Природні монополії: показники державного управління розвитком

Браузер не бачить рисунок або формулу?! Скачайте реферат:
Скачати реферат “Природні монополіїі – показники державного управління розвитком”

Узагальнення огляду літературних джерел і власні дослідження дозволяють стверджувати, що ефективність державного управління розвитком природних монополій слід здійснювати з позиції відгуків споживачів товарів (послуг) підприємств-природних монополістів, з позиції результатів діяльності природних монополістів, а також з позиції дієвості органів державної влади щодо впливу на розвиток природних монополій.

         За даними Антимонопольного комітету України станом на 2006р. в Україні нараховується 9 загальнодержавних та понад 2300 регіональних і локальних ринків природних монополій. У табл. 2.1 наведено перелік підприємств, які є природними монополістами.

Таблиця 2.1

Підприємства, які є природними монополістами в Україні

Суб’єкти підприємницької

 діяльності

Види економічної діяльності

Державне пiдприємство "Нацiональна енергетична компанiя "Укренерго" Міністерства палива та енергетики України

Виробництво та розподiлення електроенергiї

Державна адмiнiстрацiя залiзничного транспорту України (Укрзалізниця) Міністерства транспорту та зв'язку України у складі: 6 залізниць та інші об'єднання, підприємства, установи і організації залізничного транспорту за переліком, визначеним Мінтрансзв'язком України згідно з постановою Кабміну від 29 лютого 1996 р. № 262

Наземний транспорт

Нацiональна акцiонерна компанiя "Нафтогаз України" Міністерства палива та енергетики України в особі: Відкритого акціонерного товариства "Укртранснафта"

Дiяльнiсть трубопровiдного транспорту з транспортування сирої нафти та нафтопродуктів

Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" Міністерство палива та енергетики України в особі: Дочірня компанія "УКРТРАНСГАЗ"

Дiяльнiсть трубопровiдного транспорту з транспортування газу

Державне підприємство обслуговування повітряного руху України (Украерорух) Державіаслужба України

Дiяльнiсть авiацiйного пасажирського транспорту, пiдпорядкованого розкладу

Відкрите акціонерне товариство "Одеський державний припортовий завод" Фонду держмайна України

Функціонування водної транспортної інфраструктури

Українське державне пiдприємство поштового зв'язку "Укрпошта" Міністерства транспорту та зв'язку України

Пошта та зв'язок

Концерн "РРТ" Міністерства транспорту та зв'язку України

Зв'язок

ВАТ "УКРТЕЛЕКОМ" Міністерства транспорту та зв'язку України

Зв'язок

 

Державне управління діяльністю вищевказаних суб’єктів має націлюватись на забезпечення ефективності функціонування ринків, що перебувають у стані природної монополії, та баланс інтересів споживачів послуг суб’єктів природних монополій, самих суб’єктів природних монополій та суспільства. Керівники органів державної влади, зокрема Антимонопольного комітету України стверджують, що на сьогодні ця мета не досягнута. Суб’єкти природних монополій дозволяють собі нелояльну поведінку стосовно споживачів послуг, що за неможливості протиставити монопольній владі належний супротив викликає численні скарги до усіх державних органів [6; 7; 69].

У табл. 2.2 наведено інформацію, яка характеризує рівень задоволення потреб споживачів товарами (послугами), які виробляють природні монополісти.

Таблиця 2.2

Показники, які характеризують рівень задоволення потреб споживачів товарами (послугами), які виробляють природні монополісти [69; 70]

Назви показників

Роки

2000

2001

2002

2003

2004

2005

Кількість поданих споживачами заяв до Антимонопольного комітету України на предмет порушення їх прав суб’єктами природних монополій

 

 

 

 

2109

 

 

 

 

2589

 

 

 

 

3123

 

 

 

 

4638

 

 

 

 

5053

 

 

 

 

5997

Темп зростання кількості заяв відносно 1999 року

 

1,04

 

1,27

 

1,53

 

2,28

 

2,48

 

2,94

Темпи приросту кількості заяв

1,04

1,23

1,21

1,49

1,09

1,19

Кількість зловживань монопольним становищем

 

721

 

847

 

962

 

1524

 

1570

 

1747

Темп зростання кількості зловживань монопольним становищем відносно 2000 року

 

 

1

 

 

1,18

 

 

1,33

 

 

2,11

 

 

2,18

 

 

2,42

Темпи приросту кількості зловживань монопольним становищем

 

1

 

1,18

 

1,14

 

1,58

 

1,03

 

1,11

 

Свідченням недостатньої ефективності державного управління розвитком природних монополій є також те, що протягом 2000-2005 рр. Антимонопольним комітетом України виявлено понад 7800 порушень антимонопольного законодавства, з них близько половина вчинено суб’єктом природних монополій.

