Оцінювання рівня реалізації інноваційного потенціалу підприємства

Аналізування праць науковців, які займались проблемами оцінювання інноваційного потенціалу підприємств [1; 5; 11; 15; 23;  60; 65; 67; 92; 116; 122; 168; 172; 177; 178; 181] показало, що, зазвичай, його оцінюють на засадах використання одного з трьох підходів: перший передбачає оцінювання інноваційного потенціалу у розрізі груп інноваційних ресурсів; другий зводиться до обчислення ефективності вкладення коштів у реалізацію інноваційних проектів; третій підхід базується на концепції маркетингу, тобто передбачає оцінювання реалізації інноваційного потенціалу через призму задоволення ринкового попиту на конкретний вид інноваційної продукції. Дослідження показали, що кожен із підходів здатен забезпечити керівників підприємства достатньо однобокою, специфічною інформацією. Так, перший з наведених підходів фактично дозволяє отримати дані про обсяг інноваційного потенціалу, а також його структуру (гіпотетичний і фактичний, в тому числі теоретичний і прикладний (див. рис. 1.5)). Тобто він не інформує про реалізацію, рівень використання інноваційного потенціалу. Другий, також не позбавлений цього недоліку. Адже він вказує на рівень ефективності використання прикладного інноваційного потенціалу, а не на рівень реалізації наявного інноваційного потенціалу, загалом. Підприємство може досить результативно реалізувати 10% власного інноваційного потенціалу, при цьому 90% наявного потенціалу залишатимуться незадіяними. Щодо маркетингового підходу, то в умовах конкуренції без нього обійтись не можливо, проте він не дозволяє виявити рівень реалізації інноваційного потенціалу, а лише вказує можливості підприємства у задоволенні виявленого попиту на певний вид інноваційної продукції. Враховуючи вищевказане, а також проведені у параграфі 2.1 методичні уточнення щодо побудови системи моніторингу реалізації інноваційного потенціалу пропонуємо оцінювати рівень реалізації інноваційного потенціалу у розрізі об’єктів системи моніторингу, а саме: ретельності виконання обраного варіанту реалізації інноваційного потенціалу; рівня економічної ефективності реалізації інноваційного потенціалу; а також рівня опору змінам на підприємстві. Щодо четвертого об’єкта моніторингу (фактори, які впливають на реалізацію інноваційного потенціалу), то його доцільно використовувати як інструмент аналізування виявленого фактичного рівня реалізації інноваційного потенціалу. На рис. 2.9 наведено етапи оцінювання рівня реалізації інноваційного потенціалу машинобудівних 

         Чим ближче значення Kr до 1 тим більш ретельно виконаною є програма реалізації інноваційного потенціалу. Доцільно визнати, що відхилення від плану можуть бути виправданими через зміну умов внутрішнього і зовнішнього середовищ організації. З огляду на це, об’єктивність значення обчисленого коефіцієнта може викликати певний сумнів. З цього приводу слід зазначити: по-перше, одним з об’єктів системи моніторингу реалізації інноваційного потенціалу є фактори, які впливають на його реалізацію. Призначенням цього об’єкта є ідентифікувати на підставі факторного аналізу об’єктивність обчислених коефіцієнтів і причини набуття ними фактичних значень; по-друге, під час виконання будь-яких програм і проектів є відхилення, що виникають з об’єктивних і з суб’єктивних причин. Призначенням запропонованого коефіцієнта є встановити частку відхилень, які виникли через суб’єктивні причини.

         Щодо коефіцієнта економічної ефективності реалізації інноваційного потенціалу, то його пропонуємо обчислювати за формулою

                                           

де  – рівень економічної ефективності реалізації рекламної стратегії, частки одиниці;

 – прибуток підприємства, тис. грн.;

 – обсяг витрат на використання інноваційного потенціалу машинобудівного підприємства, тис. грн.; 

де  – витрати машинобудівного підприємства щодо проведення власними силами НДДКР, тис. грн.;

 – витрати машинобудівного підприємства щодо оплати послуг стороннім організаціям на проведення НДДКР, а також інших робіт, пов’язаних з використанням інноваційного потенціалу, тис. грн.

