Нічого цікавоМоже бутиНормальноДобреДуже цікаво (1 голосів, середній: 5,00 з 5)
Loading...Loading...
Кількість переглядів: 652

Розвиток зовнішньоекономічної діяльності в Україні

У 1991 році Україна здобула незалежність, що знаменувало новий етап розвитку зовнішньоекономічної діяльності в її історії. Початок даного періоду знаменує перехід до ринкових відносин і розвиток незалежних зовнішньоекономічних відносин із закордонними партнерами. Проте залежність від економіки Росії та недостатній рівень політичної волі з боку українських лідерів унеможливили повноцінну трансформацію економіки з централізовано-керованої до ринкової.

ЧИТАТИ ПРО ТОВАРОЗНАВСТВО
ЧИТАТИ ПРО ТОВАРОЗНАВСТВО ПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ
ЧИТАТИ ПРО ІСТОРІЮ РОЗВИТКУ ТОВАРОЗНАВСТВА У ЛЬВОВІ

Браузер не бачить рисунок або формулу?! Скачайте реферат:
Скачати реферат “Розвиток ЗЕД в Україні”

Ці обставини відобразились на динаміці макроекономічних показників. Так, протягом 1990−2002 рр. відбувається істотнее зниження обсягу ВВП, постійне зростання якого відновлюється лише у 2003 році (рис. 2.2).

Динаміка ВВП України протягом 1987−2008 рр., млн дол. США
Динаміка ВВП України протягом 1987−2008 рр., млн дол. США

*Примітки: сформовано на основі даних Світового банку

Як бачимо з рис. 2.2, динаміка ВВП України була вкрай нестабільною, проте останнім часом спостерігається помітне зростання, яке почалося у 2002 році і триває досі.

Цілком можливо, що стрімке зростання ВВП могло сприятливим чином вплинути на обсяги експорту та імпорту. Як бачимо з рис. 2.3, динаміка обсягу експортно-імпортних операцій корелюється з динамікою ВВП, що свідчить про позитивні для національної економіки тенденції, пов’язані з удосконаленням зовнішньоекономічної співпраці із закордонними партнерами.

Динаміка обсягу експорту та імпорту за період 1987−2008 рр., млн дол. США
Динаміка обсягу експорту та імпорту за період 1987−2008 рр., млн дол. США

*Джерело: Державна служба статистики України

 

Зростання вартості експортно-імпортних операцій свідчить про те, що українська економіка протягом аналізованого періоду переживає значне зростання, проте спостерігалися і негативні тенденції. Так, протягом 2006−2008 рр. обсяг імпорту переважав над обсягом експорту, що свідчить про втрату конкурентних позицій вітчизняними виробниками, та низький рівень конкурентоспроможності вітчизняної продукції порівняно із закордонною.

На тлі економічного зростання відбулась інтеграція України у міжнародні економічні організації. Протягом 1945−1954 рр. Україна стала членом ООН (Організації Об’єднаних Націй), ВООЗ (Всесвітньої організації охорони здоров’я), ЮНЕСКО (Організації об’єднаних націй з питань освіти, науки і культури). Після здобуття незалежності протягом 1991−1997 рр. Україна здобула право на членство у таких організаціях, як ОБСЄ (Організація безпеки і співробітництва в Європі), ОЧЕС (Організація Чорноморського економічного співробітництва), Рада Європи, ЦЄІ (Центральноєвропейська ініціатива) та ГУАМ (Організація за демократію та економічний розвиток). У 2005 році Україна увійшла до складу СДВ (Співдружності демократичного вибору). Безумовно, найважливішою з позиції розвитку зовнішньоекономічних відносин була інтеграція України до Світової організації торгівлі (СОТ) у 2008 р. Враховуючи стрімке зростання вартості експорту та імпорту з 2002 р., є підстави стверджувати, що інтеграція у міжнародні політичні та економічні організації сприятливим чином вплинула на динаміку цих показників.

Континентальна структура українського експорту вказує на те, що більшість вітчизняних експортних товарів зосереджені в Європі (рис. 2.4). Серед країн Європи, які є зовнішньоекономічними партнерами, слід виокремити деякі країни СНД та країни ЄС. Так, за даними Державного комітету статистики України, найбільша частка українського експорту зосереджена у країнах СНД − близько 51,45%, що у грошовому еквіваленті становить 37040,5 млн дол. США.