Сума безпосередньої шкоди (збитків), які були завдані чи могли бути завдані юридичним та фізичним особам лише виявленими і припиненими порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції склала понад 690 млн. грн. Розмір перерахунків суб’єктів природних монополій підприємств тепло- та водопостачання зі споживачами за ненадані або надані не в повному обсязі послуги за 2001-2005 рр. склав 1 мільярд 825 млн. грн., в тому числі за опалювальний сезон 2004-2005 рр. – 329,121 млн. грн. За даними кон’юнктурних опитувань Держкомстату України значна кількість промислових підприємств розглядає високі тарифи природних монополій чинником, що стримує виробництво. Негативний вплив цього фактору постійно зростає: якщо у 2000 році його відчували 12-15% опитаних промислових підприємств, то у ІІІ кварталі 2005 року – 21%. При цьому, серед підприємств низки галузей, які складають значну частку народногосподарського комплексу України питома вага тих, хто оцінює завищені тарифи природних монополій як негативний фактор, у 2005 році перевищила 30% (рис. 2.1). Спеціалісти Державної контрольно-ревізійної служби України Головного контрольно-ревізійного управління України у матеріалах перевірок зазначають, що «практично на кожному підприємстві галузі житлово-комунального господарства, з одного боку, допускаються порушення, які збільшують собівартість наданих послуг та відповідно збитки, а з другого – не використовуються наявні можливості отримання доходів». Зазначені тенденції створюють загрози соціально-економічному розвитку держави [69; 70; 190].

За даними Антимонопольного комітету України тенденції, які спостерігались протягом 2000-2005 рр. щодо рівня задоволення природними монополіями потреб споживачів збереглися таж протягом 2006-2007 рр. (табл. 2.3). Як бачимо, незважаючи на те, що звітний період у тричі коротший за базовий період аналізовані показники набули значень, темпи зростання яких суттєво випереджають значення протягом 2000-2005 рр. Це засвідчує посилення тенденції до зловживання природними монополіями власним становищем.

Таблиця 2.3

Рівень задоволення природними монополіями потреб споживачів протягом 2006-2007 рр. у порівнянні із періодом 2000-2005 р.

Назви показників

Аналізовані періоди

2000-2005 рр.

2006-2007 рр.

Кількість поданих споживачами заяв до Антимонопольного комітету України на предмет порушення їх прав суб’єктами природних монополій

3918,17

 

 

 

3712,45

Темп зростання кількості заяв відносно

2006 року

1,93

 

1,43

Темпи приросту кількості заяв

1,21

0,98

Кількість зловживань монопольним становищем

1228,50

675,45

Темп зростання кількості зловживань монопольним становищем відносно 2006 р.

1,71

 

1,32

Темпи приросту кількості зловживань монопольним становищем

1,18

 

1,11

 

Можливості природних монополій завищувати тарифи на свої послуги позбавляє ці підприємства стимулу щодо зменшення своїх витрат шляхом модернізації виробництва, запровадження новітніх технологій, раціоналізації, дозволяє включати неефективні витрати до собівартості своїх послуг. Це стимулює неефективне господарювання, що неминуче призводить до зниження інноваційної діяльності, підвищення рівня зношеності основних виробничих засобів, зокрема, мереж за допомогою яких надаються послуги. Це є основною причиною зростання кількості аварій і, як наслідок, зниження якості послуг природних монополій, невідповідності їх нормативним показникам, та ще більшому зростанню собівартості виробництва (зокрема за рахунок зростаючої вартості витрат на ліквідацію аварій) [70; 190].