З позиції групування витрат за їх економічним змістом витрати на реалізацію інноваційного потенціалу  розраховуються як суми відповідних їм матеріальних витрат, витрат на оплату праці, витрат на соціальні заходи, амортизаційних відрахувань та інших витрат. Така практика формування витрат є типовою, оскільки регламентується діючими правовими актами України, зокрема Типовим положенням з планування, обліку і калькулювання собівартості науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.07.96 р.

         Обчислення коефіцієнта опору змінам на підприємстві доцільно здійснювати за формулою:

де Ко – коефіцієнта опору змінам на машинобудівному підприємстві;

Рс – кількість працівників підприємства, які незацікавлені у реалізації інноваційного потенціалу;

Рz – загальна кількість працівників підприємства, які беруть участь у реалізації інноваційного потенціалу.

         Значення коефіцієнта може коливатись від 1 до нескінчено малого числа, яке при цьому не може набувати нульового або мінусового значення. Дані для його обчислення доцільно отримувати шляхом усного і письмового (анкетного) опитування працівників підприємств.

         Для встановлення коефіцієнта важливості запропонованих показників в узагальнюючому коефіцієнті рівня реалізації інноваційного потенціалу машинобудівного підприємства нами було проведено експертне дослідження. Результати обробки експертної інформації наведено у табл. 2.2. і 2.3.

Таблиця 2.2

Вихідні експертні дані, які було використано для обчислення коефіцієнтів важливості показників реалізації інноваційного потенціалу

Назви підприємств

Бали, присвоєні експертами показникам

1. ВАТ «Ковельсільмаш».

1

3

4

2. ВАТ «Електротермометрія».

2

4

4

3. ВАТ «Луцький підшипниковий завод».

3

1

2

4. ВАТ «Луцький автомобільний завод».

2

2

2

5. ВАТ «Барточ».

2

4

5

6. ВАТ «Іршавський «Ремверстат».

1

4

4

7. ВАТ «Мукачівський верстатозавод».

1

4

4

8. ЗАТ «Єврокар».

2

4

7

9. ТОВ «Ядзакі Україна».

3

4

4

10. ТОВ «Завод «Конвектор».

2

3

4

11. ЗАТ «Львівський завод автонавантажувачів».

2

4

4

12. ВАТ «Дрогобицький долотний завод».

2

1

4

13. ТзОВ УН «Вебасто-Електрон».

2

4

2

14. ЗАТ «Львівський завод комунального транспорту».

2

4

4

15. ВАТ «Львівсільмаш».

2

4

4

16. ТзОВ «Львівські автобусні заводи».

3

5

4

17. ВАТ «Львівський завод фрезерних верстатів».

1

6

2

18. ВАТ «Ватра».

1

3

4

19. ВАТ «Тернопільський комбайновий завод».

2

4

5

20. ВАТ «Тернопільський радіозавод «Оріон».

3

4

4

21. ВАТ «Сокирянський машинобудівний завод».

2

4

4

22. ВАТ «Чернівецький ремонтно-механічний завод».

2

4

4

23. ВАТ «Чернівцісільмаш».

2

4

4

Середні значення

1,95

3,65

3,86

 

Як бачимо, перший з  коефіцієнтів експерти в середньому оцінювали 1,95 балами, другий – 3,65 балами, а третій – 3,86 балами. Округливши ці дані ми перевели їх у коефіцієнти шляхом відношення фактичних середніх значень балів до максимального числа балів, які могли бути присвоєні коефіцієнтам. Результаті проведених обчислень наведено у четвертій колонці табл. 2.3.

Таблиця 2.3

Результати обробки експертної інформації

Коефіцієнти, рівень важливості яких визначався

Середні бали, присвоєні респондентами коефіцієнтам

Максимальне число балів, яке могло бути присвоєне коефіцієнту

Обчислені коефіцієнти важливості (вагомості)

1,95

10

0,2

3,65

10

0,4

3,86

10

0,4

 

         Використовуючи вищенаведені формули, а також дані табл. 2.3 можливо обчислити узагальнюючий коефіцієнт рівня реалізації інноваційного потенціалу машинобудівного підприємства:

де k1, k2 i k3 – коефіцієнти вагомості.

         Використовуючи вихідні дані досліджуваних підприємств (табл. 2.4) обчислимо рівень реалізації ними інноваційного потенціалу на засадах застосування запропонованих методичних рекомендацій.

