Нічого цікавоМоже бутиНормальноДобреДуже цікаво (1 голосів, середній: 5,00 з 5)
Loading...Loading...
Кількість переглядів: 101

Механізми фінансової підтримки

За Великим тлумачним словником сучасної української мови термін «механізм» означає:

1) пристрій, що передає або перетворює рух;

2) внутрішня будова, система чого-небудь;

3) сукупність станів і процесів, з яких складається певне фізичне, хімічне та інше явище [13, с. 523].

Судячи із значень, яких може набувати цей термін, його сутнісними ознаками є наявність певної будови і взаємодії її складових елементів. Взаємодія можлива тоді, коли є хоча б два елементи. Утворення з двох взаємодіючих елементів є найпростішим механізмом.

Читати про Товарознавство
Читати про Навчання на товарознавця (напрям ‘Товарознавство і торговельне підприємництво’ (Нова назва напряму ‘Підприємництво, торгівля і біржова діяльність’)
Читати про Рекламні технології та віртуальна економіка

Браузер не бачить рисунок або формулу?! Скачайте реферат:
Скачати реферат “Механізми фінансової підтримки”

Термін «механізм» використовується у різних сферах людської діяльності. Характерною особливістю його застосування в економіці та менеджменті є те, що ідентифікування його суті, складових елементів і особливостей їх взаємодії передбачає застосування методу абстрагування, а також урахування численних груп факторів, які впливають на його формування і використання. Абстрагування (від лат. abstractio – віддалення) – метод наукового пізнання, що полягає в мисленому виділенні суттєвих, найістотніших рис, зв’язків, властивостей предмета. За його допомогою формується ідеальний образ реальності. Наукова абстракція підпорядкована певним вимогам: по-перше, треба знати, від чого ми абстрагуємось; по-друге, визначити, до якої межі можна коректно абстрагуватися; по-третє, треба мати на увазі, що інтервал абстрагування, у якому створюється ідеальний об’єкт для теорії, залежить лише від об’єктивних умов. Процес абстрагування є складним, двоступеневим: спочатку відокремлюються суттєве від несуттєвого, загальне від одиничного, важливе від неважливого, а потім установлюється незалежність або слабка залежність об’єкта пізнання від певних факторів для того, щоб відвернутися від них [111].

Механізм фінансової підтримки суб’єкта торговельного підприємництва у сфері зовнішньоекономічної діяльності належить до абстрактних об’єктів. З позиції фізико-механічного підходу він є невідчутним об’єктом, який неможливо ідентифікувати у часі і просторі. Формування такого механізму відбувається унаслідок його ідеалізації та узагальнення. Американський філософ Ч.Пірс ще у ХІХ столітті довів, що розкрити сутність абстрактних об’єктів легше інтуїтивно на основі застосування конкретних прикладів, ніж раціонально за допомогою діалектики [20]. Попри це слід визнати, що інтуїтивний підхід прийнятний для пізнання нових, не відомих раніше явищ на ранньому етапі їх дослідження. Крім того, застосування інтуїції для аналізу абстрактних об’єктів є недоцільним, якщо ці об’єкти створені конкретними особами або групами осіб для досягнення індивідуальних, колективних чи суспільних цілей. Механізми фінансової підтримки суб’єктів торговельного підприємництва у зовнішньоекономічній діяльності хоча і є абстрактними об’єктами, що не позбавлені суб’єктивізму, проте їх формування є результатом об’єктивних потреб суб’єктів торговельного підприємництва у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що зумовлені дією об’єктивних економічних законів.

Враховуючи вищезазначене, ідентифікувати сутність механізму фінансової підтримки суб’єкта торговельного підприємництва у сфері зовнішньоекономічної діяльності необхідно через призму його призначення, складові елементи і порядок їх взаємодії. На основі методу контент-аналізу,, як інструменту абстрагування можемо встановити, що досліджуваний механізм фінансової підтримки відрізняється від інших аналогічних механізмів тим, що формується виключно для суб’єктів торговельного підприємництва у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Ці суб’єкти є одним із елементів даного механізму, який характеризує його специфіку, сферу застосування і визначає вибір та умови використання інструментів фінансової підтримки.