Структура експорту України протягом 1996−2008 рр., млн дол. США
Структура експорту України протягом 1996−2008 рр., млн дол. США
]

*Джерело: Державна служба статистики України

Частка українського експорту, що реалізовувався у країнах ЄС протягом 1996−2008 рр., становить 31,3%. Для більш докладнішого аналізу розглянемо динаміку даної структури протягом 1996−2008 рр. (рис. 2.5).

Динаміка частки вартості експорту України до країн СНД у загальній величині експорту України (%), а також динаміка абсолютного значення цього показника
Динаміка частки вартості експорту України до країн СНД у загальній величині експорту України (%), а також динаміка абсолютного значення цього показника

*Джерело: Державна служба статистики України

Частка вартості експорту до країн СНД у загальному обсязі експорту України зменшилась протягом досліджуваного періоду на 50,06%, що свідчить про переорієнтацію національного товаровиробника на ринки інших країн. Підтвердженням цього є й інша тенденція, що спостерігається при аналізуванні динаміки вартості експорту до країн СНД у грошовому еквіваленті. Так, з 2002 року зменшення частки експорту до країн СНД супроводжувалось скороченням обсягу імпорту з цих країн. Після 2002 року обсяг експорту у грошовому еквіваленті до країн СНД у структурі загальнонаціонального експорту і далі зменшувався, що свідчить про те, що причиною значного зростання обсягу експорту з України у 2002−2008 рр. (рис. 2.5) служило те, що вітчизняні товаровиробники активно «підкорювали» нові ринки за межами СНД.

Подальший аналіз динаміки структури обсягу експорту з України протягом 1996−2008 рр. (рис. 2.6), показує, що новими ринками для українського виробника стали ринки країн Європи, Азії та Америки.

Як бачимо, зростання частки експорту до країн Європи, Азії та Америки супроводжувалось зростанням його обсягу у грошовому еквіваленті, що підтверджує тезу про те, що національні виробники протягом 2002−2008 рр. освоювали ринки країн, що не входять до СНД. Головним зовнішньоекономічним партнером України у цьому напрямі була Європа.

Динаміка частки вартості експорту з України до країн Європи, Азії та Америки у загальній величині експорту з України (%), протягом 1996−2008 рр.
Динаміка частки вартості експорту з України до країн Європи, Азії та Америки у загальній величині експорту з України (%), протягом 1996−2008 рр.

*Джерело: Державна служба статистики України

 

Протягом досліджуваного періоду з 1996 до 2008 року зросла вартість імпорту. Так, за даними Державної служби статистики України, протягом аналізованого періоду часу обсяг імпорту до України зріс на 389,17%, тобто майже у чотири рази. Крім того, обсяг імпорту переважав над обсягом експорту, починаючи з 2006 року (рис. 2.7). У 2004 році спостерігалось найбільше значення торгового сальдо протягом аналізованого періоду і дорівнювало 6,918 млрд дол. США. Найгірше, з позицій розвитку вітчизняної економіки, значення цього показника було у 2008 році.

Аналізування структури імпорту протягом 1996−2008 рр. показало, що частка імпортних товарів з країн СНД є найбільшою, проте вагомими є частки імпортної продукції з країн Європи, Азії та Америки (рис. 2.8). Як бачимо з рис. 2.8., частка імпортних товарів з Європи найбільша після частки країн СНД. Так, за даними Державної служби статистики України, частка імпорту з країн Європи у загальному значенні протягом 1996−2008 рр. становила 35,23%. Якщо проаналізувати динаміку структури вітчизняного імпорту, то можна відзначити, що вона корелюється із динамікою експорту. Це свідчить про те, що українські зовнішньоекономічні відносини протягом досліджуваного періоду розвивались поступово на основі взаємовигідної співпраці з іншими країнами.