За даними Антимонопольного комітету України за останні 15 років в житлово-комунальному господарстві зведено до мінімуму проведення планових капітальних ремонтів та часткової заміни транспортних мереж (трубопроводи та внутрішньо-будинкові мережі, у тому числі радіатори опалення), що відпрацювали нормативно-визначений термін. Останніми роками капітальний ремонт практично не здійснювався, на технічне обслуговування витрачалося 5-10% загальних витрат на обслуговування замість необхідних 30 – 35%, проте витрати на аварійний ремонт складали 30 – 40% витрат на обслуговування замість звичайних 10%. У непоодиноких випадках, суб’єктами природних монополій надаються комунальні послуги незадовільної якості: наприклад через внутрішнє засмічення трубопроводів питну воду на значній території України не рекомендується споживати без кип’ятіння, а підігрів води та теплопостачання не відповідають нормативним температурним показникам. Протягом 2004-2005 рр. рівень зносу основних засобів в Україні досяг свого критичного рівня – близько 50 %. Найбільш зношеними були основні засоби підприємств з виробництва та  розподілення електроенергії, газу та води – близько 65 %. При цьому, моральна застарілість техніки та технологій у багатьох галузях, зокрема у житлово-комунальному господарстві, енергетиці та транспорті склала близько 90 %. За умови подальшого тривання таких тенденцій Україні загрожує техніко-технологічне відставання від інших, у тому числі сусідніх країн [12; 35; 70; 83; 112].

         Щодо показників, які характеризують ефективність державного управління природними монополіями з позиції результатів діяльності природних монополістів, то розглянемо їх у розрізі окремих видів діяльностей природних монополій.

У табл. 2.4-2.7 наведено окремі показники, які характеризують обсяги і результати діяльності підприємств, що спеціалізуються на наданні послуг із перевезень вантажів і пасажирів залізничним транспортом.

Таблиця 2.4

Індекси тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом, %

Види вантажів

Роки

2002

2003

2004

2005

Всі вантажі

100,6

110,7

119,8

139,7

Вугілля

100,2

107,3

110,6

132,0

Руда залізна

104,2

107,9

136,3

119,2

Мінерально-будівельні матеріали

98,5

105,0

122,5

164,1

Чорні метали

100,0

110,0

121,6

150,0

Нафта та нафтопродукти

100,0

127,0

110,7

140,4

Хімічні і мінеральні добрива

100,0

107,0

111,9

138,3

Кокс

100,0

107,0

134,8

119,2

Хімічні речовини

100,0

107,0

118,0

150,0

Зерно і продукти перемелу

100,0

103,3

118,3

138,8

Лісові матеріали

99,9

107,0

118,0

150,0

Цемент

100,0

105,0

115,0

150,0

Примітки: дані наведено станом на ІV квартал у відсотках до ІV кварталу попереднього року.

         Як видно з табл. 2.4 індекси тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом протягом 2002-2005 рр. постійно зростали у розрізі усіх видів вантажів. Найвищим виявилось зростання індексів тарифів на перевезення мінерально-будівельних, хімічних, лісових вантажів, чорних металів і цементу. Протягом аналізованого періоду середній приріст індексів тарифів становив 40,69167%. З огляду на те, що Укрзалізниця пропонує послуги, які не мають альтернативних замінників, то зростання тарифів не стримує попиту на ці послуги. На рис. 2.2 наведено результати обробки експертної інформації щодо ймовірного зростання індексів тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом  протягом 2008-2011 рр.

За даними табл. 2.5 видно, що протягом 2000-2005 рр. обсяги перевезень вантажів усіма видами транспорту, в тому числі залізничним зросли. Щоправда перевезення пасажирів залізничним транспортом у зв’язку із зростанням тарифів дещо знизилось.

Таблиця 2.5

Перевезення вантажів та пасажирів за видами транспорту загального користування

Роки

Види перевезень і відправлень

Залізничні перевезення

Авіаційні перевезення

Трубопровідні відправлення,

тис. тон

Вантажі,

тис. тон

Пасажири,

тис. пас

Вантажі,

тис. тон

Пасажири,

тис. пас

2000

357381,6

498683,0

19,5

1164,0

220057,5

2001

370199,1

467825,3

26,9

1289,9

218447,7

2002

392592,0

464810,4

90,3

1767,5

201274,6

2003

445534,7

476742,4

148,4

2370,2

216699,9

2004

462367,6

452225,6

101,0

3228,5

220927,0

2005

450277,3

445553,1

126,3

3813,1

212556,8

2006

464467,8

445211,2

128,8

3820,8

230888,0

2007

461371,5

451563,2

129,5

3916,7

245569,4

 

