Господарські об’єднання: чинники доцільності створення

Браузер не бачить рисунок або формулу?! Скачайте реферат:
Скачати реферат “Господарські обєданння – чинники доцільності створення”

 

Об’єднання підприємств формуються з метою підвищення ефективності функціонування підприємств-учасників об’єднання й реалізації завдань, які самостійно не в змозі реалізувати жоден з учасників об’єднання самостійно.

За дослідженнями С.Гальперина, М.Дороднева, Ю.Мишина і Є.Пухова об’єктивність ухвалення рішення про створення об’єднання підприємств слід оцінювати за такими критеріями [185]:

·          орієнтація основної діяльності об’єднання на пріоритети державної промислової політики і пріоритетні напрямки розвитку галузевої структури промисловості;

·          відповідність основних принципів створення об’єднання державним пріоритетам у галузі формування інтегрованих структур;

·          оптимальність організаційної структури і складу учасників;

·          забезпечення стійкості інтегрованої структури;

·          забезпечення внутрішньої керованості й контролю в процесі функціонування господарського об’єднання;

·          виникнення додаткової економічної вигоди від проведення спільної діяльності учасниками об’єднання;

·          створення умов для досягнення цілей і завдань, які ставлять перед собою учасники об’єднання тощо.

Проведені дослідження дозволяють стверджувати, що виділені критерії автори розглядають як чинники, які впливають на ухвалення рішення про створення об’єднання. Два перших із названих критеріїв на практиці враховуватимуться тільки у випадку, якщо учасниками об’єднання є державні підприємства, або об’єднання претендує на створення для нього державою режиму особливого сприяння. До того ж автори залишили поза увагою окремі аспекти функціонування об’єднань, зокрема, адаптованість інтегрованої структури до ринкових змін і здатність об’єднанням підприємств досягати фінансових та інших цілей, які за рівнем вищі, за ті, які учасники об’єднання можуть досягнути самостійно.

Необхідність формування об’єднань підприємств обумовлюється можливістю розв’язання проблем, які підвищують ризик реалізації інвестицій. Джерелами виникнення ризику у процесі реалізації інвестиційних проектів є система:

1)    забезпечення виробничого процесу сировиною, матеріалами, енергією;

2)    система реалізації продукції;

3)    розрахунків і платежів.

Доцільність формування певного виду господарських об’єднань значною мірою обумовлюється особливостями проблем, які необхідно вирішити у результаті створення об’єднання, цілями, формування об’єднання, а також специфікою умов, у яких створюватиметься і діятиме об’єднання підприємств. Проте, низка дослідників, зокрема С.Баркалов, К.Демченко, І.Руссман. А.Дворецка, Ю.Нікольский, А.Макулов, В.Штундюк виявили, що серед сукупності специфічних характеристик кожного об’єднання можна виділити ті, які є спільними для усіх об’єднань. Так, спільними перевагами об’єднань підприємств є [10; 40; 106; 182]:

1.  Розширення можливостей фінансування діяльності та збільшення шансів у залученні кредитних ресурсів.

2.  Зменшення впливу інвестиційних ризиків на діяльність окремого підприємства-учасника й об’єднання в цілому.

3.  Можливість підприємств будь-якої форми власності стати учасником об’єднання.

4.  Усунення невизначеності щодо поставок і взаєморозрахунків, що в межах об’єднаннях досягається угодами про сумісну діяльність та іншими угодами.

5.  Отримання ефекту масштабу, тобто підвищення ефективності діяльності суб’єктів господарювання, зменшення собівартості готової продукції за рахунок збільшення обсягу виробництва, розширення сфери збуту тощо.

6.  Досягнення синергічного ефекту, який полягає в отриманні прибутку від здійснення господарської діяльності, що перевищує суму прибутку кожного підприємства до включення в інтегровану виробничо-господарську структуру.

7.  Можливість використання потенціалу інтегрованих структур для реалізації великих прибуткових проектів, які є недоступними для окремих підприємств.

8.  Підвищення конкурентоспроможності продукції. В умовах об’єднань існує можливість зменшення собівартості продукції шляхом зменшення умовно – постійних витрат і підвищення якості продукції.

Названі автори виділили також спільні недоліки об’єднань підприємств [10; 40; 106; 182]:

·        зменшення впливу дії ринкових сил на функціонування господарюючих суб’єктів-учасників об’єднань;

·        створення взаємозалежності між учасниками об’єднань, що може призвести до негативних наслідків у діяльності окремих підприємств.

