Нічого цікавоМоже бутиНормальноДобреДуже цікаво (1 голосів, середній: 5,00 з 5)
Loading...Loading...
Кількість переглядів: 142

Розвиток зовнішньоекономічної діяльності у ХІХ – ХХ ст.

Починаючи з XVI ст. і аж до початку XX ст., у світі формується та розвивається велика колоніальна Британська імперія, найбільша держава, яка коли-небудь існувала у світі. Головним чинником її розвитку, як політичного, так і військового, було мореплавство. Флот Англії використовували не тільки для ведення війн, а й для розвитку торгівлі між західними та східними колоніями Британії. Тому розвиток зовнішньоекономічних зв’язків у XVI–XVIII ст. неодмінно був пов'язаний із Британською імперією.

ЧИТАТИ ПРО ТОВАРОЗНАВСТВО
ЧИТАТИ ПРО ТОВАРОЗНАВСТВО ПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ
ЧИТАТИ ПРО ІСТОРІЮ РОЗВИТКУ ТОВАРОЗНАВСТВА У ЛЬВОВІ

Браузер не бачить рисунок або формулу?! Скачайте реферат:
Скачати реферат “Історія розвитку зовнішньоекономічної діяльності ХХ ст.”

Незважаючи на вагому роль Британії у становленні сучасної системи зовнішньоекономічних зв’язків між країнами, перша відома фундаментальна праця, яка пояснювала принципи формування багатства окремих націй та інших суб’єктів, «Гроші і торгівля, взаємозв’язок між якими розглянутий з метою пропозицій щодо забезпечення грошима націй» Джона Ло (1671–1729) вийшла у Франції у XVІІ ст. Це дослідження було першою спробою визначити концепцію всезагальних господарських зв’язків на основі ринкових відносин. Так, за Джоном Ло, основою добробуцту країни визнавалась торгівля капіталом. «Система Ло» передбачала дерегуляцію економічних процесів будь-якого рівня з боку держави та розуміння будь-яких господарських відносин як потоків вартості. Очевидним є те, що ця концепція випереджала свій час і не могла бути реалізована в умовах XVІІ ст., а тому невдовзі зазнала краху. Однак можна говорити, що у другій половині XVІІ ст. будь-які господарські відносини починають розглядатись як предмет дослідження окремого наукового напряму. Ринковий характер цих відносин приймається як головний чинник їх реалізації.

Джон Ло
Джон Ло

Ідеї Ло не залишились поза увагою наступних поколінь учених. Так,       Р. Кантильон (1680–1734) публікує у 1755 році власне дослідження «Нарис про природу торгівлі», заснувавши течію фізіократів, які вважали, що земля є найвагомішим фактором нагромадження багатства, а вже наприкінці ХVIII ст. Адам Сміт (1723–1790) пише ключову у всій економічній теорії працю «Дослідження про природу і причини багатства народів», де вперше ґрунтовно описано ринковий механізм ціноутворення і на його основі визначено головні рушійні чинники нагромадження багатства окремими націями.

З критикою А. Сміта виступив Д. Рікардо (1772–1823), який характеризував будь-яке виробництво, як таке, що потребує витрат не тільки живої, а й матеріалізованої праці. Під першими вчений розумів витрати праці, пов’язані із виготовленням знарядь праці, а під другими – витрати праці на виробництво продукції. Тим самим радикальні ідеї А. Сміта було поставлено під сумнів з погляду витрат, які несуть виробники. Д. Рікардо заперечував ринкову природу механізму ціноутворення.

Подальший розвиток тлумачення економічних відносин здійснили такі вчені, як Т. Р. Мальтус, Д. Мілль, А. Маршалл, Е. фон Бем-Баверк,  І. Фішер та багато інших. Ці дослідники аналізували природу капіталу, його властивості та чинники, які сприяють його нагромадженню. Кожен із них формував власну концепцію сутності механізмів, які визначають поведінку цін та їх суб’єктів в умовах економічних відносин. Закладене ними теоретичне підґрунтя сприяло формуванню сучасного тлумачення економічних відносин, принципи яких використовувались для розуміння процесів і в умовах зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання.

Еволюція знань людини про природу економічних процесів відбувалась паралельно із технічним прогресом, темпи якого з року в рік постійно зростали. Ще у другій половині ХVII ст. був створений перший паровий поршневий двигун, а у ХVIIІ ст. світ побачив паровий двигун Джеймса Ватта. Наука освоїла закони електродинаміки, а у 1804 році Річард Тревітік запатентував паровоз. З того часу машини перманентно вдосконалюються, їхня енерговитратність зменшується, а продуктивність зростає. На тлі розвитку технологій виникали перші «симптоми» глобалізації, і зовнішньоекономічну діяльність почали розглядати як один із найважливіших елементів глобальної економічної системи.