За прогнозами аналітиків протягом 2008-2011 рр. перевезення вантажів залізничним транспортом зростатиме в середньому на 10-12% щорічно, авіаційним на 15-19%. Щодо відправлення вантажів трубопроводами, то їх обсяг суттєво не змінюватиметься у порівнянні із попереднім періодом. Стосовно перевезень пасажирів аналітики зазначають, що протягом 2008-2011 рр. основна частка пасажирських перевезень припадатиме на авіаційний транспорт. В цілому фахівці у галузі транспортування вантажів і пасажирів стверджують, що у сфері транспортування на сьогодні є лише одна природна монополія – це трубопровідна інфраструктура. Її функціонування в даному статусі на сьогодні є доцільним і стратегічно важливим, проте в залежності від того як розвиватимуться події навколо будівництва Росією альтернативних шліхів транспортування нафти і газу залежатиме актуальність її утримання в якості природного монополіста.

Незважаючи на ріст індексів тарифів і зростання обсягів перевезень значення низки показників роботи залізничного транспорту протягом аналізованого періоду дещо погіршилось. Так, середньодобове вивантаження знизилось в середньому на 3,7%, середньодобова продуктивність локомотивів знизилась на 0,96%, середня дільнича швидкість руху вантажних поїздів знизилась на 1,16%, середній простій вагона під вантажною операцією зріс на 17,9%, а на технічній станції на 3,1%. Своє чергою, середня вага поїздів зросла протягом аналізованого періоду в середньому на 2,1% (табл. 2.6).

Таблиця 2.6

Окремі показники роботи залізничного транспорту

потягом 2005-2007 рр. порівняно із 2004р.

Назви показників

Роки

2005

2006

2007

Середньодобове вивантаження

96,0

96,1

96,8

Середньодобова продуктивність локомотива за всіма видами тяги

 

99,8

 

98,1

 

99,2

Середня дільнича швидкість руху вантажного поїзда

99,2

99,7

98,1

Середній простій вагона під вантажною операцією

118,1

117,2

118,4

Середній простій транзитного вагона на технічній станції

 

104,1

 

101,7

 

103,5

Середня вага поїзда

99,9

96,4

97,4

 

         Щодо діяльності природних монополій, які надають послуги зв’язку, то за даними офіційної статистики індекси тарифів за період 2002-2005 рр. суттєво не змінювався, а у 2005 р. порівняно із 2004 р. зміни тарифів на послуги зв’язку взагалі не відбувалось. Щодо 2006 р., то протягом перших чотирьох місяців індекси тарифів знижувались порівняно із 2005 р.

Таблиця 2.7

Індекс тарифів на послуги зв’язку для підприємств, установ, організацій у 2006 році, % до відповідного періоду попереднього року

Звітні періоди

Значення індексів

січень

99,6

січень-лютий

99,6

січень-березень

99,6

січень-квітень

99,9

січень-травень

100,0

січень-червень

100,1

 

         Така тарифна політика сприяла зростанню обсягів надання послуг зв’язку (табл. 2.8), розширенню мереж телефонізації (табл. 2.9), покращенню результатів фінансової діяльності підприємств зв’язку (табл. 2.10).

Таблиця 2.8

Динаміка зміни обсягу надання послуг підприємствами зв’язку за період 2000-2005рр.

Роки

Відправлено, млн.

Надано міжміських телефонних переговорів (включаючи міжнародні), млн.

газет і журналів

листів

телеграм

посилок

грошових переказів і пенсійних виплат

2000

1250,4

299,0

11,8

4,6

224,3

1374,9

2001

1276,7

315,3

11,3

6,7

179,6

1632,0

2002

1316,2

326,0

10,1

6,0

173,9

1832,7

2003

1278,5

317,1

8,8

6,7

168,4

2276,0

2004

1393,2

346,5

7,5

7,2

186,4

3793,0

2005

1453,5

380,9

6,4

10,3

177,6

4503,0

         У 2005р. порівняно із 2000р. обсяг надання майже усіх видів послуг зростав. Винятком були лише послуги щодо відправлення інформації у формі телеграм, а також щодо здійснення грошових переказів і пенсійних виплат. Що пов’язано із активним зростанням кількості користувачів телефонним зв’язком, зокрема мобільним, зростанням кількості користувачів Інтернету. Щодо грошових переказів пенсійних виплат, то зниження обсягу їх надання підприємствами зв’язку пов’язано із тим, що в Україні досить розгалуженою є мережа банківських установ, які значно якісніше надають ці послуги і є більш конкурентоспроможними у порівнянні із підприємствами зв’язку.