Таблиця 2.4

Вихідні дані для обчислення рівня реалізації інноваційного потенціалу

ПНП

Значення показників у 2000 р.

Значення показників у 2008 р.

  1.  

7

2

9

7,5

15,2

12

24

14

7

21

6,4

9,5

15

32

  1.  

4

4

8

1,4

17,3

11

12

21

8

29

5,1

10,3

9

10

  1.  

12

3

15

8,2

14,5

16

17

13

5

18

1,8

5,6

8

10

  1.  

5

0

5

6,1

7

8

19

7

4

11

9,5

12,1

15

16

  1.  

6

1

7

9,8

9,1

10

36

8

1

9

11,7

15,8

16

22

  1.  

8

0

8

0,7

6,8

44

84

12

2

14

10,2

16,7

19

23

  1.  

11

4

15

1,3

7,3

6

14

5

3

8

9,6

12,4

22

28

  1.  

5

2

7

1,4

9,5

2

9

6

1

7

4,7

10,7

6

9

  1.  

9

1

10

2,8

12,1

6

11

8

0

8

12,5

24,5

7

17

  1.  

14

0

14

3,7

11,2

8

8

11

0

11

18,7

19,1

9

10

  1.  

21

2

23

4,6

7,4

20

25

5

1

6

5,2

10,5

12

15

  1.  

13

2

15

8,9

8,9

22

29

9

2

11

5,9

8,7

34

37

  1.  

7

0

7

3,8

11,3

23

31

14

7

21

6,7

9,6

12

12

  1.  

8

3

11

3,6

12,5

5

7

11

5

16

1,9

11,2

10

12

  1.  

4

4

8

5,4

19,2

12

15

5

2

7

8,2

11,7

9

17

  1.  

5

1

6

7,1

11,1

18

21

9

1

10

3,4

12,5

17

22

  1.  

15

12

27

6,8

7,4

10

13

14

3

17

7,9

17,9

21

25

  1.  

8

6

14

2,8

8,3

2

6

21

6

27

8,4

16,5

5

9

  1.  

8

5

13

5,1

9,2

15

17

13

4

17

6,5

20,1

6

11

  1.  

6

4

10

6,4

2,7

13

27

7

5

12

8,4

9,4

9

12

  1.  

17

2

19

3,1

11,4

17

29

8

1

9

1,9

6,8

11

15

  1.  

9

3

12

5,7

18,3

12

26

4

2

6

2,7

7,9

13

17

  1.  

5

1

6

9,2

16,2

7

22

5

0

5

2,8

6,7

16

19

Примітки: 1. ВАТ «Ковельсільмаш». 2. ВАТ «Електротермометрія». 3. ВАТ «Луцький підшипниковий завод». 4. ВАТ «Луцький автомобільний завод». 5. ВАТ «Барточ». 6. ВАТ «Іршавський «Ремверстат». 7. ВАТ «Мукачівський верстатозавод». 8. ЗАТ «Єврокар». 9. ТОВ «Ядзакі Україна». 10. ТОВ «Завод «Конвектор». 11. ЗАТ «Львівський завод автонавантажувачів». 12. ВАТ «Дрогобицький долотний завод».13. ТзОВ УН «Вебасто-Електрон». 14. ЗАТ «Львівський завод комунального транспорту». 15. ВАТ «Львівсільмаш». 16. ТзОВ «Львівські автобусні заводи». 17. ВАТ «Львівський завод фрезерних верстатів». 18. ВАТ «Ватра». 19. ВАТ «Тернопільський комбайновий завод». 20. ВАТ «Тернопільський радіозавод «Оріон». 21. ВАТ «Сокирянський машинобудівний завод». 22. ВАТ «Чернівецький ремонтно-механічний завод». 23. ВАТ «Чернівцісільмаш». ПНП – порядкові номери підприємств.

 

         Результати проведених розрахунків наведено у табл. 2.5. Як бачимо з проведених розрахунків, у 2008 р. в порівнянні із 2000 р. значення коефіцієнта реалізації інноваційного потенціалу для окремих підприємств суттєво змінилось, практично у всіх випадках воно зросло. Попри це, за середніми даними відбулись незначні зміни.

