвалення будь-яких рішень, пов’язаних з інвестиційною діяльністю, є проведення маркетингових досліджень конкретних видів продукції потенційних підприємств-реципієнтів. Очевидним є те, чим вищий попит на продукцію реципієнта тим нижчий ризик вкладення коштів у нього);

9) рівень розвитку ринкової інфраструктури, зокрема фінансової, інформаційної, транспортної (інфраструктура є міжгалузевим утворенням комунікаційного типу. Її розвиток, з одного боку, є умовою створення сприятливого інвестиційного клімату, а з іншого, ознакою його існування. Аналізування вітчизняного і зарубіжних ринків дозволяє стверджувати, що активізування інвестиційних процесів відбувається одночасно з процесами розвитку інфраструктури ринку. Якщо інвестор ухвалює рішення щодо вкладення коштів у підприємство, яке знаходиться на ринку з нерозвиненою ринковою інфраструктурою, то він повинен бути схильним до ризику і очікувати на надприбутки або мати урядову гарантію на отримання очікуваних ефектів. В інших випадках ризики, пов’язані з таким інвестуванням є не виправданими);

10) правове забезпечення інвестиційної діяльності (цей фактор належить до факторів зовнішнього середовища організацій. Більшість підприємств, які є суб’єктами інвестиційної діяльності змушені пристосовуватисть до цього фактору. Це зобов’язує інвесторів та реципієнтів перманентно слідкувати за змінами у законодавстві і своєчасно ухвалювати рішення щодо використання нових можливостей і нівелювання обмежень, які є невигідними щодо отримання очікуваних ефектів від інвестиційної діяльності);

11) розвиненість інституту громадського суспільства в державі (проведені дослідження дозволяють стверджувати, що інститут громадянського суспільства на інвестиційних ринках виконує інформативну функцію. Цей інститут дозволяє збалансовувати економічні, правові та соціальні інтереси усіх суб’єктів інвестиційної діяльності. Загально відомо, якщо цей інститут в країні не розвинуто, то це вказує на непрогнозованість, спонтанність, неузгодженість реагування певних фінансових, політичних або інших кіл на ті чи інші явища і процеси, пов’язані з інвестиційною діяльністю.);

12) вплив профспілок на галузь, до якої належить підприємство-реципієнт (у більшості випадків дія цього фактору посилюється в умовах усталеності розвитку галузей, зокрема в результаті перерозподілу власності. Як відомо, в країнах з розвинутою ринковою економікою, де відносини власності є відносно-стабільними протягом десятиліть профспілки, є важливим суб’єктом, позиція якого враховується власниками і керівниками підприємств при ухваленні економічних і соціальних рішень. Своєю чергою, в країнах з перехідною економікою постійна зміна власників більшості підприємств призводить до неспроможності профспілок сформуватись як дієвого суб’єкта галузі, що здатен коригувати рішення інвесторів та реципієнтів);

13) обсяг інвестиційних ресурсів (ознайомлення з позиціями експертів показало, що вони трактують цей фактор неоднозначно. З одного боку, обсяг інвестицій впливає на рівень ризиків інвестиційної діяльності і відповідно підвищує вимоги до суб’єктів, які відповідальні за управління цими ризиками, а з іншого, обсяг інвестиційних ресурсів або форма їх здійснення відображаються лише на рівні ризику, а не на раціональності рішень щодо його зниження. З огляду на це, цей фактор доцільно розглядати в якості чинника, що опосередковано впливає на ефективність управління ризиками інвестиційної діяльності машинобудівних підприємств);

14) рівень податку з прибутку підприємств, а також інших обов’язкових платежів і зборів (проведені дослідження дозволяють стверджувати, що цей фактор, як і попередній, не є визначальним у впливі на об’єкт дослідження, проте він, безумовно, впливає на рівень інвестиційного клімату і його необхідно враховувати при оцінюванні ризиків інвестиційної діяльності та розробці заходів, націлених на їх зниження або ліквідацію).

         Під час проведення експертного дослідження респондентам пропонувалось оцінити ідентифіковані фактори з позиції важливості їх впливу на ефективність управління ризиками інвестиційної діяльності машинобудівних підприємств. Усі експерти могли оцінювати кожен фактор за шкалою від 10 до 100 балів. При цьому 10 балів – мінімальна оцінка, а 100 балів –максимальна оцінка. Якщо  експерт не міг однозначно оцінити певний фактор, то він міг навпроти фактору проставити 0 балів. Враховуючи це, максимальна сума балів, яка могла бути присвоєною одному фактору, становила 1150 балів. У табл. 2.15 і на рис. 2.2 наведено результати обробки експертної інформації щодо важливості факторів, які впливають на ефективність управління ризиками інвестиційної діяльності машинобудівних підприємств.