         Дані табл. 2.9 засвідчують, що з 1.01.05р. до 1.04.06р. суттєво розширились мережі міського і сільського зв’язку, проте і надалі зберігається тенденція до випередження темпів розширення міських телефонних мереж у порівнянні із сільськими.

Таблиця 2.9

Засоби телефонізації у розрізі міських і сільських мереж зв’язку

Види телефонних апаратів

Станом на 1 квітня 2006р.

Станом на 1 січня 2005р.

Мережі зв’язку

Мережі зв’язку

міські

сільські

міські

сільські

Телефонні апарати основні, тис.

9519,3

1559,6

8954,0

1444,3

у т.ч. домашні

7821,3

1409,9

7396,7

1293,6

Таксофони місцеві, од.

5767

222

17348

274

у т.ч. з кредитними картками

5716

122

17281

149

Таксофони універсальні, од.

49809

3268

42814

3032

у т.ч. з кредитними картками

49128

3250

41919

3027

Міжміські та міжнародні таксофони, од

-

-

5813

292

у т.ч. з кредитними картками

-

-

244

19

 

         У 2005р. порівняно із 2004р. доходи від надання послуг зв’язку, за незначним виключенням, зросли у розрізі практично усіх видів послуг (див. табл. 2.10). Ці дані можна було б вважати достатньою підставою для того, щоб стверджувати про наявність прямого зв’язку між індексами тарифів на послуги (товари) природних монополій і результатами їх діяльності. Проте, статистичні дані Державного управління статистики України показують, що цей зв'язок не носить лінійного характеру.

Таблиця 2.10

Доходи від надання послуг зв’язку

у 2005р. порівняно із 2004р.

 

Види послуг

2004р.

2005р.

Доходи від надання послуг зв’язку – всього, млн. грн.

У т.ч. населенню

Доходи від надання послуг зв’язку – всього, млн. грн.

 

 

У т.ч. населенню

Послуги зв’язку,  всього

19014,1

7523,1

27447,4

11023,9

у тому числі

 

 

 

 

поштового

836,3

228,2

1340,3

325,3

телеграфного

61,0

16,2

60,0

15,8

телефонного міського

2360,8

1277,9

2583,3

1495,2

телефонного сільського

159,8

132,6

195,0

165,6

телефонного міжміського

(включаючи іжнародний)

5463,4

2232,1

 

6623,7

 

2908,4

проводового мовлення

45,6

30,5

47,9

32,0

спеціального і фельдзв’язку

135,6

2,2

193,5

3,3

передачі і прийому телевізійних та радіопрограм, радіозв’язку

475,6

268,5

 

 

673,1

 

 

406,2

держінспекції електрозв’язку

95,0

1,4

158,3

1,3

супутникового

30,9

0,1

50,6

0,2

комп’ютерного

843,8

74,5

1009,5

143,9

мобільного

8506,3

3258,9

14512,2

5526,7

з нього:

 

 

 

 

стільникового

8481,8

3257,9

14489,4

5525,7

пейджингового

11,2

0,3

8,4

0,1

транкінгового

13,3

0,7

14,4

0,9

 

         Так, у результаті зростання індексів тарифів у сфері залізничних перевезень фінансові результати Укрзалізниці погіршуються, а у сфері зв’язку в результаті утримання тарифів на практично однаковому рівні фінансові результати покращуються.

         Метою аналізування показників, які характеризують ефективність державного управління розвитком природних монополій є виявити і констатувати фактичний рівень ефективності державного управління та ідентифікувати фактори, які на нього впливають. У відповідності до цих завдань у результаті проведених досліджень доходимо таких висновків – держава як суб’єкт управління діяльністю природних монополій бере участь у формуванні і затвердженні тарифів на послуги, що надаються природними монополіями, але не реалізовує заходів на підвищення якості їх надання, а також не володіє системою моніторингу процесу формування і використання ресурсів природних монополістів. Тобто, органи державної влади лише частково реалізовують функції управління діяльністю природними монополіями, що зумовлює низьку ефективність управління.