Динаміка обсягу імпорту та торгового сальдо для України протягом
Динаміка обсягу імпорту та торгового сальдо для України протягом

*Джерело: Державна служба статистики України

Структура вітчизняного імпорту протягом 1996−2008 рр., млн дол. США
Структура вітчизняного імпорту протягом 1996−2008 рр., млн дол. США

*Джерело: Державна служба статистики України

Аналізування динаміки обсягу експорту та імпорту, а також структури експортно-імпортної діяльності за географічною ознакою, показало, що протягом досліджуваного періоду відбувалось зростання обсягу експорту та імпорту, а також змінилася структура експортно-імпортних операцій. Починаючи з 2002 року, національні виробники почали активно освоювати ринки Європи, Азії та Америки. Паралельно із зростанням експорту до країн цих континентів відбулося збільшення обсягу імпорту з них. Крім цього, з 2006 року спостерігається від’ємне торговельне сальдо. Щоб визначити, наскільки значними є отримані результати, слід оцінити деякі наведені показники у структурі ВВП порівняно з даними інших країн. Так, на рис. 2.9 показана динаміка частки експорту та імпорту у ВВП України.

Динаміка частки обсягу експорту та імпорту у ВВП України, %
Динаміка частки обсягу експорту та імпорту у ВВП України, %

*Джерело: Світовий банк

Як бачимо з рис. 2.9, частки експорту та імпорту у ВВП України корелюються, а також зростають протягом періоду з 1991 по 2002 рр., та зменшуються у період з 2003 до 2008 року. Протягом років незалежності частка експортно-імпортних операцій у ВВП України помітно зросла порівняно із радянською добою, а здобуття незалежності сприятливо вплинуло на розвиток зовнішньоекономічних відносин.

Якщо порівняти макроекономічні показники розвитку зовнішньоекономічних відносин з показниками інших країн СНД, наприклад, Російської Федерацієї (РФ), то можна помітити, що розвиток зовнішньо-торговельних відносин у цій країні відбувався протягом періоду з 1989 по 2008 рр. не такими швидкими темпами, як в Україні (рис. 2.10).

Динаміка частки експорту та імпорту для РФ у ВВП (%) та динаміка ВВП у грошовому еквіваленті (млрд дол. США)
Динаміка частки експорту та імпорту для РФ у ВВП (%) та динаміка ВВП у грошовому еквіваленті (млрд дол. США)

*Джерело: Світовий банк

Як бачимо з рис. 2.10, незважаючи на помітне зростання ВВП, частка експортно-імпортних операцій у ВВП відчутно не зросла протягом періоду з 1989 по 2008 рр. Проте торговельне сальдо РФ порівняно з сальдо України протягом досліджуваного періоду завжди було додатним. Якщо проаналізувати динаміку експорту та імпорту Білорусії, то можна підсумувати, що зростання вартості таких операцій протягом досліджуваного періоду було характерне і для неї. Так, у 2008 році приріст вартості експорту в Україні дорівнював 34, 92%, РФ – 32,63%, а в Білорусії – 34, 88%, Казахстані – 43,91% , Азербайджані – 42,64%. На рис. 2.11 показано приріст вартості експорту та імпорту для економік наведених країн протягом 2005−2008 рр.

Україна − не єдина країна з переліку аналізованих, у яких протягом 2006−2008 рр. спостерігалось від’ємне торговельне сальдо. До таких країн також можна віднести Грузію та Білорусь, що бачимо з табл. 2.6.

Таким чином, враховуючи наведені порівняльні показники зовнішньоекономічної діяльності для України та деяких інших країн, маємо підстави стверджувати, що Україна значно поступається таким державам, як Азербайджан, Казахстан, а за деякими показниками і Російській Федерації. Окрім цього слід зазначити, що для Грузії та Білорусії також характерне від’ємне торговельне сальдо.

Приріст вартості експорту та імпорту в Україні, РФ, Білорусії, Азербайджані, Казахстані та Грузії протягом 2005−2008 рр., %
Приріст вартості експорту та імпорту в Україні, РФ, Білорусії, Азербайджані, Казахстані та Грузії протягом 2005−2008 рр., %

*Джерело: Світовий банк

Умовні позначення:

а) – приріст вартості експорту (%) для досліджуваних країн;

б) – приріст обсягу імпорту (%) для досліджуваних країн.

 

Таблиця 2.6

Значення торговельного сальдо для аналізованих країн протягом

2005−2008 рр., % до обсягу експорту відповідної країни*

 

Роки

РФ

Україна

Білорусь

Азербайджан

Казахстан

Грузія

2005

63,66

3,20

1,95

-6,37

18,87

-35,28

2006

60,60

-6,29

-6,92

20,86

23,91

-54,03

2007

40,02

-12,45

-10,49

34,38

19,07

-61,28

2008

41,85

-16,89

-12,85

46,43

38,03

-76,02

 

 

*Джерело: Світовий банк

 

Найбільше зростання демонструє Азербайджан, темп зростання обсягу експорту у якому є найбільшим для досліджуваних шести країн протягом аналізованого періоду.