Таблиця 2.15

Результати обробки експертної інформації щодо важливості факторів, які впливають на ефективність управління ризиками інвестиційної діяльності машинобудівних підприємств

Порядкові номери факторів

Максимальна сума балів, яка могла бути присвоєною факторам

Фактична сума балів, яка присвоєна факторам експертами

Коефіцієнти важливості факторів

1

2

3

4=3/2

1

1150

870

0,7565

 

 

Продовження табл. 2.15

2

1150

920

0,8

3

1150

1010

0,8782

4

1150

670

0,5826

5

1150

840

0,7304

6

1150

510

0,4434

7

1150

420

0,3652

8

1150

810

0,7043

9

1150

320

0,2782

10

1150

440

0,3826

11

1150

130

0,1130

12

1150

50

0,0434

13

1150

100

0,0869

14

1150

10

0,0086

 

Як бачимо, з позиції респондентів найвищий коефіцієнт важливості присвоєно третьому фактору (розвиненість системи управління підприємством-реципієнтом). Дещо нижчим рівнем важливості оцінено другий (рівень трудової дисципліни на підприємстві-реципієнті), перший (професійність суб’єктів, які відповідають за використання інвестиційних ресурсів), п’ятий (стан національної економіки) і восьмий (рівень платоспроможного попиту на машинобудівну продукцію) фактори. Щодо інших факторів, то їх коефіцієнти важливості впливу на досліджуваний об’єкт суттєво нижчі за вище виділені. В перелік найменш важливих факторів попали чотирнадцятий (рівень з податку з прибутку підприємств, а також інших обов’язкових платежів і зборів), дванадцятий (вплив профспілок на галузь, до якої належить підприємство-реципієнт), тринадцятий (обсяг інвестиційних ресурсів) і одинадцятий (розвиненість інституту громадського суспільства в державі).

                 

З метою ідентифікування позиції експертів щодо наслідків впливу виділених факторів на ефективність управління ризиками інвестиційної діяльності протягом 2008 р., то акумульована та оброблена інформація виявилась неоднозначною. Як видно з табл. 2.16, у кожній з шести груп експертів, що формувались за видами машинобудівної продукції, виявились такі, у яких була власна, нетипова позиція щодо оцінки впливу тих чи інших факторів. Проте, враховуючи, що кількість таких респондентів була незначною, ми брали до уваги лише ті результати дослідження, що засвідчували спільність позицій у групах, а також спільність міжгрупових позицій. Доцільно відзначити, що загалом майже 54% респондентів мали спільну міжгрупову позицію щодо наслідків впливу ідентифікованих факторів на досліджуваний об’єкт. У табл. 2.17 наведено результати виявлення цих позицій.

 

Таблиця 2.16

Узагальнені позиції експертів щодо наслідків впливу ідентифікованих факторів на досліджуваний об’єкт

Групи експертів, які були залучені до дослідження

Кількість експертів в кожній групі, позиції яких виявились спільними 

Кількість спільних міжгрупових позицій

Експерти з підприємств, які спеціалізуються на виробництві машин і устаткування, 39 осіб

 

26

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

62

Експерти з підприємств, які спеціалізуються на виробництві електричних машин та устаткування, 19 осіб

 

12

Експерти з підприємств, які спеціалізуються на виробництві апаратури для радіо, телебачення і зв’язку, 14 осіб

 

11

Експерти з підприємств, які спеціалізуються на виробництві медичної техніки, вимірювальних засобів, оптичних приладів, устаткування, годинників, 18 осіб

 

8

Експерти з підприємств, які спеціалізуються на виробництві автомобілів, причепів та напівпричепів, 17 осіб

 

11

Експерти з підприємств, які спеціалізуються на виробництві інших транспортних засобів, 8 осіб

 

6

 

Заслуговує на увагу те, що з чотирнадцяти факторів більшість експертів визнали, що на сьогодні найпозитивніше впливають на досліджуваний об’єкт лише два – десятий (правове забезпечення інвестиційної діяльності) і чотирнадцятий (рівень податку з прибутку підприємств, а також інших обов’язкових платежів і зборів). Щоправда дослідження також показало, що чотирнадцятий фактор суттєво не впливає на ефективність управління інвестиційною діяльністю підприємств.

 

Таблиця  2.17

Спільні міжгрупові позиції експертів щодо наслідків впливу ідентифікованих факторів на досліджуваний об’єкт

ПНФ

1

2

3

4

5

6

7

ЕП

-

-

-

-

-

-

-

ПНФ

8

9

10

11

12

13

14

ЕП

-

-

+

-

-

-

+

Примітки: 1. ПНФ – порядкові номери факторів. 2. Експертні позиції.  3. «+» – позитивний  вплив фактору на об’єкт, «-» – негативний вплив фактору на об’єкт.