У процесі ухвалення рішення про створення об’єднання підприрємств першочергово необхідно оцінити спільні позитивні і негативні наслідки їх формування, а пізніше дослідити специфічні умови формування конкретного об’єднання.

Ефективність інвестиційної діяльності об’єднань підвищується за рахунок використання ланками взаємних досягнень у прогнозуванні, плануванні, управлінні, оперативному координуванні, побудові господарського механізму, а також централізації управлінських і інших функцій [182, с. 3].

Створення господарських об’єднань може дати можливість:

1. Модернізувати виробництво, а саме: зберегти та розвинути технологічну базу, яка забезпечує виробництво продукції; модернізувати й перепрофілювати не завантажені виробничі потужності для технологічно близьких конструкцій вузлів і агрегатів; розширити номенклатуру продукції і освоїти нові види кінцевої продукції на рівні світових стандартів і з цією метою залучити до об'єднання, конструкторські, маркетингові, консалтингові центри. Запровадження цих заходів є необхідним для покращання технічного і технологічного стану вітчизняних підприємств. Знос основних фондів у деяких галузях (металургійна, гірничо – видобувна та переробна, важке машинобудування) коливається у межах від 60 до 80% [112]. Відсутність обігових коштів та висока  вартість кредитів не дозволяють підприємствам у найближчій перспективі розраховувати на технічне переозброєння за рахунок власних чи короткострокових позикових коштів.

2. Отримати додаткові переваги організаційного, фінансового та іншого характеру внаслідок формування централізованої організаційної структури управління об’єднанням. Серед низки переваг, які виникають під впливом формування об’єднання підприємств варто відзначити: уникнення дублювання окремих функцій управління; реалізація спільної фінансової й інвестиційної політики; диверсифікація видів діяльностей, джерел фінансування, об’єктів інвестування тощо; завоювання нових сегментів ринку; зниження собівартості продукції за рахунок зменшення умовно – постійних витрат; можливість зниження кредитних ризиків для банків кредиторів-учасників об’єднання шляхом формування заставного фонду іншими учасниками об’єднання.

Доцільність проведення спільної інвестиційної діяльності в межах об’єднання обумовлюється: зменшенням впливу різних видів ризиків на інвестиційну діяльність учасників об’єднання; можливістю акумуляції інвестиційних ресурсів учасників об’єднання й зменшення часу на пошук інвестиційних ресурсів для фінансування проектів; а також привабливістю потужної виробничо – господарської структури для інвесторів тощо.

У табл. 2.1 наведено переваги і недоліки різних видів об’єднань підприємств. Участь в об’єднанні підприємств, кредитно-фінансових установ із залученням наукових, торгівельних, транспортних організацій є одним із факторів зменшення впливу несистематичних ризиків на операційну, інвестиційну і фінансову діяльність об’єднання. Варто зауважити, що більшість несистематичних ризиків, які пов’язані з реалізацією інвестицій в межах об’єднання виникають внаслідок: посилення конкуренції в певних сегментах інвестиційного ринку; зміна кон’юнктури на ринку капіталів, товарів, послуг тощо. До того ж значною мірою їх виникнення є наслідком появи на ринку продуктів, які створені у результаті впровадження на підприємствах-конкурентах інноваційних розробок. Зниження рівня несистематичних ризиків можливе внаслідок формування ефективної системи управління об’єднанням та підбору висококваліфікованих керівників на усіх рівнях управління об’єднанням.

Таблиця 2.1

Переваги й недоліки об’єднань підприємств

Вид об’єднання

Переваги об’єднання

Недоліки об’єднання

1

2

3

Асоціація

Поглиблення спеціалізації, зацікавленість в результатах діяльності учасників; автономія діяльність учасників, підприєм-ства-члени асоціації беруть участь в управлінні нею

Підприємства несуть відпові-дальність за невиконання рішень асоціації; ліквідація об’єднання у випадку втрати зацікавленості у взаємодії учасників

Картель

Незалежність учасників, зни-ження рівня витрат на ведення конкурентної боротьби між  учасниками об’єднання

Можливим є виникнення монополізму в ціноутворенні учасників

Конгломерат

Розширення частки ринку; сфер впливу; диверсифікація ризиків

Надмірна диверсифікація вироб-ництва продукції; фінансова залежність від головної компанії

Консорціум

Участь держави як гаранта виконання зобов’язань за проектами, які реалізовує консорціум; відповідальність учасників об’єднання

Консорціум є тимчасовим об’єднанням

 

Продовження табл. 2.1

 

учасників об’єднання обмежується їх часткою їх вкладень у проект

 

