Формування об’єднання підприємств за принципом вдосконалення їх інвестиційної діяльності

Браузер не бачить рисунок або формулу?! Скачайте реферат:
Скачати реферат “Формування об’єднання підприємств за принципом вдосконалення їх інвестиційної діяльності”

Наявність різних видів інтеграційних структур вимагає врахування їх особливостей при формуванні об’єднань підприємств. За дослідженнями С.Гальперіна, М.Дороднєва, Ю.Мішина, Є.Пухова основними завданнями формування інтеграційних структур є: налагодження і оптимізація виробничо – технологічних зв’язків між учасниками об’єднання для створення завершеного циклу виробництва продукції; підвищення ефективності управління підприємствами-учасниками об’єднання, зокрема їх фінансовими ресурсами; покращання інвестиційної привабливості об’єднання загалом і окремих його учасників зокрема; покращання результатів фінансової діяльності учасників об’єднання; збільшення обсягу і частки реінвестованого прибутку учасниками об’єднання [185]. Інший дослідник А.Макулов стверджує, що в процесі створення об’єднання важливим завданням є виявити сумісність цілей між потенційними учасниками об’єднання, а також бажання їх спільно реалізувати. Окрім цього, автор зауважує, що формування інтеграційної структури вимагає визначення раціональних форм і способів об’єднання підприємств. А.Макулов вважає, що ухвалення рішення про формування об’єднання можливе тільки після того, як: визначено склад його потенційних учасників; попередньо розподілено функції між ними; сформовано проект організаційної структури управління об’єднанням; визначено напрямки інтеграції; розроблено бізнес-план і техніко-економічне обґрунтування доцільності формування об’єднання, розробка стратегії і напрямків спільної діяльності учасників; розраховано проектний рівень синергічного ефекту його діяльності; підготовлено документацію для реєстрації інтеграційної структури.

Проведені дослідження показали, що окрім вищевказаних завдань в процесі формування об’єднаннями є також розробка технічної документації для реалізації різного роду проектів у межах інтеграційної структури. До того ж, важливим завданням є проведення ретельного аналізу наявного кадрового потенціалу підприємств-учасників. Дослідження кадрового потенціалу слід здійснювати у розрізі складу працівників і їх якісної характеристики. Велике значення відіграє досвід роботи, зокрема працівників апарату управління. Не можна залишати поза увагою також юридичний аспект врегулювання рівня відповідальності учасників об’єднання за можливе неякісне виконання покладених на них функцій. Важливим є передбачення механізму розподілу збитків між учасниками, наприклад, тих, які виникають у разі неефективного управління інститутом спільного інвестування інвестиційними портфелями учасників об’єднання.

Як показав огляд літературних джерел основними критеріями інтеграції є [106;    ]: 1) цільовий характер об’єднання. За цим критерієм підприємства об’єднуються для досягнення конкретної мети, якою може бути зниження собівартості або підвищення якості продукції, збільшення частки ринку тощо; 2) чіткий вибір рівня інтеграції. За цим критерієм розрізняють повне та часткове об’єднання; 3) встановлення чіткого характеру взаємозв’язку між учасниками. За цим критерієм між підприємствами-учасниками інтегрованої структури встановлюється слабкий або щільний зв’язок, підприємства зберігають або втрачають незалежність; 4) визначення способу інтеграції. За цим критерієм інтегрована структура формується шляхом: злиття підприємств, поглинання більш потужними компаніями менш потужних, приєднання підприємства, консолідації або на основі договірних стосунків.

На основі врахування вищевказаних завдань і критеріїв у роботі уточнено послідовність етапів формування різних типів господарських об’єднань (рис. 2.2). На першому етапі потенційні учасники об’єднання встановлюють індивідуальні цілі і завдання, які необхідно виконати для реалізації цілей. Після цього відбувається узгодження індивідуальних цілей і завдань із цілями і завданнями об’єднання підприємств. У табл. 2.2 наведено перелік цілей, задля яких може створюватись об’єднання підприємств, а також шляхи можливої реалізації цих цілей. Метою створення деяких об’єднань є реалізація державних програм розвитку пріоритетних галузей промисловості, реалізація певних інвестиційних проектів, цільових програм тощо. В таких випадку формування об’єднання відбувається таким чином, щоб забезпечити всі необхідні умови реалізації певного проекту.