Оскільки суб’єкти торговельного підприємництва у сфері зовнішньоекономічної діяльності є однією з ключових ознак досліджуваного об’єкта, то розглянемо їх роль у механізмі фінансової підтримки. У попередньому параграфі зазначалось, що ця група суб’єктів має потребу у фінансових ресурсах і в гарантіях фінансових установ для реалізації зовнішньоекономічних операцій. Отже, суб’єкти торговельного підприємництва у сфері зовнішньоекономічної діяльності можуть виконувати роль тих, хто має фінансові потреби, або тих, хто ці потреби задовольняє. Їхня взаємодія базується на виникненні певних фінансових інтересів, спосіб реалізації яких залежить від правових умов, ринкової кон’юнктури, місця конкретного суб’єкта на ринку. Суб’єкти торговельного підприємництва часто виконують різні ролі під час виконання господарських операцій. За однієї ринкової кон’юнктури вони можуть бути донорами інвестиційних ресурсів, а за інших умов – реципієнтами. Крім того, ті суб’єкти, які глибоко диверсифікують грошові потоки і бізнес-партнерів, часто паралельно опиняються в ролі як інвесторів, так і реципієнтів. З огляду на це, доходимо висновку, що під впливом цілей суб’єктів торговельного підприємництва у сфері зовнішньоекономічної діяльності, які формуються на основі їх фінансових потреб та інтересів, створюються конкретні способи фінансової підтримки (рис. 2.28).

Кожен суб’єкт торговельного підприємництва у сфері зовнішньоекономічної діяльності з метою уникнення фінансових, управлінських та інших ризиків паралельно використовує кілька альтернативних способів реалізації встановлених цілей. Базуючись на аксіомі об’єднання множин, це можна формалізувати таким виразом:

Судячи з вищенаведеного запису,  має декомпозиційну будову, що потребує від суб’єктів перманентного аналізу узгодженості фінансових потреб та інтересів із способами їх реалізації. У даному разі способи реалізації цілей суб’єктів ототожнюються із документарними операціями у формі:

–           документарного акредитива (всесвітньо визнана та найбільш захищена форма міжнародних розрахунків. Якщо підприємство імпортує товари чи послуги, то документарний акредитив дозволяє захиститися від ризику платежу у разі непоставки продукції або невиконання інших умов, передбачених акредитивом, завдяки тому, що акредитив є зобов'язанням банку-емітента здійснити платіж лише у разі дотримання усіх умов акредитива);

–           негоціації документів за експортним акредитивом (банківська послуга, яка надається з метою фінансової підтримки вітчизняних експортерів  та оптимізації розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами. Скориставшись послугою з негоціації, експортер отримує виручку достроково після відвантаження продукції та подання документів за акредитивом в банку, раніше, ніж це передбачають умови відстрочення платежу за контрактом. Наявність експортного акредитива і договору про проведення негоціації дозволяє зараховувати кошти експортеру вже наступного робочого дня після дня подання документів за акредитивом);

–           передекспортного фінансування (передекспортне фінансування полягає у наданні експортерові кредиту для виробництва чи придбання товару, що експортується, або у випуску за його наказом непокритих зобов’язань (акредитив, гарантія) [115];

–           постекспортного фінансування (фінансування, що надається під заставу майнових прав вимоги за експортним контрактом (в обмін на документи, що підтверджують відвантаження товарів) на короткий проміжок часу між поставкою та оплатою товару покупцем. Обсяг фінансування залежить насамперед, від рейтингу покупця та може становити від 50% до 90% вартості відвантажених товарів) [128];

–           інкасо (передавання банками документів згідно з інструкціями експортера з метою отримання платежу. Документи видаються банком імпортером проти платежу або акцепту);

–           постімпортного фінансування (фінансування імпортних контрактів шляхом відкриття безвідкличного документарного підтвердженого непокритого акредитива. Згідно з умовами постімпортного фінансування іноземний банк здійснює платіж на користь експортера після відвантаження продукції та надає імпортеру відстрочення платежу);

–           авансового платежу (грошова сума чи майнова цінність, передана покупцем продавцю до відвантаження товару в рахунок виконання зобов'язань за контрактом);

–           відкритого рахунка (форма розрахунково-кредитних відносин між продавцем і покупцем, коли продавець відвантажує товар покупцеві без попередньої оплати, але разом з товаром надсилає відповідні товарні документи, за якими покупець зобов'язаний сплатити у строки, обумовлені контрактом. При цьому продавець відкриває на покупця рахунок, у дебеті якого позначається сума заборгованості) [15];