Концерн

Зменшення умовно-постійних витрат; концентрація капіталу; можливість мобільного і оперативного переливу капіталів у більш перспективні сфери

Можливість виникнення монополізму в ціноутворенні

 

Кластер

Можливість зменшення собівартості продукції і збільшення частки ринку

Співробітництво між учасниками об’єднання відбувається тільки в межах укладеного договору, що обмежує можливості реалізації поставлених цілей в разі непередбаченої зміни кон’юнктури

Корпорація

Підвищення конкуренто-спроможності продукції, централізація управління

Учасники корпорації не можуть одночасно бути учасниками інших об’єднань

ПФГ

Концентрація капіталу; функ-ціональна взаємодія підпри-ємств; зменшення умовно-постійних витрат; наявність пільг, відповідно до Закону України “Про промислово – фінансові групи в Україні”

Обмеження кількості банків-учасників у ПФГ; складна процедура реєстрації; відсутність централізації в управлінні об’єднанням

Пул

Зменшення конкуренції між учасниками об’єднання; мож-ливість отримання додаткової частки ринку

Прибуток учасників акумулю-ється у спільному фонді і розподіляється між ними за  встановленою пропорцією

Синдикат

Централізація збуту; зниження маркетингових витрат, неза-лежність в ухваленні фінансо-

Синдикат є тимчасовим об’єднанням; вузька спеціалізація

 

 
Продовження табл. 2.1

1

2

3

 

вих рішень і розпорядженні ресурсами учасників

 

Стратегіч-ний альянс

Зменшення рівня конкуренції між учасниками альянсу; у вітчизняному законодавстві  міститься найменше обмежень щодо функціонування стратегічних альянсів

У результаті формування стратегічного альянсу його учасники дістають інформацію один про одного, яка може спонукати до посилення поглинання одних учасників іншими, а також до загострення конкуренції; при формуванні стратегічних альянсів є висока ймовірність  виникнення протиріч між цілями альянсу і завданнями окремих його учасників

Трест

Концентрація капіталу; спільна технічна політика

Втрата юридичної і фінансової самостійності учасників

Франчайзин-гова система

Зниження витрат на маркетинг

Обмеження самостійності  у франчайзі; ризик погіршення репутації для франчайзера

Холдинг

Концентрація капіталу і управління інвестиційними портфелями учасників

Можливість штучної фінансової підтримки нерентабельних підприємств-учасників холдингу

 

За джерелами виникнення ризики інвестиційної діяльності поділяють на [7; 15; 40]:

1.  Систематичні (ринкові, зовнішні), що включають процентні, інфляційні, валютні, політичні, такі, що  визначаються зміною етапів економічного циклу, кон’юнктурних циклів інвестиційного ринку, змінами у податковому законодавстві тощо, на що інвестор не може вплинути при виборі об’єктів інвестування і які неможливо диверсифікувати.

2.   Несистематичні (внутрішні, специфічні – галузеві, фінансові, бізнес – ризики) притаманні певному об’єкту інвестиційної діяльності, певному інвестору  і можуть виникнути через некваліфіковане керівництво компанією, об’єктом інвестування, посилення конкуренції в певних сегментах інвестиційного ринку, нераціональної структури інвестиційних коштів, в результаті неплатежів, недопоставок матеріалів, комплектуючих, збуту продукції, відсутність взаєморозрахунків між підприємствами, тощо, небажані наслідки яких можна було б попередити або уникнути в разі ефективного управління інвестиційним процесом.

За дослідженнями О.Устенка в процесі реалізації інвестицій об’єднаннями підприємств на рівень їх ризику впливають такі чинники як [161]:

-       зміна купівельної здатності грошей;

-       виникнення непередбачених витрат внаслідок збільшення ринкових цін на різного роду ресурси, підвищення процентної ставки за кредитами, збільшення незапланованого рівня виплати дивідендів за акціями і борговими цінними паперами підприємств-учасників об’єднання тощо;

-       тимчасова незабезпеченість операційної діяльності підприємств об’єднання необхідним фінансуванням.

О.Устенко розглядає як внутрішні так і зовнішні методи управління інвестиційними ризиками. Серед методів управління інвестиційними ризиками автор виділяє [161, с.217]:

1.            Страхування від політичних та соціальних ризиків через різні державні, приватні та змішані організації, компанії та служби; на міжнародному рівні – участь у діяльності Агентства з гарантування інвестицій, яке діє під егідою Світового банку, угоди з іншими країнами про взаємний захист інвестицій та інші.