Обумовлення терміну, на який підприємства планують об’єднати свою діяльність залежить від мети об’єднання, а також від завдань, які необхідно досягти в процесі реалізації спільної діяльності. Точно визначити термін функціонування об’єднання можна, якщо метою створення об’єднання є реалізація певних проектів, програм, держзамовлень з точно визначеним терміном функціонування.

Таблиця 2.2.

Цілі створення об‘єднань підприємств

Мета підприємства при вступі в об’єднань

Можливості, за рахунок яких може бути досягнута мета

Зменшення собівартості кінцевої продукції

Зменшення маркетингових, трансакційних, умовно–постійних, транспортних витрат. Раціоналізація технологічної структури

Покращення умов збуту продукції і розширення сфери впливу учасників об’єднання

Послаблення конкуренції; розширення частки ринку; стабілізація цін на проміжну і кінцеву продукцію; забезпечення надійності постачання комплектуючих, деталей; забезпечення стабільності споживання проміжної продукції

Максимізація прибутку

Залучення у виробництво дешевших матеріальних, трудових, інвестиційних та інформаційних ресурсів, дешевшої сировини і палива; можливість використання пільгових кредитів; а також знижок в оподаткуванні

Зменшення ймовірності реалізації різного роду ризиків

Забезпечення стабільності у системі постачання ресурсів, проміжної продукції і відвантаження готової продукції; упорядкування порядку розрахунків між учасниками об’єднання і посилення контролю за їх реалізацією; покращання інфраструктури збуту продукції і вдосконалення системи маркетингу

Підвищення конку-ренттоспроможності традиційних видів продукції

Удосконалення якості і собівартості продукції, системи збуту; покращання результатів досліджень наукових установ у межах об’єднання й підвищення прикладного значення розробок

 

Визначення способу інтеграції вимагає чіткого уявлення про такі поняття, як злиття, поглинання та консолідація. Як відомо, злиття – це об’єднання підприємств, внаслідок якого щонайменше одне з них втрачає статус юридичної особи і, як правило, створюється нова юридична особа. Поглинання є злиттям двох компаній через придбання однією з них контрольного пакета акцій чи основного капіталу іншої. Своєю чергою консолідацією називають – обліковий процес зведення фінансових звітів споріднених компаній в єдиний фінансовий звіт (консолідований) [50, с.178, 228, 333].

Як вже зазначалось вище, важливим аспектом формування об’єднання підприємств є обмовлення у засновницькій документації рівня відповідальності учасників за неякісне і невчасне виконання їх функцій. Важливість цього питання зростає в умовах посилення технологічного взаємозв’язку між учасниками об’єднання, а також в процесі реалізації інвестиційних проектів. Одним з ключових показників ефективності реалізації інвестицій є окупність вкладених коштів. Цей показник залежить від від обсягу отримуваного прибутку, часу за який він акумулюється, а також від інвестованої суми. Якщо з певних причин відбувається часове або процедурне порушення технологічного процесу, то низка контрактів на продаж готової продукції можуть бути нереалізованими, а це спричинить недоотримання у запланований термін коштів. Це може негативно вплинути на ринкову вартість акцій учасників об’єднання, на фінансування операційної діяльності об’єднання тощо.

Залежно від мети, що прагнуть досягти підприємства, терміну протягом якого вони планують здійснювати спільну діяльність, способу і рівня інтеграції, а також характеру взаємозв’язку між майбутніми партнерами, визначається вид об’єднання. При цьому здійснюють ретельний аналіз переваг і недоліків кожного виду об’єднань щодо можливості реалізації цілей його потенційних учасників. Наприклад, підприємства прагнуть об’єднати свою діяльність з метою реалізації певної програми. Термін, на який підприємства планують проводити спільну діяльність, обмежується строком виконання запланованої програми. Учасники об’єднання мають намір зберегти незалежність і тому планують взаємодіяти на основі договірних стосунків. За таких умов, за характеристиками видів об’єднань, підприємствам варто створити консорціум.

Наступним кроком є формування організаційної структури управління об’єднанням залежно від виду інтеграційної структури. Можливість об’єднання різних підприємств реалізується у створенні інтегрованої структури управління з метою ефективної взаємодії її підрозділів. Існує кілька методів формування інтегрованих організаційних структур управління [106, с.13]:

1. Системно-функціональний, який полягає в побудові системи господарського об’єднання і передбачає формування його організаційної структури та визначення конкретних функцій його структурних підрозділів з врахуванням критеріїв оптимізації.

2. Сітковий, який дозволяє пов’язати всі основні елементи організаційної структури об’єднання через їх функції.