На сьогодні участь держави у ціноутворенні на товари (послуги) природних монополій зводиться до делегування повноважень органам виконавчої влади на формування і запровадження тарифів. Так, у відповідності до статті 8 Закону України “Про природні монополії” тарифи на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги є предметом державного регулювання. Кабінет Міністрів України постановою №105 від 21.01.2003 р. “Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року №1548” скасував повноваження, надані Міністерству транспорту та зв`язку України і Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції по установленню тарифів на вантажні залізничні перевезення у межах України та пов`язані з ними послуги. Ці повноваження зводились лише до подання вказаними міністерствами пропозицій Кабінету Міністрів України щодо встановлення тарифів на залізничні перевезення, але порядок і строки встановлення або зміни тарифів залишались не визначеними. Це призвело до правової неврегульованості питань регулювання тарифів. Досвід роботи в умовах дії постанови Кабінету Міністрів України від 21.01.2003 р. №105 свідчить, що процедура погодження питання диференціації тарифів на перевезення окремих видів вантажів займала від трьох до п`яти місяців. Навіть з питань регулювання тарифів, які знаходяться на контролі в Кабінеті Міністрів України, термін погодження становив більше двох місяців. Поряд з цим у відповідності до другого абзацу статті 10 Закону України “Про ціни і ціноутворення” для суб`єктів природних монополій “зміна державних фіксованих та регульованих цін і тарифів може здійснюватись у зв`язку із зміною умов виробництва і реалізації продукції, що не залежать від господарської діяльності підприємств”. Але невизначеність порядку і строків встановлення та зміни тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги не дозволяє залізничній галузі своєчасно реалізувати це право, що негативно позначається на фінансово-економічному стані залізниць та на їх конкурентоспроможності на ринку транспортних послуг. Таким чином, правова неврегульованість питань регулювання тарифів на вантажні залізничні перевезення у межах України та пов`язані з ними послуги не дозволяє в повному обсязі реалізувати конкурентоспроможну економічно обґрунтовану тарифну політику, що завдає шкоди залізничній галузі, негативно відбивається на її фінансово-економічному стані та матеріально-технічній базі, що в свою чергу негативно впливає на розвиток всієї економіки України. Метою державного регулювання щодо внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 №1548 є надання Мінтрансзв’язку та Мінекономіки повноважень щодо встановлення тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом та пов’язані з ними послуги [6; 7].

         У відповідності до Закону України «Про природні монополії» державний контроль за додержанням антимонопольного законодавства у сферах природних монополій здійснюється Антимонопольним комітетом України відповідно до його компетенції. Антимонопольний комітет України під час забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності, охорони прав та інтересів підприємців і споживачів від проявів монополізму першочергову увагу приділяє виявленню і розв’язанню проблем на ринках товарів і послуг, які мають вирішальний вплив на підвищення добробуту, досягнення гідного рівня життя найширших кіл громадян України. У табл. 2.11 наведено приклади виявлених Антимонопольним комітетом України фактів порушення суб’єктами господарювання добросовісної конкуренції, а також заходи, які були реалізовані для розв’язання цих проблем.

Таблиця 2.11

Приклади виявлених Антимонопольним комітетом України фактів порушення суб’єктами господарювання добросовісної конкуренції, а також заходи, які були реалізовані для розв’язання цих проблем [69]

Характеристики виявлених проблем

Заходи, які були реалізовані для розв’язання виявлених проблем

У період з березня по липень 2004 року Державною адміністрацією залізничного транспорту України “Укрзалізниця” було видано низку розпоряджень (у вигляді телеграм), надісланих на залізниці для виконання, якими зобов’язано під час перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування здійснювати розрахунки із споживачами за тарифами, вказаними у телеграмі, хоча “Укрзалізниці” законодавством не надані повноваження встановлювати тарифи на перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування. Внаслідок цього рівень тарифів на перевезення територією України окремих видів вантажів залізничним транспортом загального користування був підвищений “Укрзалізницею” порівняно з діючими тарифами на 16 – 60 відсотків, а у приватних вантажних вагонах – в середньому на 40 відсотків. Введення Укрзалізницею підвищених цін на послуги з перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування призвело до ущемлення інтересів споживачів, оскільки підвищилася вартість використання суб’єктами господарювання приватних вагонів для перевезення вантажів та знизилася економічна ефективність їхньої діяльності.