Таблиця 2.5

Результати обчислення рівня реалізації інноваційного потенціалу машинобудівних підприємств

ПНП

Значення показників у 2000 р.

Значення показників у 2008 р.

  1.  

6,7

0,4

0,5

1,7

13,6

0,6

0,5

3,2

  1.  

3,5

0,08

0,08

0,7

20,7

0,4

0,1

4,3

  1.  

11,8

0,5

0,05

2,6

12,7

0,3

0,2

2,7

  1.  

5

0,8

0,5

1,5

6,6

0,7

0,06

1,6

  1.  

5,8

1,0

0,7

1,8

7,8

0,7

0,2

1,9

  1.  

8

0,1

0,4

1,8

11,8

0,6

0,1

2,6

  1.  

10,7

0,1

0,5

2,4

4,6

0,7

0,2

1,3

  1.  

4,7

0,1

0,7

1,3

5,8

0,4

0,3

1,4

  1.  

8,9

0,2

0,4

2,0

8

0,5

0,5

2,0

  1.  

14

0,3

0

2,9

11

0,9

0,1

2,6

  1.  

20,9

0,6

0,2

4,5

4,8

0,4

0,2

1,2

  1.  

12,8

1

0,2

3,0

8,8

0,6

0,08

2,0

  1.  

7

0,3

0,2

1,6

13,6

0,6

0

3,0

  1.  

7,7

0,2

0,2

1,7

10,6

0,1

0,1

2,2

  1.  

3,5

0,2

0,2

0,8

4,7

0,7

0,4

1,4

  1.  

4,8

0,6

0,1

1,2

8,9

0,2

0,2

1,9

  1.  

14,5

0,9

0,2

3,3

13,8

0,4

0,1

3,0

  1.  

7,5

0,3

0,6

1,9

20,7

0,5

0,4

4,5

  1.  

7,6

0,5

0,1

1,7

12,7

0,3

0,4

2,8

  1.  

5,6

2,3

0,5

2,2

6,5

0,8

0,2

1,7

  1.  

16,8

0,2

0,4

3,6

7,8

0,2

0,2

1,7

  1.  

8,75

0,3

0,5

2,08

3,6

0,3

0,2

0,9

  1.  

4,8

0,5

0,6

1,4

5

0,4

0,1

1,2

S

8,7

0,4

0,3

2,0

9,7

0,4

0,2

2,2

Примітки: S – середні значення показників.

 

Як бачимо з рис. 2.10, зміна значень узагальнюючого коефіцієнта реалізації інноваційного потенціалу відбулась в основному за рахунок суттєвої зміни значень коефіцієнта ретельності виконання програми реалізації інноваційного потенціалу. Ознайомлення з позиціями експертів виявлено, що ця зміна є неоднозначною. З одного боку, у 2008 р. виникла фінансово-економічна криза, що викликало зміни умов внутрішнього і зовнішнього середовищ організацій. Враховуючи це, в певній мірі об’єктивним було те, що раніше розроблені програми реалізації інноваційного потенціалу вимагали коригування. Проте, з іншого боку, експерти відзначають, що під час кризи попит на інноваційну продукцію постійно зростав, тобто для виконання розроблених програм реалізації інноваційного потенціалу були всі умови. Цю позицію експертів підтверджують середні значення обчислених коефіцієнтів. Для однозначного трактування отриманих значень коефіцієнт необхідно проаналізувати на засадах використання факторного аналізу. У параграфі 2.3 наведено класифікацію факторів, які протягом 2000-2008 рр. впливали на реалізацію інноваційного потенціалу досліджуваної групи машинобудівних підприємств.

Розроблені методичні рекомендації з оцінювання реалізації інноваційного потенціалу машинобудівних підприємств доцільно використовувати керівникам організацій і окремих інноваційних програм на усіх фазах інноваційного процесу. Це дозволить в системі управління інноваційною діяльністю підприємств своєчасно виявляти об’єкти, які потребують регулювання і ухвалювати обґрунтовані рішення щодо підвищення рівня реалізації інноваційного потенціалу.

 

Скачати реферат “Оцінювання рівня реалізації інноваційного потенціалу підприємства”


Publisher: Team EPMPD  

Додати коментар

Ваш e-mail не буде опублікований. Обовязкові поля відмічені *

Можна використовувати наступні HTML-теги і атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>