Інвестиційна привабливість галузей національної економіки та виробничо-господарських структур

Браузер не бачить формул і рисунків?! Скачайте реферат:
Скачати реферат “Інвестиційна привабливість галузей економіки та виробничо-господарських структур”

Оцінка інвестиційної привабливості галузей економіки (видів економічної діяльності) передбачає насамперед поділ їх на дві групи, а саме: на групу галузей, інвестувати кошти у які на теперішній момент часу є доцільним, та групу галузей, інвестувати кошти у які є недоцільно. Очевидно, що таке групування потребує відповідного інформаційного забезпечення.

Дослідження показали, що складність формування інформаційного забезпечення процесу оцінювання та регулювання інвестиційної привабливості галузей економіки залежить від рівня однорідності цих галузей. Доцільно виділити два види галузевої неоднорідності: продуктову та технологічну. Продуктова неоднорідність галузі пов’язана з наявністю видів продукції, що виробляються нею, які відрізняються прибутковістю їх виготовлення. Якщо рівень такої неоднорідності є досить високим, то може виявитися, що середня прибутковість галузі є низькою, проте існують види продукції, які є достатньо прибутковими для того, щоб інвестувати кошти у розширення їх виробництва. Технологічна неоднорідність галузей пов’язана із тим, що в їх межах існують ВГС з різними технологіями виробництва однієї і тієї ж продукції. У деяких галузях економіки, очевидно, існують ВГС як з більш новими, так із застарілими технологіями виробництва продукції. Відповідно, можлива ситуація, коли прибутковість виробництва продукції суттєво відрізняється за ВГС галузі і загалом є невисокою, однак деякі підприємства і їх об’єднання, які використовують найсучаснішу технологію, є достатньо інвестиційно привабливими.

Огляд літературних джерел показав, що зазвичай оцінювання рівня галузевої неоднорідності здійснюють за обсягом інвестицій, які фактично вкладені в активи ВГС та їх прибутковістю.

Проведені дослідження показали, що позбутися негативних наслідків впливу продуктової неоднорідності галузей можна шляхом дезагрегування показника прибутку від їх операційної діяльності, тобто розглядаючи інвестиційну привабливість не галузі загалом, а окремо узятих видів продукції, які виготовляють ВГС галузі. Стосовно технологічної неоднорідності, то її врахування, як показали проведені дослідження, можливе, якщо розглядати окремо взяті ВГС галузі. Тобто знехтувати нею на рівні узагальнених показників виробництва продукції навіть за окремими їх видами неможливо. Таким чином, для галузей, яким притаманні швидкі темпи технологічних змін, обґрунтована оцінка їх інвестиційного потенціалу потребує окремого розгляду кожної ВГС, що входить у їх склад.

Проведені дослідження показали, що для оцінки прибутковості галузі доцільно використовувати показники виручки від реалізації готової продукції та собівартості реалізованої продукції за певний проміжок часу (наприклад, за рік). Використовуючи ці показники можна обчислити розмір прибутку галузі, що отримується її ВГС від реалізації виготовленої продукції. Проте, слід врахувати той факт, що на теперішній час амортизаційні відрахування у податковому обліку обчислюються укрупнено за групами основних фондів за нормами, що не відповідають реальній тривалості експлуатації основних засобів. За таких умов цілком можливою є ситуація, коли низька прибутковість галузі зумовлена тим, що переважна більшість її основних фондів знаходиться на стадії початку експлуатації і, отже, амортизаційні відрахування на їх реновацію значно перевищують середню їх величину за увесь період функціонування цих фондів.

Друга обставина, яку потрібно враховувати при обчисленні прибутковості галузі, полягає у тому, що у багатьох підприємств серед джерел утворення господарських засобів певну частку складають позичкові кошти, зокрема довгострокові та короткострокові кредити банків, за якими ВГС сплачують відсотки. За таких умов, якщо розглядати прибутковість сукупних активів ВГС галузі, необхідно зменшувати собівартість реалізованої продукції на суму сплачених відсотків за користування кредитами.