3. Програмно – цільовий. Він дозволяє формувати програми створення організаційної структури управління, з врахуванням кожної окремої мети і вирішити організаційно – економічні і технічні задачі, які вимагають цільового і системного опрацювання. При побудові організаційної структури управління на базі програмно – цільового методу використовуються такі критерії як максимум ефективності управління, мінімум затрат на організацію управління, гнучкість та адаптивність управління [106, c.29].

Формування організаційної структури управління об’єднанням починається з відбору учасників об’єднання і оптимізації його складу. Далі визначаються функції кожного учасника, а також прямі і зворотні зв’язки, що виникають в межах об’єднання.

Формування організаційної структури інтеграційної системи, складу учасників, механізму управління і регулювання внутрішньо групової діяльності мають здійснюватись із врахуванням [185]:

            Доцільності здійснення загального керівництва і контролю за діяльністю об’єднання. Необхідності створення головної компанії.

            Правового статусу і особливостей потенційних учасників, специфіки їх технологічного забезпечення тощо.

            Можливостей і способів консолідації активів в межах головної компанії.

            Необхідності формування внутрішньої фінансової, збутової інфраструктури тощо.

Крім вказаних чинників необхідним є врахування особливостей виду інтегрованої структури, визначення функцій, виконання яких пов’язане з функціонуванням учасників в межах об’єднання тощо.

Щодо аналізу кількісних і якісних характеристик кадрового потенціалу учасників, то за дослідженнями Б.Щукіна він проводиться у розрізі [      , с. 15-16]:

·        складу керівників, їх службової характеристики, ділових якостей;

·        штатного розпису працівників, їх посадових обов’язків, вимог до кваліфікації, спеціальності працівників, розподілу відповідальності між менеджерами;

·        посадових окладів або прогнозованих рівнів заробітної плати, середнього рівня оплати праці на одного працюючого за проектом;

·        потреби у навчанні персоналу, періодичності та обсягу витрат, пов’язаних з підвищенням кваліфікації працівників;

·        системи мотивації та умов стимулювання праці;

·        умов праці, заходів з охорони праці та запобігання травматизму;

·        витрат на соціально-культурні заходи для персоналу;

впливу проекту на соціальне середовище в зоні реалізації проекту.

Наступним етапом при формуванні об’єднання є визначення напрямків, за якими відбуватиметься інтеграція з врахуванням всіх попередніх етапів і особливостей виду об’єднання що, формується. На цьому ж етапі розробляється стратегія проведення спільної діяльності, яка включає визначення і пріоритетність основних напрямків проведення спільної господарської, виробничої, фінансової, інвестиційної та інших видів діяльності.

Наступним етапом на шляху формування виробничо – господарського об’єднання є розрахунок ефективності його діяльності і проведення заходів щодо вдосконалення функціонування об’єднання, зокрема: корекція організаційної структури управління об’єднанням, впровадження нових технологій тощо. На цьому етапі необхідно здійснити розрахунки синергічного ефекту і визначити інтеграція яких саме напрямків може призвести до його підвищення. З метою визначення ефективності діяльності об’єднання можна розрахувати і порівняти такі показники як: обсягів виготовлення і збуту продукції учасниками, рівень прибутковості їх діяльності в межах об’єднання з рівнем цих показників при незалежному функціонуванні.

Останніми етапами є підготовка різного роду технічної документації і документації, яка необхідна для легітимності утвореного об’єднання. У господарському законодавстві немає окремого спеціального нормативного акту, який би містив норми щодо формування виробничо-господарських об’єднань, крім Закону України “Про промислово-фінансові групи в Україні” від 21 листопада 1995 р. За Законом, ініціатор створення ПФГ, яким є головне підприємство подає пакет документів про створення об’єднання у Кабінет Міністрів України. Уповноважену особу обирають представники всіх учасників промислово-фінансової групи. Послуги цієї уповноваженої особи оплачують всі учасники ПФГ в пропорціях, що встановлені Генеральною угодою про сумісну діяльність з виробництва кінцевої продукції ПФГ. Ця уповноважена особа подає на ім’я Прем’єр – міністра України такі документи:

- доручення ініціаторів створення ПФГ на право уповноваженої особи представляти в Кабінеті Міністрів України проект створення ПФГ;

- генеральну угоду про сумісну діяльність по виробництву кінцевої продукції ПФГ, підписану всіма ініціаторами створення ПФГ;

- техніко – економічний проект обґрунтування створення ПФГ;

- висновки Фонду державного майна України, Антимонопольного комітету України, Міністерства промислової політики щодо доцільності створення ПФГ, які підготовлені на основі поданого техніко-економічного обґрунтування та Генеральної угоди;

- документ про перерахування до Державного бюджету України державного мита за прийняття проекту створення ПФГ до розгляду Кабінетом Міністрів України однієї тисячі розмірів установленого чинним законодавством неоподаткованого мінімуму доходів на місяць.