Дії Державної адміністрації залізничного транспорту України у складі шести підпорядкованих їй залізниць щодо видання розпорядження (у вигляді телеграм), згідно з якими залізниці вимагали від суб’єктів господарювання оплату за перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування за цінами, що визначені всупереч чинному законодавству і вищі за встановлені відповідно до законодавства тарифів, Комітетом кваліфіковані як зловживання монопольним (домінуючим) становищем на загальнодержавному ринку перевезення вантажів шляхом вчинення дій, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку. На порушника накладено штраф.

ВАТ “Пальмірацукор”, яке займає монопольне (домінуюче) становище на ринку цукрових буряків для промислової переробки в межах Золотоніського та Чорнобаївського районів Черкаської області, здійснювало переробку цукрових буряків за давальницькою схемою, а саме: 40% загальної кількості залікової ваги зданих цукрових буряків зараховувалося як плата за переробку давальницької сировини; 60 % залікової ваги цукрових буряків перероблялося у готову продукцію (цукор-пісок, жом, мелясу), яка є власністю сільгосптоваровиробників. У ході розслідування встановлено, що фактична вартість послуги з переробки цукрових буряків складала 84,0 грн за тонну з ПДВ, що було більше економічно обґрунтованого рівня. При цьому, для окремих категорій бурякосійних господарств фактична вартість послуги з переробки 1 тонни цукрових буряків з ПДВ досягала 117,0 грн та 122,0 грн, що значно перевищувало її економічно обґрунтований рівень.

Такі дії ВАТ “Пальмірацукор” адміністративною колегією Черкаського відділення Комітету кваліфіковані як зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку шляхом застосування різних цін до рівнозначних угод з суб'єктами господарювання, продавцями без об'єктивно виправданих на те причин та шляхом встановлення таких цін та умов реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку. На порушника накладено штраф.

ВАТ “Донецькоблгаз” в особі Краматорського управління по газопостачанню та газифікації займає монопольне становище на ринку надання послуг з монтажу внутрішніх інженерних мереж і систем газопостачання житлових і громадських будинків, послуг з монтажу газових приладів, послуг з врізання будинкових та дворових газопроводів в розподільчі газопроводи в межах території, що ним обслуговується. Краматорське управління по газопостачанню та газифікації необґрунтовано завищило вартість послуг, при цьому для різних категорій замовників застосовувало різні тарифи на однакові послуги шляхом використання при розрахунках витрат на виконання цих послуг різного за розміром коефіцієнту непрямих (загальноцехових) витрат.

Такі дії ВАТ “Донецькоблгаз” в особі Краматорського управління по газопостачанню та газифікації кваліфіковані адміністративною колегією Донецького відділення Комітету як зловживання монопольним становищем на ринку шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку, та застосування різних цін до рівнозначних угод з покупцями без об'єктивно виправданих на те причин. На порушника накладено штраф.

Окрім Антимонопольного комітету України функцію державного контролю за діяльністю природних монополій покладено також на Національні комісії регулювання природних монополій. Комісії виконують функцію контролювання шляхом ліцензування і державної реєстрації суб’єктів природних монополій.

На Антимонопольний комітет України і Національні комісії регулювання природних монополій окрім функції контролювання покладено також функцію регулювання діяльності природних монополій. Реалізація регулюючих рішень вищевказаними органами державної влади здійснюється шляхом встановлення заборон, накладання штрафів, корегування тарифів, встановлення умов доступу споживачів до товарів (послуг), що виробляються природними монополіями тощо.

Браузер не бачить рисунок або формулу?! Скачайте реферат:
Скачати реферат “Природні монополіїі – показники державного управління розвитком”


Publisher: Team EPMPD  

Додати коментар

Ваш e-mail не буде опублікований. Обовязкові поля відмічені *

Можна використовувати наступні HTML-теги і атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>