–           банківського переказу (просте доручення банку своєму банку-кореспонденту виплатити певну суму грошей на прохання і за рахунок переказодавця іноземному отримувачу (бенефіціару) з визначенням способу відшкодування банку-платнику виплаченої ним суми. Банківський переказ здійснюється у безготівковій формі на підставі платіжних доручень, що адресуються одним банком іншому (іноді з використанням банківських чеків або інших платіжних документів). Але комерційні або товаросупровідні документи (рахунки-фактури, транспортні та інші документи спрямовуються при цій формі розрахунків від експортера імпортеру прямо, минаючи банки). Банк виконує тільки платіжні доручення іноземних банків чи оплачує відповідно до умов кореспондентських угод виставлені на нього банківські чеки з грошовими (контрактними) зобов’язаннями іноземних імпортерів, а також виставляє платіжні доручення і банківські чеки на іноземні банки за грошовими зобов’язаннями вітчизняних імпортерів) [2].

Вказані форми реалізації цілей суб’єктів торговельного підприємництва у сфері зовнішньоекономічної діяльності можуть застосовуватись шляхом використання різних видів платежів (розрахунки готівкою або негайний платіж; розрахунки з платежами на виплат або у кредит; комбінований платіж; кредит з опціоном негайного платежу), а також із застосуванням альтернативних засобів розрахунків (розрахунки за допомогою векселів і чеків).

Серед способів реалізації цілей суб’єктів торговельного підприємництва зовнішньоекономічної діяльності окреме місце посідають банківські гарантії (додатковий інструмент забезпечення фінансових інтересів сторін договірних відносин. Банківська гарантія – грошове зобов’язання банку перед бенефіціаром сплатити йому кошти у разі невиконання принципалом своїх зобов’язань), а також факторингові (процес перевідступлення факторинговій компанії (банку) неоплачених боргових вимог (рахунків-фактур та векселів), що виникають між контрагентами у процесі реалізації товарів та послуг на умовах комерційного кредиту у поєднанні з елементами бухгалтерського, інформаційного, збутового, страхового, юридичного та іншого обслуговування [81, с. 270]) і форфейтингові (метод забезпечення середньострокового фінансування експортних операцій, який передбачає продаж боргових зобов’язань та вимог за зовнішньоекономічними контрактами якому-небудь кредитному інституту (форфейтеру) при наданні достатнього забезпечення [56, с. 274]) операції, використання яких істотно розширює варіативність механізмів фінансової підтримки суб’єктів торговельного підприємництва у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

На рис. 2.28 наведено базовий механізм фінансової підтримки суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Його названо базовим, оскільки компоненти виділено лише в загальному вигляді без конкретизації переліку суб’єктів зовнішньоекономічних операцій, їх фінансових потреб та інтересів, цілей і способів реалізації. Побудову конкретних механізмів фінансової підтримки суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності необхідно здійснювати у розрізі реалізовуваних ними зовнішньоекономічних операцій (зовнішньоторговельних, орендних, операцій з міжнародної торгівлі науково-технічними знаннями і досвідом, операцій з торгівлі інженерно-технічними послугами, консалтингових операцій, операцій з технічного обслуговування і забезпечення запасними частинами машинобудівної і приладобудівної продукції) із урахуванням умов зовнішньоекономічних контрактів конкретних суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх ролі у цих контрактах (експортер чи імпортер).

 


*Князь Святослав Володимирович – д-р екон. наук, доцент, завідувач кафедри екологічної політики та менеджменту природоохоронної діяльності Національного університету «Львівська політехніка».

Берко Андрій Юліанович – канд. техн. наук, доцент, доцент кафедри загальної екології та екоінформаційних систем Національного університету «Львівська політехніка».

Глущенко Максим Михайлович – здобувач Львівського банківського інституту Університету банківської справи Національного банку України.

Читати про Товарознавство
Читати про Навчання за напрямом Товарознавство і торговельне підприємництво (Нова назва напряму ‘Підприємництво, торгівля і біржова діяльність’)
Читати про Рекламні технології та віртуальна економіка

Браузер не бачить рисунок або формулу?! Скачайте реферат:
Скачати реферат “Механізми фінансової підтримки”


Publisher: Team EPMPD  

Додати коментар

Ваш e-mail не буде опублікований. Обовязкові поля відмічені *

Можна використовувати наступні HTML-теги і атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>