Аналізування динаміки зростання економіки України за останні 5 років показало, що національна економіка протягом останніх 5 років перебуває у стагнації. ВВП України скоротилось у 2013 р. порівняно з 2008 р. на 2,591 млрд дол. США, або на 1,4%. Проте, порівняно із 2012 роком ВВП зріс на 827,18 млн. дол. США або на 0,46%. Так, на рис. 2.12 зображено динаміку темпів приросту ВВП України протягом 2000−2013 рр.

Динаміка темпів приросту ВВП України протягом 2000 − 2013 рр., %
Динаміка темпів приросту ВВП України протягом 2000 − 2013 рр., %

*Джерело: сформовано на основі даних про ВВП України, наданих Світовим банком

Як бачимо з рис. 2.12, протягом 2009 р. відбулося найбільше зменшення ВВП України порівняно із попереднім роком. Однією із його причин вважають світову економічну кризу 2008 року. Динаміка ВВП у 2009 р. для багатьох країн була вкрай негативною порівняно 2008 р., зокрема для аналізованих шести країн значення цього показника було від’ємним (рис. 2.13).

Приріст ВВП деяких досліджуваних країн у 2009р. порівняно з 2008р., %
Приріст ВВП деяких досліджуваних країн у 2009р. порівняно з 2008р., %

*Джерело: сформовано на основі даних Державної служби статистики України

Як бачимо з рис. 2.13, наслідки світової економічної кризи 2008 року для України були найбільш відчутними. Відтак протягом останніх 5 років економічне зростання, характерне для періоду з 2002 до 2008 року, припинилось, і економіка України увійшла у рецесію, яка триває і досі.

Аналізування динаміки торговельного сальдо протягом останніх 5 років тільки підтверджує, що цей період навряд чи можна назвати успішним для розвитку зовнішньоекономічних відносин (рис. 2.14).

Динаміка торговельного сальдо України протягом
Динаміка торговельного сальдо України протягом

*Джерело: сформовано на основі даних Державної служби статистики України

Як бачимо з рис. 2.15, торговельне сальдо України протягом останніх 5 років було від’ємним. Економічних передумов для таких результатів, очевидно, не було, оскільки торговельне сальдо деяких інших досліджуваних країн відновило зростання і залишалось додатним навіть після світової кризи 2008 р. (табл. 2.7).

Як бачимо з табл. 2.7, в Україні спостерігається найбільш негативна тенденція щодо торговельного сальдо протягом 2005−2013 рр. Уповільнення темпів зростання ВВП та збільшення темпів зростання від’ємного значення торговельного сальдо дають підстави стверджувати, що вітчизняна економіка може зіткнутися із значними труднощами у 2015 р.

Окрім названих несприятливих для вітчизняної економіки тенденцій слід також зазначити, що обсяги експорту та імпорту протягом останніх 5 років зростали із незначною корекцією протягом 2011−2013 рр. (рис. 2.16). Проте у довгостроковій перспективі темпи зростання обсягів експорту та імпорту протягом досліджуваного періоду скоротились.

Таблиця 2.7

Динаміка торговельного сальдо протягом 2005−2013 рр., млн дол. США*

 

Роки

РФ

Білорусь

Азербайджан

Казахстан

Грузія

Україна

2005

104613,75

341,60

-518,36

5920,99

-852,07

1291,80

2006

125993,90

-1492,10

2861,33

10333,97

-1535,16

-2884,50

2007

112060,61

-2817,80

7686,08

10598,12

-2233,91

-7263,60

2008

153406,64

-4652,30

14807,25

30425,72

-3226,40

-13294,70

2009

90978,69

-5608,00

8901,76

12204,02

-1575,80

-1312,60

2010

123146,48

-7500,10

13855,77

23951,89

-1523,15

-3025,30

2011

162563,86

-1208,90

15452,88

40440,85

-1987,86

-6657,00

2012

148023,01

2834,00

13874,39

32283,28

-2034,04

-9024,20

2013

123205,32

-2429,10

11262,27

29135,93

-1161,73

-6438,80

 