Враховуючи вищевказане, для обчислення прибутковості активів галузі слід використати таку формулу:

  ,                                 (2.8)

де Р – рентабельність сукупних активів галузі;

Вр – виручка від реалізації продукції галузі за певний проміжок часу (наприклад, за рік) без ПДВ та інших непрямих податків;

Ср – собівартість реалізованої продукції ВГС галузі за певний проміжок часу;

Пп – проценти за користування позиками ВГС галузі за певний проміжок часу;

Ав – амортизаційні відрахування на реновацію основних засобів підприємств галузі за певний проміжок часу;

Фо – середня первісна вартість основних засобів ВГС галузі за певний проміжок часу;

Тс – середня фактична тривалість експлуатації основних засобів ВГС галузі;

ППР – прибуток від позареалізаційної діяльності ВГС галузі за певний проміжок часу;

АС – середньорічна сукупна вартість активів усіх ВГС галузі за певний проміжок часу.

Зазначимо, що серед усіх вищенаведених показників в офіційній статистиці відсутній лише показник середньої фактичної тривалості експлуатації основних фондів ВГС галузі. Обчислення цього показника можна здійснити лише наближено, використовуючи орієнтовні дані про фактичну тривалість експлуатації основних фондів за їх видами. Для цього можна скористатись такою формулою:

,                        (2.9)

де Фо1, Фо2, Фо3 – середня первісна вартість основних засобів підприємств галузі за певний проміжок часу за видами основних фондів відповідно: будівель та споруд; робочих машин і обладнання та транспортних засобів; інших основних фондів;

Т1, Т2, Т3 – середня очікувана тривалість експлуатації основних засобів підприємств галузі за певний проміжок часу за видами основних фондів відповідно: будівель та споруд; робочих машин і обладнання та транспортних засобів; інших основних фондів (у першому наближенні приймається відповідно рівною 60 років, 10 років та 4 роки).

У подальшому будемо називати прибутковість активів підприємств галузі, яка обчислюється за формулою (2.8), скоригованою прибутковістю. При цьому двома основними показниками, за якими проводиться коригування, є сума відсотків за користування кредитами та амортизаційні відрахування.

Розглянемо запропонований методичний підхід до обчислення показника скоригованої прибутковості активів підприємств на прикладі розрахунку його значень за галузями економіки України за період 2001 – 2003 рр. Вхідна інформація, необхідна для проведення такого розрахунку наведено у графах 2 – 9 табл. 2.6 – 2.8 [?????], а кінцевий результат обчислення показника прибутковості за формулою (2.8) зведено у графі 10 цих таблиць.

За такого підходу можна здійснити науково обґрунтований відбір тих галузей, інвестування коштів у які на даний момент часу є найбільш доцільним. Своєчасне забезпечення потенційних інвесторів вичерпною інформацією про такі галузі буде являти собою обґрунтовану підставу для застосування заходів щодо регулювання інвестиційної діяльності на загальнодержавному та регіональному рівнях

Аналіз існуючих на теперішній час методик оцінки інвестиційної привабливості підприємств показав, що вони передусім, орієнтовані на оцінку

 

Таблиця 2.6

Вхідна інформація та результати розрахунку скоригованої прибутковості активів

у галузях економіки України за 2001 рік

Назва галузей (видів економічної діяльності)

Середньорічна первісна вартість основних фондів, млн. грн.

Середньо-річна величина оборотних засобів, млн. грн.

Прибуток (збиток) до оподат-кування, млн. грн./рік

Проценти за корис тування кредитом, млн. грн./рік

Аморти заційні відра-хування, млн. грн.

Скори гована прибут ковість (рента бельність) активів, %

будівлі, споруди, передавальні пристрої

робочі та силові машини та обладнання, транспортні засоби

інші основні фонди

разом

1. Сільське господарство, мисливство та лісове господарство

 

30819

 

27084

 

35489

 

93392

 

13414,8

 

899,1

 

1671,3

 

12313,6

 

0,026

 

2. Промисловість

155554

111992

43553

311089

40642,3

8537,2

2096,1

25619,1

0,033

3. Будівництво

5925

7884

3118

16927

3600,9

722,8

216,7

1714,6

0,048

4. Оптова й роздрібна торгівля, послуги з ремонту

 

9460

 

6661

 

4216

 

20337

 

20483,6

 

2352

 

808,6

 

2036,7

 

0,081

5. Готелі та ресторани

3061

863

1560

5484

196,9

-27,2

101,2

538,2

0,0149

6. Транспорт та зв’язок

6841

4309

1913

13063

4394,1

4135,7

612,3

1 260,4

0,286

 

