Система моніторингу реалізації інноваційного потенціалу підприємства

Скачати реферат “Система моніторингу реалізації інноваційного потенціалу підприємства”

Однією з важливих умов підвищення рівня реалізації інноваційного потенціалу машинобудівними підприємствами є їх перманентний моніторинг. Як, відомо, моніторинг є однією з форм функції контролювання. Її сутність полягає у застосуванні оперативних управлінських дій щодо виявлення в поточний момент часу відхилення значень фактичних показників від їх очікуваних значень. Базуючись на проведених у попередньому розділі дисертації уточненнях сутності поняття «інноваційний потенціал», його видів, а також факторів, які впливають на реалізацію інноваційного потенціалу машинобудівних підприємств є підстави стверджувати, що в якості об’єктів моніторингу доцільно виділяти (рис. 2.1):

1. Ретельність виконання обраного варіанту реалізації інноваційного потенціалу.

2. Рівень економічної ефективності реалізації інноваційного потенціалу.

3. Рівень опору змінам на підприємстві.

4. Фактори, які впливають на реалізацію інноваційного потенціалу.

Виділені об’єкти взаємопов’язані між собою (рис. 2.2). Реалізація машинобудівним підприємством інноваційного потенціалу відбувається на підставі ідентифікування ознак факторів, які впливають на нього. Якщо за матрицею відповідності ознак стратегій і факторів, які вказують на доцільність обрання однієї з них стратегію обрано, то надалі доцільно відслідковувати наскільки поточна кон’юнктура внутрішнього і зовнішнього середовища підприємства сприяє успішності реалізації обраної стратегії.

         Ознайомлення із матеріалами машинобудівних підприємств дозволяє стверджувати, що частими є випадки заміни одних стратегій іншими з причини нестабільності умов внутрішнього і зовнішнього середовища підприємств. Прийняття рішень про доцільність зміни стратегії ухвалюють також на підставі аналізування значень показників, які характеризують рівень економічної ефективності реалізації обраної стратегії. Керівники машинобудівних підприємств, визнають, цей об’єкт моніторингу найбільш пріоритетних зряду вище виділених. Вони зазначають, якщо виявлено, стратегія є економічно ефективною, то іншими факторами, які вказують на неприйнятність значень показників досліджуваних об’єктів можна тимчасово знехтувати.

Одним із важливих об’єктів моніторингу доцільно розглядати рівень опору працівників змінам на машинобудівному підприємстві. Рівень опору змінам доцільно розглядати у якості індикатора активності і раціональності зусиль керівників підприємств щодо використання гіпотетичного та фактичного інноваційного потенціалів. Матеріали отримані під час проведення експертного дослідження на машинобудівних підприємствах вказують на те, що низький рівень економічної ефективності реалізації інноваційного потенціалу, а також високий рівень опору змінам на машинобудівних підприємствах часто є причиною неповноти і несвоєчасності обраних варіантів реалізації інноваційного потенціалу. З огляду на це, практично усі респонденти, рекомендують розглядати ретельність реалізації обраних варіантів реалізації інноваційного потенціалу як окремий об’єкт моніторингу, проте у взаємодії з усіма іншими об’єктами.

         Теоретики сучасного менеджменту [2; 10; 32; 46; 52; 70; 88; 97; 114; 126; 156; 165; 175; 188; 192] серед найважливіших сутнісних ознак управління як системи виділяють її інформаційну складову. Справді, система управління будь-якою організацією базується на комунікаціях між керівниками і підлеглими, а також між підприємством і зовнішнім середовищем. Комунікації є каналами руху потоків управлінської інформації. Вони, поряд з іншими чинниками, забезпечують каузальність в діях керівників, зокрема при реалізації загальних і конкретних функцій менеджменту. З огляду на це, від рівня інформаційного забезпечення суб’єктів управління залежить раціональність управлінських дій. На сьогодні, як стверджують фахівці, рівень інформаційного забезпечення є умовою конкурентоспроможності усіх без винятку підприємств, тому закономірним є факт того, що найуспішніші вітчизняні і зарубіжні компанії завдячують своєму успіху використовуваним передовим технологіям акумулювання, оброблення, використання і зберігання інформації. Експерти зазначають, що збільшення обсягу інвестицій у покращання рівня інформаційного забезпечення суб’єктів управління організацією до певної міри має безпосередній позитивний вплив на показники економічного розвитку. Щоправда вони визнають, що позитивний ефект може швидко змінитись негативним якщо керівники підприємства не контролюватимуть рівня поточних витрат на утримання інформаційних технологій і не збалансовуватимуть витрати на покращання інформаційного забезпечення з ефектами, які очікуються від них.