 

         Узагальнення результатів проведеного дослідження дозволило побудувати класифікацію факторів, які впливають на ефективність управління інвестиційною діяльністю машинобудівних підприємств (табл. 2.18). За джерелом виникнення фактори розподілено на внутрішні (1, 2, 3, 4, 5, 13) і зовнішні (6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 14), за наслідками впливу – на позитивні (10, 14) і негативні (1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 11, 12, 13), за силою впливу – на важливі (1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11) і несуттєві (12, 13, 14) фактори, за характером – на регульовані (1, 2, 3, 4, 13) та нерегульовані (5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 14).   

Таблиця 2.18

Класифікація факторів, які впливають на ефективність управління ризиками інвестиційної діяльності машинобудівних підприємств

ПНФ

Класифікаційні ознаки факторів

За джерелом виникнення

За наслідками впливу

За силою впливу

За характером

 

В

З

П

Н

В

Н

Р

І

1

1

0

0

1

1

0

1

0

2

1

0

0

1

1

0

1

0

3

1

0

0

1

1

0

1

0

 

 

Продовження табл. 2.18

4

1

0

0

1

1

0

1

0

5

1

0

0

1

1

0

0

1

6

0

1

0

1

1

0

0

1

7

0

1

0

1

1

0

0

1

8

0

1

0

1

1

0

0

1

9

0

1

0

1

1

0

0

1

10

0

1

1

0

1

0

0

1

11

0

1

0

1

1

0

0

1

12

0

1

0

1

0

1

0

1

13

1

0

0

1

0

1

1

0

14

0

1

1

0

0

1

0

1

Примітки: 1. ПНФ – порядкові номери факторів. 2. «1» – вказує на приналежність фактору до конкретної класифікаційної ознаки і виду, «0» – вказує на відсутність приналежності фактору до конкретної класифікаційної ознаки і виду. 3. В – внутрішні фактори, З – зовнішні фактори, П – фактори позитивної дії, Н – фактори негативної дії, В – важливі фактори, Н – несуттєві фактори, Р – регульовані фактори, І – нерегульовані фактори.

 

         Під час проведення експертного дослідження аналізувалась також інформація щодо зв’язків між факторами, які впливають на ефективність управління ризиками інвестиційної діяльності машинобудівних підприємств. Судячи з відповідей респондентів, доцільно виділяти прямі, опосередковані, а також невизначені зв’язки (табл. 2.19). Доцільно зауважити, що встановлені зв’язки не варто розглядати категорично як сталі і незмінні. Так, по-перше, в умовах ринку характер і сила впливу факторів постійно змінюються. По-друге, респонденти оцінювали зв’язки між факторами з позиції умов тих підприємств, на яких вони працюють. По-третє, респонденти виділяли лише ті зв’язки між факторами, які є очевидними. Не викликає сумніву те, що при наданні експертам додаткової інформації, вони б змогли побудувати досить велику кількість комбінацій між тими групами факторів, які вже згруповані у табл. 2.19.

Незважаючи на це, отримана експертна інформація вказує на особливості бачення керівниками підприємств умов, в яких ухвалюються рішення щодо зниження та ліквідації ризиків інвестиційної діяльності. Її практичне застосування сприятиме раціональності управлінських дій, формалізації та обґрунтованості заходів, які реалізовуються в системі управління ризиками інвестиційної діяльності машинобудівних підприємств.

         Фахівці зазначають, що будь-яка класифікація факторів, а також інформація щодо зв’язків між факторами і  сили їх впливу на певний об’єкт матиме прикладне значення за двох умов: 1) ідентифікування факторів та їх систематизація відбувались із врахуванням реалістичності впливу суб’єктів інвестиційної діяльності  на їх значення; 2) фактори є елементом постійно-діючої системи моніторингу, яка дозволяє їх ідентифікувати,  оцінювати та визначати зв’язки між ними. Матеріали машинобудівних підприємств вказують на те, що ті підприємства, які дотримуються цих умов, мають значно вищі значення коефіцієнта раціональності управлінських рішень ніж  інші підприємства. Як правило, результатом створення цих умов є побудова підсистеми моніторингу внутрішнього і зовнішнього середовища підприємства, яка є компонентом системи прийняття раціональних управлінських рішень на засадах дотримання керівниками підприємства принципу причинно-наслідкових зв’язків.

Браузер не бачить формул або рисунків?! Скачайте реферат:
Скачати реферат “Фактори управління ризиками інвестиційної діяльності підприємства”


Publisher: Team EPMPD  

Додати коментар

Ваш e-mail не буде опублікований. Обовязкові поля відмічені *

Можна використовувати наступні HTML-теги і атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>