7. Фінансова діяльність

3914

1340

891

6145

177,1

2344,9

361,6

446,1

0,432

 

8. Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам

 

 

15237

 

 

2164

 

 

3508

 

 

20909

 

 

3824,7

 

 

-146,3

 

 

688,2

 

 

1488,3

 

 

0,057

 

9. Колективні, громадські та особисті послуги

 

7914

 

6946

 

1468

 

16328

 

299,7

 

-290,2

 

11,6

 

1206,5

 

-0,016

 

                             

Таблиця 2.7

Вхідна інформація та результати розрахунку скоригованої прибутковості активів

у галузях економіки України за 2002 рік

Назва галузей (видів економічної діяльності)

Середньорічна первісна вартість основних фондів, млн. грн.

Середньо-річна величина оборотних засобів, млн. грн.

Прибуток (збиток) до оподат-кування, млн. грн./рік

Проценти за корис тування кредитом, млн. грн./рік

Аморти заційні відра-хування, млн. грн.

Скори гована прибут ковість (рента бельність) активів, % /рік

будівлі, споруди, передавальні пристрої

робочі та силові машини та обладнання, транспортні засоби

інші основні фонди

разом

1. Сільське господарство, мисливство та лісове господарство

 

29625

 

26140

 

31368

 

87133

 

12936,7

 

-254,6

 

1788,2

 

12204,6

 

0,028

2. Промисловість

173022

111955

54282

339259

42371,5

2866,5

2374,8

28324,3

0,0155

3. Будівництво

6713

13085

3625

23423

4019,2

-35,6

348,4

2411,7

0,0145

4. Оптова й роздрібна торгівля, послуги з ремонту

 

9524

 

7709

 

4335

 

21568

 

23111,4

 

4356,4

 

1097,1

 

2296,8

 

0,1284

5. Готелі та ресторани

3916

911

1540

6367

245,7

-9,3

123,8

560,8

0,020

6. Транспорт  та зв’язок

7051

5127

2004

14182

4382,4

 4269,4

612,3

1321,3

0,279

7. Фінансова діяльність

4840

1466

1374

7680

231,3

2358,1

418,1

598,5

0,342

8. Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам

 

 

15288

 

 

2208

 

 

3346

 

 

20842

 

 

5413,9

 

 

929,2

 

 

497,4

 

 

1460,8

 

 

0,060

9. Колективні, громадські та особисті послуги

 

8088

 

7613

 

1416

 

17117

 

229,7

 

75,8

 

9,8

 

1278,3

 

0,007

Таблиця 2.8

Вхідна інформація та результати розрахунку скоригованої прибутковості активів

у галузях економіки України за 2003 рік

Назва галузей (видів економічної діяльності)

Середньорічна первісна вартість основних фондів, млн. грн.

Середньорічна величина оборотних засобів, млн. грн.

Прибуток (збиток) до оподат-кування, млн. грн.

Проценти за корис тування кредитом, млн. грн..

Аморти заційні відра-хування, млн. грн.

Скоригована прибут ковість (рента бельність) активів, %

будівлі, споруди, передавальні пристрої

робочі та силові машини та обладнання, транспортні засоби

інші основні фонди

разом

1. Сільське господарство, мисливство та лісове господарство

 

29540

 

26065

 

31277

 

86882

 

13377,3

 

769,5

 

1904,7

 

12006,8

 

0,038

2. Промисловість

177873

124630

46267

348770

50224,6

7137,0

3006,4

27911,8

0,0277

3. Будівництво

6881

13560

3688

24129

4638,9

14,1

219,1

2506,4

0,012

4. Оптова й роздрібна торгівля, послуги з ремонту

 

 

9988

 

 

8836

 

 

4861

 

 

23685

 

 

30852,2

 

 

573,7

 

 

2241,1

 

 

2531,6

 

 

0,056

5. Готелі та ресторани

3996

1027

1450

6470

268,0

-73,9

146,7

571,2

0,0158

6. Транспорт та зв’язок

7216

5415

2083

14714

5370,0

5805,2

926,6

1396,7

0,346

7. Фінансова діяльність

6214

1608

1689

9511

219,5

4252,7

503,4

760,8

0,496

8. Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам

 

 

16034

 

 

2426

 

 

2796

 