Фрідріх Хайек, австрійський економіст, прихильник економічного лібералізму
Фрідріх Хайек, австрійський економіст, прихильник економічного лібералізму

На тлі досягнень техніки «нове дихання» дістає й економічна теорія. Так, Дж. М. Кейнс створив свою видатну концепцію взаємодії держави та господарських суб’єктів, яка проявляється у тому, що держава має втручатися у ринок тільки за певних умов. Кейнс вперше висунув тезу про необхідність обмеження впливу держави на бізнес. Своєю чергою, Ф. А. Хайек «пішов далі», вважаючи, що держава не повинна втручатися в економіку за жодних умов. Радикалізм Хайека довгий час не сприймали його колеги, думки вченого не знайшли підтримки в урядах країн з ринковою економікою. На озброєння була взята концепція Кейнса, саме вона мала допомогти відновити економіку після двох світових воєн у першій половині XX ст. Єдиною країною, яка сприйняла радикалізм австрійського вченого, була Британія в особі прем’єр-міністра М. Тетчер. І, як відомо, вплив Англії на світовій арені відтоді тільки посилився. Велика Британія відігравала провідну роль у глобальних зовнішньоекономічних відносинах. Хоча принципи Хайека уряд Британії впроваджував упродовж 1979–1990 рр. все ж не можна сказати, що концепція була реалізована повністю. Попри це, її застосування забезпечило Англії першість серед країн – лідерів економічного розвитку, зокрема у сфері експорту готової продукції і капіталу.

Геополітичні виклики ХХ ст. переорієнтували напрям розвитку зовнішньоекономічних відносин на більш мирний і дипломатичний. Світова громадськість усвідомила ризики та загрози, які несуть військові методи посилення політичного та економічного домінування. З середини ХХ ст. починають створюватись міжнародні організації. Мирна співпраця проголошується основою побудови будь-яких зовнішньоекономічних відносин, тож набуває загального поширення практика створення міжурядових організацій. Так, у 1945 р. утворено Організацію Об’єднаних Націй (ООН), метою започаткування якої декларовано збереження та підтримання миру у світі, а також розвиток співробітництва між її членами. У 60-70-х рр. створюється ряд інших організацій – Ліга арабських держав (ЛАД), Організація американських держав (ОАД), Організація африканської єдності (ОАЄ). Усі ці організації мали політичний характер, а тому впливали на розвиток зовнішньоекономічних відносин у світі. Крім того у середині ХХ ст. було створено військово-політичні союзи «Організація Північноатлантичного договору» (НАТО), «Західноєвропейський союз» та інші.

Штаб-квартира ООН
Штаб-квартира ООН

Посилення політичної та військової співпраці між країнами та формування тісних дипломатичних відносин між ними сприяло утворенню міжурядових організацій, які допомагають у міжнародній економічній співпраці. Так, ще у 1945 р. на міжнародній конференції в ООН була зроблена спроба заснувати світову організацію торгівлі. Підписали Гаванську хартію, проте результат був не зовсім успішний, оскільки проект не знайшов істотної підтримки. Але вже через два роки США запропонували створити Міжнародну торговельну організацію із статутом Гаванської хартії, було скасувано низку торговельних обмежень між країнами, що підтримали це нововведення. Відтоді аж до 1994 року велися складні переговори, у результаті яких було досягнуто остаточних домовленостей та утворено Світову організацію торгівлі.

У 1960 році в Багдаді створено організацію країн–експортерів нафти (ОПЕК), мета її заснування мала виключно економічний характер і мала на меті контролювати ціни на нафту. Починаючи з 1947 року, працює Міжнародний валютний фонд (МВФ), започаткований у 1944 році на Конференції ООН з валютно-фінансових питань. Сьогодні МВФ є одною із найвпливовіших світових фінансових організацій. Ще однією відомою організацією, що впливає на стан зовнішньоекономічних відносин, є Світовий банк (СБ), створений у 1944 році, на базі якого діють п’ять автономних організацій, які надають кредити у всьому світі. Це такі інституції, як Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР, створений у 1945 р.), Міжнародна асоціація розвитку (МАР, 1960 р.), Міжнародна фінансова корпорація (МФК, 1956 р.), Багатостороння агенція з гарантування інвестицій (БАГІ, 1988 р.) та Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів (МЦУІС, 1966 р.).

Починаючи з 9 травня 1950 року, реалізується план здійснення економічної інтеграції серед ряду європейських країн. У результаті кількох етапів тривалих переговорів у лютому 1986 р. було підписано акт про створення Єдиного внутрішнього ринку до 1 січня 1993 р., а сам Європейський Союз (ЄС) був створений 7 лютого 1992 р., коли ряд європейських країн підписали Маастрихтський договір. З 2001 р. у ЄС діє єдина валюта – євро, а у 2004 році до Організації співдружності європейських держав увійшов ряд країн Східної Європи та Прибалтики.

ЧИТАТИ ПРО ТОВАРОЗНАВСТВО
ЧИТАТИ ПРО ТОВАРОЗНАВСТВО ПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ
ЧИТАТИ ПРО ІСТОРІЮ РОЗВИТКУ ТОВАРОЗНАВСТВА У ЛЬВОВІ

Браузер не бачить рисунок або формулу?! Скачайте реферат:
Скачати реферат “Історія розвитку зовнішньоекономічної діяльності ХХ ст.”


Publisher: Team EPMPD  

Додати коментар

Ваш e-mail не буде опублікований. Обовязкові поля відмічені *

Можна використовувати наступні HTML-теги і атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>