*Джерело: Державна служба статистики України

Динаміка обсягів експорту та імпорту протягом 2000−2013 рр., млн дол. США
Динаміка обсягів експорту та імпорту протягом 2000−2013 рр., млн дол. США

*Джерело: Державна служба статистики України

Структура експорту з України протягом 2009−2013 рр. за географічною ознакою, млн дол. США
Структура експорту з України протягом 2009−2013 рр. за географічною ознакою, млн дол. США

Окрім наведених вище змін, структура українського експорту також відчутно змінилась. Так, частка країн Азії зросла унаслідок послаблення співпраці з країнами Європи та Америки. Частка країн СНД залишилась майже незмінною порівнянно з попереднім часовим періодом і становила 35,65%. Крім того, частка країн ЄС залишається високою і становить 95,5% загального експорту з України до Європи.

Структура українського імпорту протягом 2009−2013 рр. також відчутно не змінилася (рис. 2.17) порівняно із періодом з 1996 по 2008 рр. Так, частки країн Європи та Азії залишаються домінуючими. Частка імпорту з країн СНД є високою і дорівнює 39,73% від загального обсягу імпорту України. Обсяг імпорту з країн ЄС становить 131,12 млрд. дол. і дорівнює 34,35% від загального обсягу імпорту протягом 2009−2013 рр.

Протягом 1996−2013 рр., частка послуг у структурі експорту з України практично не змінилась і становить 16-19%. Ця тенденція не є сприятливою для України, оскільки виробництво та експорт послуг є пріоритетним завданням для країни на шляху трансформації її економіки з централізовано-керованої у ринкову. Одним із найвагоміших чинників економічного зростання є інвестиції. Отже, на тлі зменшення ВВП та показників зовнішньоекономічної діяльності інвестиції можуть відіграти роль каталізатора для вітчизняної економіки, сприяючи її піднесенню та виходу із рецесії. З цього погляду аналізування обсягу інвестицій в Україну протягом останніх 5 років є необхідним джерелом відомостей про динаміку зовнішньоторговельних відносин України із закордонними партнерами у перспективі.

Структура імпорту до України за географічною ознакою протягом 2009−2013 рр., млн дол. США
Структура імпорту до України за географічною ознакою протягом 2009−2013 рр., млн дол. США

*Джерело: Державна служба статистики України

Динаміка прямих інвестицій в економіку України протягом 2009−2013 рр. є зростаючою, проте темпи приросту, обчислені порівняно з кожним попереднім роком, зменшуються, що свідчить про ймовірне скорочення обсягів прямих інвестицій в економіку України у майбутньому (рис. 2.18).

Упродовж 2007 та 2005 років темпи приросту прямих інвестицій в економіку України були найбільшими. Найменше їх значення спостерігалось протягом 2006 та 2013 років. Ці тенденції є негативними для економіки України і свідчать про ймовірне зниження конкурентоспроможності вітчизняної економіки у наступних роках.

За підсумками ІІІ кварталу 2014 року обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку України становив 48 522,6 млн дол. США, що на 14,2% менше за аналогічний показник 2013 р. Порівняння тенденцій щоквартального зростання прямих іноземних інвестицій у 2012−2014 рр. наведено на рис. 2.19.

Динаміка прямих іноземних інвестицій в економіку України, млн дол. США, та темпи приросту даного показника протягом 2000−2013 рр., у %
Динаміка прямих іноземних інвестицій в економіку України, млн дол. США, та темпи приросту даного показника протягом 2000−2013 рр., у %

*Джерело: Державна служба статистики України

Умовні позначення: а) динаміка обсягу прямих інвестицій в економіку України протягом 2000−2013 рр., млн. дол. США;  б) динаміка темпів приросту обсягу прямих інвестицій протягом 2000−2013 рр., у %.

Як бачимо з рис. 2.19, щоквартальна динаміка обсягу прямих іноземних інвестицій у 2014 році порівняно з аналогічним показником 2012 та 2013 років є спадною, тож на кінець 2014 року очікується значне зниження обсягу прямих інвестицій порівняно із попередніми роками.

Щоквартальна динаміка обсягу прямих інвестицій в економіку України протягом 2012−2014 рр., млн дол. США
Щоквартальна динаміка обсягу прямих інвестицій в економіку України протягом 2012−2014 рр., млн дол. США

*Джерело: Державна служба статистики України

Для докладного аналізування динаміки обсяги прямих інвестицій в Україну за останні 5 років слід дослідити їх структуру за географічною ознакою. Так, частка прямих іноземних інвестицій у 2013 році з Кіпру істотно перевищувала аналогічні показники для інших країн (рис. 2.20).