 

21256

 

 

5362,5

 

 

1487,0

 

 

389,6

 

 

1387,7

 

 

0,0772

9. Колективні, громадські та особисті послуги

8101

7774

1501

17376

290,9

-79,5

18,3

1314,8

-0,0054

 

поточного фінансового стану і не достатньо враховують перспективи розвитку підприємства. Слід також врахувати те, що рівень інвестиційної привабливості підприємства повинен розглядатися з позиції потенційних інвесторів. Адже, певне підприємство, яке внаслідок низької частки власного капіталу може бути непривабливим для кредиторів, може бути привабливим в загальному (як цілісний майновий комплекс), або (якщо прибутковість його власного капіталу є достатньо високою) бути привабливим з позиції потенційних покупців його акцій.

Як свідчать дані табл. 2.9, протягом аналізованих років за усіма галузями економіки, що розглядалися, скоригована величина амортизаційних відрахувань перевищувала фактичну їх величину. Основна причина цього полягає в тому, що у податковому обліку на теперішній час використовуються уніфіковані та у значній мірі завищені норми амортизації. Це, безперечно, полегшує обчислення оподаткованого прибутку та зумовлює пришвидшення процесу амортизації основних засобів, однак значно ускладнює процедуру визначення реальної прибутковості активів підприємств.

Певний інтерес представляє собою зіставлення значень показника скоригованої прибутковості активів підприємств з індексами інвестицій в основний капітал відповідних галузей економіки. Названі показники за галузями економіки України за 2001 – 2003 рр. подано у табл. 2.10. Як бачимо, з даних табл. 2.10 за показником прибутковості активів найбільш привабливими слід визнати, а саме: “транспорт та зв’язок” та “фінансову діяльність”. Прибутковість протягом 2001 – 2003 рр. була стабільно високою. Однак, при цьому індекси інвестицій у “транспорт та зв’язок” і “фінансову діяльність” порівняно з індексами інвестицій у деякі менш прибуткові галузі та види економічної діяльності наприклад, у галузь “оптова й роздрібна торгівля”, в окремі роки були меншими. Серед іншого причиною цього явища є недостатнє забезпечення потенційних інвесторів оперативною інформацією про поточний рівень прибутковості різних сфер виробничої та господарської діяльності.

 

Таблиця 2.9

Показники фактичних та скоригованих сум амортизаційних відрахувань за галузями економіки України за 2001 – 2003 рр.

Назва галузей економіки

Фактична величина амортизаційних відрахувань, млн. грн. за роками

Скоригована величина амортизаційних відрахувань, млн. грн. за роками

2001р.

2002р.

2003р.

2001р.

2002р.

2003р.

1. Сільське господарство, мисливство та лісове господарство

 

12313,6

 

12204,6

 

12006,8

 

12094,3

 

10949,8

 

10918,1

2. Промисловість

25619,1

28324,3

27911,8

24679,9

27649,7

26994,4

3. Будівництво

1714,6

2411,7

2506,4

1666,7

2326,7

2392,7

4. Оптова й роздрібна торгівля, послуги з ремонту

 

2036,7

 

2296,8

 

2531,6

 

1877,8

 

2013,4

 

2265,4

5. Готелі та ресторани

538,2

560,8

571,2

527,3

541,4

531,8

6. Транспорт та зв’язок

1 260,4

1321,3

1396,7

1023,1

1131,2

1182,6

7. Фінансова діяльність

446,1

598,5

760,8

422,0

570,8

686,7

8. Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам

 

 

1488,3

 

 

1460,8

 

 

1387,7

 

 

1347,4

 

 

1312,1

 

 

1208,8

9. Колективні, громадські та особисті послуги

 

1206,5

 

1278,3

 

1314,8

 

1193,5

 

1250,1

 

127,6

 

 

Таблиця 2.10

Скоригована прибутковість активів підприємств та індекси інвестицій в основний капітал за галузями економіки України за 2001 – 2003 рр.

Назва галузей економіки

Скоригована прибутковість активів підприємств за роками

Індекси інвестицій в основний капітал за роками відносно попереднього року, %

2001р.

2002р.

2003р.

2001р.

2002р.

2003р.