2.            Створення резервного фонду підприємств, компанії на випадок збитків, втрат від інвестиційної діяльності за кордоном.

3.            Включення своєрідної “гарантії від ризику” – певної суми – до вартості інвестиційного проекту.

4.            Диверсифікація ризику вкладенням інвестицій у різні країни. Підготовка інвестиційних проектів високої якості. Передусім з експортною спрямованістю тощо.

Варто зауважити, що перелік чинників, які впливають на рівень інвестиційних ризиків об’єднань підприємств, а також перелік методів управління інвестиційними ризиками, які запропонував автор є не вичерпним. Так, на рівень ризиків впливають також такі чинники як: поява на ринку продукту-замінника; зміна законодавства, зокрема податкового, експортно-імпортного, валютного; тощо. Щодо методів управління ризиками, то на практиці окрім названих методів часто використовують: розподіл ризику серед учасників проекту; використання строкових хеджингових угод (форвардні, ф’ючерсні, опціонні тощо). Огляд літературних джерел, а також ознайомлення із матеріалами окремих підприємств, які є учасниками об’єднань показав, що в більшості випадків керівництво об’єднань для зниження інвестиційних ризиків використовує метод розподілу ризику між учасниками інвестиційного проекту. При цьому підприємства-учасники об’єднання, які безпосередньо виконують функції з управління конкретним інвестиційним проектом застосовують низку інших методів зниження ризику. Це дозволяє звести до мінімуму можливість реалізації ризиків за інвестиційними проектами, які реалізовуються в об’єднаннях.

Проведені дослідження показали, що створення об’єднань підприємств, зокрема асоціацій, картелів, конгломератів, консорціумів, концернів, кластерів, корпорацій, ФПГ, пулів, синдикатів, стратегічних альянсів, франчайзингових систем, холдингів дозволяє зводити до мінімуму різного роду інвестиційні ризики шляхом диверсифікації:

·        видів діяльностей;

·        ринків постачання сировини і матеріалів;

·        ринків збуту продукції;

·        джерел інвестиційних ресурсів;

·        об’єктів та інструментів інвестування;

·        суб’єктів та учасників інвестиційної діяльності.

Вище було обґрунтовано доцільність створення об’єднань із точки зору уникнення інвестиційних ризиків. Тепер розглянемо доцільність формування об’єднань на макрорівні. Відповідно до проекту Розпорядження “Про виконання завдань, які випливають із послань Президента України до Верховної Ради України “Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002 – 2011 роки” та “Про внутрішнє й зовнішнє становище України у 2001 році”, розроблені основні завдання інвестиційної політики, серед яких визначені: створення сприятливих умов для залучення в економіку країни інвестицій, підвищення інвестиційного іміджу України, а також заходи, проведення яких є необхідним для реалізації поставлених завдань.

Такими заходами є: створення умов щодо реорганізації інвестиційних фондів та взаємних фондів інвестиційних компаній, формування нормативно – правової бази діяльності нових інститутів спільного інвестування, створення організаційно – правових основ заснування та розвитку пенсійних фондів, страхових компаній, орієнтованих на інвестування економіки держави тощо. Держава зацікавлена у формуванні інтегрованих виробничо – господарських структур, які сприяють акумуляції інвестиційних ресурсів і спрямуванню їх у виробництво, розвитку пріоритетних галузей промисловості, підвищенню інвестиційної активності внутрішніх і зовнішніх інвесторів, активізація діяльності банківської системи щодо кредитування реального сектора економіки створення привабливого інвестиційного середовища, реалізації державних програм тощо.

Як бачимо, необхідність створення об’єднань підприємств є актуальним, оскільки у державних програмах розвитку обумовлюються завдання, які можна розв’язати за допомогою використання потенціалу господарських об’єднань Ці завдання є узгодженими з напрямками проведення структурних змін в національній економіці. Наявність вищевказаних програм слід розглядати як один з найважливіших чинників, які впливають на рішення про створення об’єднань підприємств, зокрема за участю державних підприємств.

Таким чином, на рішення про створення об’єднання підприємств впливає низка чинників. Їх можна про класифікувати за кількома ознаками: за характером (універсальні і спеціальні); за змістом (організаційні, економічні, фінансові).

Браузер не бачить рисунок або формулу?! Скачайте реферат:
Скачати реферат “Господарські обєданння – чинники доцільності створення”


Publisher: Team EPMPD  

Додати коментар

Ваш e-mail не буде опублікований. Обовязкові поля відмічені *

Можна використовувати наступні HTML-теги і атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>