Структура прямих іноземних інвестицій в економіку України у 2013 р. з 5 країн, млн дол. США
Структура прямих іноземних інвестицій в економіку України у 2013 р. з 5 країн, млн дол. США

Домінування прямих інвестицій з Кіпру не є унікальним явищем для української економіки. Тіньові схеми відмивання капіталу, пов’язані із виведенням його на Кіпр, характерні для вітчизняних бізнесменів. Проте у цілому протягом 2009−2014 рр. відбулось істотне зростання частки прямих інвестицій із-за кордону (рис. 2.21), що порівняно із динамікою їх обсягу (рис. 2.18 «а») дає можливість стверджувати, що протягом даного періоду обсяг прямих інвестицій з Кіпру в Україну значно збільшився.

Динаміка частки прямих іноземних інвестицій з трьох країн − лідерів за даним показником протягом 2009−2014 рр., %
Динаміка частки прямих іноземних інвестицій з трьох країн − лідерів за даним показником протягом 2009−2014 рр., %

Ідентифіковані негативні тенденції в економіці України можуть спричинити істотне зменшення активності вітчизняних суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Так, одним з індикаторів, який відповідає припущенню про те, що українська економіка перебуває у глибокій рецесії, є показник припливу капіталу за портфельними інвестиціями, який публікує Світовий банк. Для України динаміка цього показника є вкрай негативною (рис. 2.21).

Отже, протягом 2005−2013 рр. спостерігається відплив капіталу за портфельними інвестиціями з України. Найсприятливіше для вітчизняної економіки значення цього показника спостерігалось у 2009 р. (чистий приплив капіталу − 1,533 млрд дол. США), найгірше − у 2013 р. (чистий відплив капіталу − 8,787 млрд дол. США). Динаміку цього показника для періоду 2005−2013 рр. наведено на рис. 2.21. Як бачимо з рис. 2.22, обсяг портфельних інвестицій в економіку України не досягав обсягу портфельних інвестицій з України протягом майже всього періоду з 2005 до 2013 року. Значення цього показника було додатним тільки у 2008 та 2009 роках.

Чистий приплив капіталу за портфельними інвестиціями в економіку України у 2005−2013 рр., млн дол. США
Чистий приплив капіталу за портфельними інвестиціями в економіку України у 2005−2013 рр., млн дол. США

*Джерело: Світовий банк

Примітка: чистий приплив капіталу за портфельними інвестиціями – це надходження портфельних інвестицій в Україну за мінусом портфельних інвестицій, інвестованих в інші країни світу з України

Якщо порівняти отримані значення даного індикатора із аналогічними значеннями для деяких інших країн, то можна відзначити, що його динаміка для цих країн є значно більш сприятливою з позицій економічного зростання. У табл. 2.8 та на рис. 2.23 наведено значення обсягів припливу капіталу за портфельними інвестиціями для України, РФ, Казахстану, Азербайджану, Грузії, Білорусії та Польщі. На підставі цієї інформації доходимо висновку про те, що від’ємне сальдо за даним показником спостерігається не тільки для України, а й для Польщі, Азербайджану, Грузії та Білорусії. Тобто інвестиційний клімат у даному географічному регіоні не надто сприятливий, що може негативно відобразитися на розвиткові зовнішньоекономічних відносин України в майбутньому.

Таблиця 2.8

Обсягу припливу капіталу за портфельними інвестиціями для України, РФ, Казахстану, Азербайджану, Грузії, Білорусії та Польщі, млн дол. США*

Роки

Україна

Польща

РФ

Казахстан

Азербайджан

Грузія

Білорусія

2005

-2757,00

-12586,00

11442,53

3952,71

-30,50

-15,48

41,50

2006

-3583,00

2943,00

-16485,74

4501,36

12,05

-140,25

26,40

2007

-5753,00

6227,00

-4856,52

4583,09

26,43

-21,05

38,80

2008

1280,00

2365,00

35690,82

9377,51

347,39

-623,19

-5,30

2009

1533,00

-14754,00

1882,40

-3093,05

138,80

-10,54

-18,80

2010

-4342,00

-25538,00

1495,24

-8470,27

138,75

-250,49

-1185,60

2011

-1569,00

-16744,00

15277,39

12868,15

316,91

-133,41

-854,10

2012

-4689,00

-20311,00

-17031,07

17387,90

-268,11

-848,35

191,00

2013

-8787,00

-473,00

11011,50

5962,28

-718,51

36,46

59,10

*Джерело: Світовий банк

У кінці 2013 року в Україні розпочалась революція, яка викликала зосереджену увагу з боку світових засобів масової інформації. Унаслідок цих подій відбувається переформатування керівництва країни.