1. Сільське господарство, мисливство та лісове господарство

 

0,026

 

 

0,028

 

0,038

 

153,3

 

116,6

 

105,0

2. Промисловість

0,033

0,0155

0,0277

113,3

106,0

124,6

3. Будівництво

0,048

0,0145

0,012

93,2

156,6

129,8

4. Оптова й роздрібна торгівля, послуги з ремонту

 

0,081

 

0,1284

 

0,056

 

154,0

 

151,3

 

154,8

5. Готелі та ресторани

0,0149

0,020

0,0158

123,4

90,2

143,8

6. Транспорт та зв’язок

0,286

0,279

0,346

140,5

89,3

140,5

7. Фінансова діяльність

0,432

0,342

0,496

84,7

162,5

102,6

8. Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам

 

 

0,057

 

 

0,060

 

 

0,0772

 

 

108,8

 

 

115,3

 

 

133,5

9. Колективні, громадські та особисті послуги

 

-0,016

 

0,007

 

-0,0054

 

136,4

 

104,1

 

153,3

 

Проведені дослідження дозволяють стверджувати, що обчислення скоригованої прибутковості активів підприємств за галузями та підгалузями економіки є лише проміжним етапом формування інформаційного забезпечення процесу оцінки інвестиційної привабливості галузей та видів економічної діяльності. Наступними етапами повинні бути, зокрема, аналіз продуктової та технологічної неоднорідності галузей, прибутковість яких є меншою за середню, та оцінка ступеня ризику високоприбуткових галузей та підгалузей економіки (рис. 2.3).

При оцінці рівня інвестиційної привабливості підприємства, як показали проведені дослідження, необхідно розглядати два основних види інвестиційної привабливості, а саме:

-           поточну інвестиційну привабливість підприємства (або окремих складових його активів і пасивів), інакше кажучи його ринкову вартість;

-           перспективну інвестиційну привабливість, під якою у даній роботі розуміється раціональний обсяг інвестицій, які доцільно додатково вкласти у його розвиток.

При визначені рівня перспективної інвестиційної привабливості підприємства варто враховувати той факт, що обсяг коштів, які інвестуються у певне підприємство, за напрямом їх вкладання можуть бути поділеними на п’ять основних напрямів:

-           інвестиції у технічне переозброєння виробництва (у заміну фізично та морально застарілих основних засобів);

-           інвестиції у розширення виробництва існуючих видів продукції для задоволення поточного попиту на неї;

-           інвестиції у розширене виробництва існуючих видів продукції для задоволення майбутнього попиту на неї;

-           інвестиції у виробництво нових видів продукції (товарів, робіт, послуг).

За результатами оцінювання перспективної інвестиційної привабливості підприємства можна виділити два основних види такого оцінювання: кількісне та якісне.

Якісне оцінювання рівня перспективної інвестиційної привабливості підприємства передбачає визначення переліку напрямів інвестування коштів у дане підприємство, які на певний момент часу доцільно здійснити. Таке оцінювання не дає відповіді на питання про те, в яких розмірах повинні здійснюватись ці інвестиції. Запропоновану нами послідовність оцінювання рівня інвестиційної привабливості підприємства наведено на рис. 2.4.

На відміну від якісного оцінювання рівня перспективної інвестиційної привабливості підприємства кількісне її оцінювання має на меті визначення раціональної величини обсягу інвестицій у розвиток підприємства.

Таким чином, інвестиційна привабливість підприємства у кінцевому рахунку визначається обсягом додаткових інвестицій, які доцільно на даний момент часу вкласти у розвиток підприємства. Своєю чергою, величина цього обсягу залежить від низки різноманітних факторів, які прямо чи опосередковано впливають на розмір інвестиційного потенціалу підприємства. Запропоновану класифікацію факторів, які впливають на інвестиційну привабливість підприємства наведено  на рис. 2.5.

Проведені дослідження показали, що потенційних інвесторів підприємства цікавить, передусім його фінансовий стан, зокрема, рівень ліквідності активів підприємства, його платоспроможність, ділова активність та прибутковість, а також рівень його фінансової стійкості у цілому. Знання фінансового стану підприємства дозволяє інвесторам оцінити його

можливості щодо залучення коштів, зокрема, отримання банківських кредитів, та визначити вартість капіталу підприємства.