У процесі створення промислово-фінансової групи необхідно розробити і підписати Генеральну угоду про сумісну діяльність з виробництва кінцевої продукції ПФГ, а також двосторонні угоди про постачання проміжної продукції або надання відповідних послуг.

Взаємовідносини між головним підприємством та учасниками ПФГ, а також учасників ПФГ між собою, поєднують в собі риси як ринкових взаємовідносин так і внутрішньо фірмової взаємодії. З одного боку, ці взаємини можна вважати ринковими тому, що коли підприємство-учасник виробляє свою продукцію (проміжну продукцію ПФГ), воно отримує за це гроші. З іншого боку, всі учасники промислово-фінансової групи разом працюють на досягнення спільних цілей на підставі Генеральної угоди про сумісну діяльність з виробництва кінцевої продукції ПФГ і двосторонніх угод про постачання проміжної продукції або надання відповідних послуг. Цими угодами визначається і взаємна відповідальність сторін за порушення зобов’язань. Ефективним функціонування ФПГ буде тільки тоді, коли учасники відчуватимуть власну користь від участі в такій групі. Отже, необхідно зацікавити учасників промислово-фінансової групи виконувати зобов’язання, які вони підписали. Одним з можливих варіантів вирішення цієї проблеми є взаємна участь учасників об’єднання в капіталах учасників [26]. Тобто, чим краще будуть працювати підприємства, тим більшими будуть їх прибутки, а, отже, вищим буде рівень отримуваних ними доходів на одиницю вкладених коштів. Проте, такий варіант не завжди є прийнятним. У випадку, коли така група формується з вже давно існуючих підприємств, які знаходяться в скрутному становищі і не мають достатньо коштів не тільки для придбання акцій інших підприємств, але й для задоволення власних потреб, то такий варіант є не досить прийнятним. Надання державою у користування частини своїх акцій певного підприємства з можливістю викупу її учасниками об’єднання, в кінцевому підсумку, призвело б до взаємної участі підприємств в капіталі один одного і взаємної зацікавленості у виконанні підписаних в установчих документах зобов’язань.

Порядок створення і реєстрації інших видів виробничо-господарських об’єднань визначається Законом України “Про підприємства в Україні” від 27 березня 1991 р. і Постанова КМУ “Про порядок державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності” від 25 травня 1998 року. Відповідно до ст.3 закону, рішення про створення об’єднання, установчий договір і статут цього об’єднання погоджуються з Антимонопольним комітетом України. Реєстрація об’єднання проводиться в порядку встановленому цим законом для підприємства. Згідно статті 8 Закону України “Про підприємництво” від 7 лютого 1991р. для державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності – юридичної особи подаються такі документи [39]:

                         Рішення про створення об’єднання або установчий договір і протокол установчих зборів у випадках передбачених законом.

                         Статут об’єднання.

                         Реєстраційна картка встановленого зразка, яка водночас є заявою про державну реєстрацію.

                         Документ, що засвідчує сплату власниками внеску до статутного фонду суб’єкта підприємницької діяльності в розмірі, передбаченим Законом.

                         Документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію.

Реєстрація об’єднань є процесуально-правовою дією, внаслідок якої суб’єкти господарської діяльності включаються до Єдиного Державного реєстру підприємств і організацій. Запис про реєстрацію в цьому реєстрі становить юридичний факт виникнення об’єднання-суб’єкта права з правами юридичної особи [39; 184]. У результаті реалізації всіх етапів процесу формування об’єднань підприємств можливим стає створення і ефективне функціонування виробничо-господарських інтеграційних структур, в межах яких кожне підприємство-учасник може досягнути мети, яка була недосяжною для нього в умовах функціонування поза межами об’єднання.

Браузер не бачить рисунок або формулу?! Скачайте реферат:
Скачати реферат “Формування об’єднання підприємств за принципом вдосконалення їх інвестиційної діяльності”


Publisher: Team EPMPD  

Додати коментар

Ваш e-mail не буде опублікований. Обовязкові поля відмічені *

Можна використовувати наступні HTML-теги і атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>