Чистий приплив капіталу за портфельними інвестиціями для України, РФ, Казахстану, Азербайджану, Грузії, Білорусії та Польщі протягом 2005−2013 рр., млн дол. США
Чистий приплив капіталу за портфельними інвестиціями для України, РФ, Казахстану, Азербайджану, Грузії, Білорусії та Польщі протягом 2005−2013 рр., млн дол. США

*Джерело: Світовий банк

Унаслідок цього стратегічний вектор орієнтації України змінюється й остаточно зупиняється на інтеграції в європейські міжнародні інститути. Гострим критиком таких перетворень виступила Російська Федерація, яка тривалий час не визнавала революції в Україні та вжила всіх заходів, щоб обмежити євроінтеграцію України до ЄС та НАТО.

Ці події вплинули на зовнішньоекономічні відносини та вітчизняну економіку. З одного боку, спричинена революцією політична нестабільність зумовила зниження інвестиційного та індустріального потенціалу України, відтак рецесія, яка спостерігалась у попередні роки, ще більше поглибилась. З другого боку, унаслідок військових дій російських військ Україна втратила Крим та частину Донецької і Луганської областей. Бойові дії на території України відбуваються, починаючи з другої половини 2014 року, і тривають досі. Ці обставини вкрай негативно впливають на стан економіки та зовнішньоекономічних відносин. Враховуючи значне погіршення макроекономічних показників у 2011−2013 рр. та наведені вище обставини, можна стверджувати, що українська економіка вже у 2015 році може виявитись неплатоспроможною. Ще у лютому 2014 року Standart&Poors знизило рейтинг України «CCC», погіршивши прогноз зростання вітчизняної економіки від «стабільного» до «негативного». Moody’s також негативно оцінив конкурентоспроможність української економіки у 2015 році.

Дестабілізація української економіки відбувається на тлі девальвації вітчизняної валюти. Станом на 16.01.2015 р. валютний курс гривні щодо долара США становив 15,83, тоді як 01.07.2007 р. він дорівнював 4,66. Особливо значна девальвація національної валюти відбулась протягом періоду з січня 2013 р. по січень 2014 р. і становила близько 50%. Нестабільність валютного курсу негативно вплинула на зовнішньоекономічні відносини України із закордонними партнерами. Так, якщо проаналізувати обсяги експорту та імпорту у 2014 р. протягом періоду з січня по жовтень, то можна відзначити, що обсяги зовнішньої торгівлі скоротились приблизно на 10%   (рис. 2.24).

Динаміка обсягів експорту та імпорту товарів протягом січня − жовтня у 2011−2014 рр., млн дол. США
Динаміка обсягів експорту та імпорту товарів протягом січня − жовтня у 2011−2014 рр., млн дол. США

*Джерело: Державна служба статистики України

Як бачимо з рис. 2.24, незважаючи на зменшення обсягу зовнішньої торгівлі товарами, все ж вперше з 2006 року спостерігається позитивна динаміка, пов’язана із додатним торговельним сальдо. Зменшення обсягу імпорту може бути пов’язане із скороченням обсягу внутрішнього споживання в Україні, спричиненого зниженням купівельної спроможності гривні.

Для докладнішого аналізування динаміки обсягів експортно-імпортних операцій розглянемо структуру експорту та імпорту товарів за географічною ознакою. Так, протягом січня − жовтня 2014 року РФ залишалась головним торговельним партнером України (рис. 2.25).

Як бачимо з рис. 2.25, частка РФ у структурі зовнішньоторговельних операцій України є найбільшою. Крім цього, сальдо зовнішньоторговельних операцій України з РФ залишається від’ємним і становить 2409,077 млн дол. США. Проте, якщо проаналізувати динаміку значення торговельного сальдо України з РФ., неможна не помітити спадної тенденції (рис. 2.26).