Разом з тим, оцінка фінансово-економічного стану передбачає аналіз, передусім, існуючого стану його виробничо–господарської діяльності та не враховує перспектив розвитку даного підприємства у майбутньому. Ці перспективи, залежать, передусім від того, наскільки задоволеним є попит на продукцію підприємства та чи існують тенденції щодо подальшого збільшення величини цього попиту. Зрозуміло, що чим більшими є темпи зростання попиту на продукцію, тим швидше необхідно збільшувати розмір виробничих потужностей ВГС і, відповідно, тим більшим повинен бути обсяг залучених ним інвестицій.

Важливе значення для підвищення ступеня інвестиційної привабливості підприємства має його здатність виходити на нові ринки збуту продукції, а також наявність у підприємства перспектив щодо виготовлення нових видів продукції.

 

Збільшення номенклатури продукції, означає диверсифікування виробництва зменшення ризиковості здійснення інвестицій у дане підприємство. Разом з тим, плануючи здійснити диверсифікацію виробництва, слід пам’ятати, що вона пов’язана, як правило, з певними витратами, які інколи можуть перевищувати зиск, який отримує підприємство від реалізації стратегії диверсифікації.

На рівень інвестиційної привабливості підприємства значною мірою впливають також галузеві особливості, тобто відмінності галузі, у якій працює дане підприємство, від інших галузей. Сюди потрібно віднести, перш за все, рівень: ризикованості вкладання інвестицій у дану галузь (чим вищим є рівень ризику вкладання інвестицій, тим за інших рівних умов меншою є інвестиційна привабливість підприємств певної галузі); конкурентності ринків товарів даної галузі, рівень державної підтримки її розвитку; державної підтримки розвитку певної галузі визначається, зокрема, обсягом державних

замовлень, субсидій та дотацій, а також розміром ставок оподаткування прибутку та інших об’єктів оподаткування.

Суттєвий вплив на рівень інвестиційної привабливості підприємства справляють техніко – економічні характеристики продукції, у розширення обсягів виготовлення якої планується вкласти додаткові інвестиції. До таких характеристик, як показали проведені дослідження, слід віднести:

 

·         питома капіталомісткість продукції (чим вона вища, тим більшими за інших рівних умов повинні бути інвестиції у виготовлення даної продукції);

·         очікуваний обсяг виробництва і реалізації продукції (чим він є вищим, тим за інших рівних умов більше потрібно інвестицій для забезпечення виробництва цього обсягу продукції);

·         поточний коефіцієнт еластичності попиту за ціною (чим більшою є його величина, тим за інших рівних умов більшим повинен бути обсяг виробництва продукції для задоволення попиту на неї, і тим більшими повинні бути розміри інвестицій у виготовлення цієї продукції).

На рівень інвестиційної привабливості підприємства певний вплив справляє також рівень зносу його основних виробничих фондів. Чим більшим є цей рівень, тим більше потрібно інвестицій для того щоб підтримати обсяг виробництва даної продукції, принаймні, на незмінному рівні. Інакше кажучи, більш високий рівень зносу основних засобів підприємства потребує більших інвестицій для здійснення їх оновлення (заміна застарілих фондів на нові).

 Одним з індикаторів рівня інвестиційного потенціалу підприємства є рівень використання його виробничих потужностей. Якщо цей показник є малим, то це, як правило, свідчить про низький попит на продукцію даного підприємства.

 Комплексне врахування перелічених факторів при здійсненні оцінки рівня інвестиційної привабливості певного підприємства є запорукою достовірної оцінки величини інвестиційного потенціалу підприємства.

Аналізуючи рівень інвестиційної привабливості підприємства, необхідно виконати два основних завдання: визначити доцільність інвестування та з припустимим ступенем точності оцінити раціональний обсяг інвестицій. Таким чином, в якості узагальнюючого показника оцінки інвестиційної привабливості підприємства, як показали проведені дослідження, доцільно обрати показник раціонального обсягу додаткового інвестування коштів, за якого забезпечується найвищий рівень прибутковості інвестицій, вкладених у конкретну ВГС певної галузі.

Як вже зазначалося вище, основними напрямами інвестиційної діяльності підприємства є: вкладення коштів у розширення виробництва тих видів продукції, які вже виробляються на підприємстві; вкладення інвестицій у виробництво нових видів продукції; інвестування технічного переозброєння та інших видів поліпшення основних засобів підприємства; вкладення коштів у поповнення оборотних засобів підприємства. У дисертації розглядається перший з перелічених напрямів інвестування.

При побудові математичних моделей, поданих у даному підрозділі дисертаційної роботі, було здійснено два припущення: по-перше, приймається, що показники собівартості одиниці продукції та її питомої капіталомісткості не змінюються із зміною фізичного обсягу її виготовлення та є однаковими для усіх підприємств даної галузі. Це припущення було прийнято, переважно, для спрощення та полегшення сприйняття процедури побудови запропонованих моделей і може бути за необхідності знято з одночасним ускладненням цих моделей; по-друге, у роботі розглядається випадок інвестування коштів у виробництво лише одного виду продукції. Якщо підприємство виготовляє кілька видів продукції, то постає проблема агрегування та усереднення показників, наведених у запропонованих нижче моделях. Цю проблему легше вирішити, якщо у моделях не містяться показники, що описують фізичні характеристики продукції (зокрема, її ціна та натуральні обсяги виробництва). Тому у кінцевому вигляді усі запропоновані у роботі аналітичні вирази містять лише вартісні показники виробництва продукції або такі показники, які піддаються усередненню.

Враховуючи вищевказане, у дисертації розроблено формалізований підхід до обчислення раціонального розміру додаткових інвестицій у розвиток підприємства, який базується на наведених нижче формулах (2.10) – (2.22).

Якщо врахувати наведені вище припущення, то показник прибутку () певного підприємства як функція від додаткового обсягу виробництва продукції  або додаткового розміру інвестицій у це виробництво  може бути поданий у такому вигляді:

           (2.10)

де  – прибуток даного підприємства;

* – ціна одиниці продукції без непрямих податків як функція від сукупного галузевого обсягу її виробництва або сукупних активів підприємств галузі;

    * – натуральний обсяг виробництва продукції усіма підприємствами галузі на даний момент часу;

     * – приріст натурального обсягу виробництва продукції на даному підприємстві;

      * – собівартість одиниці продукції;

       – натуральний обсяг виробництва продукції на даному підприємстві до його зростання;

       *- сумарна вартість активів підприємств галузі, що приймають участь у виробництві даного виду продукції, на певний момент часу;

       – приріст вартості активів даного підприємства;

*- питома капіталомісткість одиниці продукції (відношення вартості активів до річного обсягу виробництва продукції у натуральних одиницях виміру);

 – вартість активів даного підприємства на певний момент часу.

Таким чином, запропонована модель враховує інформацію не лише про показники, що характеризують діяльність певного підприємства, але й параметри, які описують зовнішнє по відношенню до нього середовище, передусім, потенційних конкурентів даного підприємства.

Для того, щоб визначити оптимальний розмір додаткового обсягу інвестицій у розширення виробництва продукції даним підприємством необхідно знайти похідну прибутку (П) як функцію від  та прирівняти її до нормальної прибутковості інвестицій  (тобто прибутковості інвестицій у доступні альтернативні напрями інвестування із середньою на даний момент прибутковістю вкладення коштів):

.                   (2.11)

Вираз (2.11) є еквівалентним такому:

               (2.13)

де ЦН – нормальна (рівноважна) ціна одиниці продукції (питомі приведені витрати), які розраховуються за формулою:

.                                         (2.14)

Очевидно, що умовою, за якої обсяг активів даного підприємства є оптимальним, і, відповідно, додаткове інвестування коштів у розвиток підприємства недоцільний, є рівність нулю  у виразі (2.12), тобто

                                     (2.14)

Провівши низку перетворень виразу (3.14), його можна подати у такому вигляді:

                                        (2.15)

де  

 – модуль поточного значення коефіцієнта еластичності попиту на продукцію за її ціною ();

Е – поточний рівень прибутковості активів ();

 – поточний обсяг виробництва продукції у вартісних одиницях виміру ().

Таким чином, якщо значення  є меншим від значення правої частини рівності (2.15), то інвестування коштів у дане підприємство є доцільним. Якщо ж ця умова не виконується, то інвестувати кошти недоцільно.