Структура обсягів експорту та імпорту протягом січня − жовтня 2014 р. для 5 країн − найбільших торговельних партнерів України, млн дол. США
Структура обсягів експорту та імпорту протягом січня − жовтня 2014 р. для 5 країн − найбільших торговельних партнерів України, млн дол. США

*Джерело: Державна служба статистики України

Примітки:

а) структура імпорту в Україну у січні − жовтні 2014 р.;

б) структура експорту з України у січні − жовтні 2014 р.

Динаміка торговельного сальдо України і РФ протягом січня – жовтня 2011-2014 рр., тис. дол. США
Динаміка торговельного сальдо України і РФ протягом січня – жовтня 2011-2014 рр., тис. дол. США

Як бачимо з рис. 2.26, цей показник значно знизився у 2013 році. Крім того, ця тенденція не змінилась і у 2014 р. Динаміка торговельного сальдо України та РФ свідчить про те, що Російська Федерація уже не розглядається вітчизняними суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності пріоритетним довгостроковим зовнішньоекономічним партнером.

Незважаючи на несприятливі для української економіки тенденції, все ж 21 березня 2014 року була підписана перша частина Угоди про Асоціацію України з Європейським Союзом. Згідно із домовленістю найближчим часом планується ввести безвізовий режим України із країнами − членами ЄС, а також створення зони вільної торгівлі. Відтак за умови повного виконання сторонами домовленостей очікується значне посилення зовнішньоторговельної співпраці України з Європейським Союзом.

Окрім названих подій, важливим для розвитку зовнішньоекономічних відносин в Україні було також те, що Рада ЄС тимчасово скасувала ввізні мита для українських експортерів. Ця преференція почала діяти з 23 квітня 2014 р. та зумовила додатне зовнішньоторговельне сальдо вперше з 2006 року.

Як бачимо з рис. 2.27, динаміка обсягів експорту та імпорту протягом 2014 року була стабільною без значних флуктуацій. Протягом березня − серпня обсяг експорту з України переважав над обсягом імпорту. Тож станом на кінець жовтня сальдо торговельних операцій стало додатним і становило      712 млн дол. США.

Динаміка обсягів експорту та імпорту у 2014 р., тис. дол. США
Динаміка обсягів експорту та імпорту у 2014 р., тис. дол. США

*Джерело: Державна служба статистики України

Таким чином, підписання Угоди про Асоціацію з ЄС сприяло розвиткові зовнішньоторговельних відносин та економіки. Проте низка дестабілізуючих чинників, такі, як бойові дії на Сході України та непослідовність керівництва держави у проведенні податкової та адміністративної реформ, спричинила девальвацію національної валюти та зростання цін.

Майбутній розвиток економіки України залежатиме не тільки від економічних факторів, а й від військово-політичної ситуації. Якщо бойові дії на Сході України припиняться, це може відновити довіру міжнародних інвесторів до України, що сприятливо позначиться на її економіці. Крім того, український уряд запланував низку реформ, від результату здійснення яких в основному залежатиме майбутнє зовнішньоекономічних відносин. Враховуючи позитивні для вітчизняної економіки тенденції 2014 року, можна дійти висновку, що за умови політичної та військової стабілізації ймовірність відновлення економічного зростання України є високою.

 


*Князь Святослав Володимирович – д-р екон. наук, доцент, завідувач кафедри екологічної політики та менеджменту природоохоронної діяльності Національного університету «Львівська політехніка».

Федорчак Олексій Євгенович аспірант кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва Національного університету «Львівська політехніка».

Глущенко Максим Михайлович – здобувач Львівського банківського інституту Університету банківської справи Національного банку України

 

ЧИТАТИ ПРО ТОВАРОЗНАВСТВО
ЧИТАТИ ПРО ТОВАРОЗНАВСТВО ПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ
ЧИТАТИ ПРО ІСТОРІЮ РОЗВИТКУ ТОВАРОЗНАВСТВА У ЛЬВОВІ

Браузер не бачить рисунок або формулу?! Скачайте реферат:
Скачати реферат “Розвиток ЗЕД в Україні”


Publisher: Team EPMPD  

Додати коментар

Ваш e-mail не буде опублікований. Обовязкові поля відмічені *

Можна використовувати наступні HTML-теги і атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>