Значно складнішим є завданням є визначити оптимальний обсяг інвестування у розширення виробництва продукції певним підприємством. Ця складність зумовлена, насамперед, неможливістю у більшості випадків достатньо точно описати функцію попиту на продукцію. З огляду на це здійснити оцінку раціонального обсягу інвестування у розвиток підприємства можна лише наближено, скориставшись при цьому тим фактом, що для переважної більшості видів продукції функція попиту має дві властивості: вона є випуклою униз (тобто усі точки її графіку лежать вище будь-якої з дотичних до нього); модуль значення похідної функції попиту (залежності між ціною одиниці продукції та фізичним обсягом її виробництва) зменшується із збільшенням аргументу цієї функції.

Використовуючи методи обчислювальної математики, оцінку раціонального розміру інвестування коштів у збільшення обсягу виробництва продукції підприємством доцільно здійснювати за п’ятьма етапами:

1. Визначаємо рівняння дотичної до графіка функції попиту у точці з абсцисою

                              (2.16)

2. Прирівнюємо рівняння (2.16) до рівноважної ціни одиниці продукції:

                                   (2.17)

3. З рівняння (2.17) знаходимо значення натурального обсягу виробництва , яке отримується з рівняння (2.17):

                                    (2.18)

4. Визначаємо сукупний обсяг виробництва продукції  усіма підприємствами галузі після здійснення його розширення даним підприємством за такою формулою:

                                       (2.19)

З виразу (2.19) випливає, що раціональний розмір додаткового випуску продукції даним підприємством буде становити:

.                                            (2.20)

5. Знаходимо раціональний обсяг інвестицій у розширення виробництва продукції на даному підприємстві шляхом множення  на питому капіталомісткість продукції.

Слід відзначити, що запропонований підхід до визначення раціонального обсягу інвестування у певне підприємство дозволяє оцінити нижню межу такого обсягу. Для того, щоб більш точно оцінити раціональний обсяг інвестування, потрібно повторити запропонований алгоритм розрахунку декілька разів, користуючись при цьому даними, отриманими на попередніх етапах розрахунків.

Вираз (2.18) можна подати у такому вигляді:

                                     (2.21)

Тоді мінімальний розмір раціональних обсягів інвестування коштів у розширення виробництва продукції певним підприємством буде визначатися за такою формулою:

        (2.22)

 Наведені методичні рекомендації до оцінювання інвестиційної привабливості підприємства було використано при визначенні раціонального обсягу інвестицій у розширення виробництва продукції, яка виготовляється Корпорація “РСТ”. У номенклатурі продукції даного підприємства існують окремі види продукції з прибутковістю активів, що беруть участь у її виробництві, яка є достатньо великою (перевищує 15 % у рік). Перелік цих видів продукції наведено у табл. 2.11. Використовуючи дані табл. 2.11 та наведені вище формули визначимо мінімальну величину раціонального обсягу інвестицій у розширення виробництва окремих видів продукції Корпорація “РСТ”.

         Ця величина становить:

- для хліба: Кm1=0.5[(18,92*1,4*(0,21-0,15)/96,7)-0,1247]=0,0927млн.грн.;

-       для кондитерських виробів: Кm2=0,5*[(31.42*1.3*(0.24-0.15)/243.8)-2361]=0.1185 млн. грн.;

-       для сиру: Кm2=0,5*[(26,5*1,5*(0,18-0,15)/168,3)-0,1044]=0,0417 млн. грн.;

-       для м’ясних виробів:

Кm4=0,5[(41,32*1,1*(0,23-0,15)/407,6)-0,1931]=0,0876 млн. грн.;

-       для соку: Кm5=[(13,22*1,3*(0,27-0,15)/164,5)-0,0743]=0,0455млн.грн.

         Таким чином, раціональний обсяг інвестицій у розширення виробництва продукції Корпорація “РСТ” становить: за хлібом – 92,7 тис. грн.; за кондитерськими виробами – 118,5 тис. грн.; за сиром – 41,7 тис. грн.; за м’ясними виробами – 87,6 тис грн.; за соком – 74,3 тис. грн. При цьому сумарний обсяг інвестицій у розширення виробництва продукції Корпорація “РСТ” складає 414,8 тис. грн.

Браузер не бачить формул і рисунків?! Скачайте реферат:
Скачати реферат “Інвестиційна привабливість галузей економіки та виробничо-господарських структур”


Publisher: Team EPMPD  

Додати коментар

Ваш e-mail не буде опублікований. Обовязкові поля відмічені *

Можна використовувати наступні HTML-теги і атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>