Проведені узагальнення огляду літературних джерел [13; 26; 30; 42; 59; 77; 89; 102; 118; 129; 144; 155; 181] дозволили виділити складові елементи інформаційного забезпечення суб’єктів моніторингу реалізації інноваційного потенціалу машинобудівних підприємств (рис. 2.3): управлінська інформація; джерела отримання інформації; методи отримання інформації або методи моніторингу.

Більшість дослідників, серед яких [19; 27; 36; 45; 78; 100; 128; 136; 191] трактують управлінську інформацію як сукупність даних, які використовуються або можуть бути використані керівниками підприємств для формування і реалізації управлінських рішень. Одну з найповніших класифікацій управлінської інформації наведено на рис. 2.4. [89]. Як бачимо, класифікація побудована на засадах виділення 12 класифікаційних ознак і 30 видів управлінської інформації. Така деталізація доцільна при аналізуванні рівня інформаційного забезпечення суб’єктів моніторингу, а також при обґрунтуванні вибору одного управлінського рішення з низки альтернативних.

            Щодо джерел отримання інформації як складового елемента інформаційного забезпечення суб’єктів моніторингу, то за результатами проведених досліджень нами виділено звіти працівників, протоколи і акти перевірок, відповіді різноманітних установ, відомств і організацій на офіційні запити машинобудівних підприємств, позиції експертів, первинну документацію, різні форми фінансової, статистичної та управлінської звітності, статистичні щорічники, засоби масової інформації, результати анкетних опитувань працівників, а також наявних і потенційних покупців машинобудівної продукції, ринкові рейтинги тощо (рис. 2.5).

         Виділені джерела отримання управлінської інформації із врахуванням предмету дослідження набувають змістовності в тому випадку, коли їх можливо ідентифікувати стосовно об’єктів моніторингу обраного варіанту реалізації інноваційного потенціалу.

Як бачимо, першому об’єкту відповідають 1-6, 10 і 11 джерело, другому – 5, 7 і 8, третьому – 1-10, четвертому – 1-12. Встановлена відповідність є підставою для поглиблення формалізації процесу моніторингу у формі впровадження автоматизованих алгоритмів акумулювання, оброблення, використанні і зберігання управлінської інформації.

Методи отриманні інформації, як третя складова інформаційного забезпечення є методами моніторингу, тобто конкретними способами використання можливих джерел інформації. До них належать: документальна перевірка, огляд та спостереження за об’єктами моніторингу, експертні дослідження, встановлення кількісних та якісних параметрів об’єкта моніторингу, застосування усного звітування працівників перед керівниками, ознайомлення з даними засобів масової інформації тощо (рис. 2.6).

Таблиця 2.1

Відповідність об’єктів моніторингу джерелам інформації

Порядкові

номери об’єктів

моніторингу

Порядкові

номери джерел

інформації

1

1-6, 10, 11

2

7, 8, 5

3

1-10

4

1-12

 

         Науковці і керівники машинобудівних підприємств стверджують, що методи моніторингу є найбільш результативними в умовах їх комбінування. Поєднання двох або більше методів моніторингу підвищує рівень особистої відповідальності суб’єктів, діяльність яких контролюється і знижує ймовірність отримання недостовірної інформації про підконтрольний об’єкт. Водночас, слід визнати, що надмірне застосування процедур контролювання може стати причиною роздратування працівників, погіршення показників продуктивності праці, зміщення акцентів із необхідності якісного виконання роботи до потреби виконати нормативи, які є предметом перевірок.

Методи моніторингу тісно пов’язані із різновидами моніторингу, тобто його інструментарієм. Як бачимо з рис. 2.7, за широтою охоплення доцільно виділяти повний і вибірковий моніторингу, за спрямуванням – внутрішній і зовнішній, за рівнем централізації – централізований і децентралізований, за технологією застосування – вертикальний і горизонтальний.

         Їх комбінування, як і комбінування методів моніторингу є передумовою забезпечення повноти, своєчасності і достовірності надходження управлінської інформації до керівників машинобудівних підприємств, які залучені до реалізації інноваційного потенціалу.

На підставі застосування узагальнення, як загальнонаукового методу пізнання, нами побудовано графічні моделі системи моніторингу реалізації інноваційного потенціалу машинобудівного підприємства (рис. 2.8).  На рис. 2.8 «а» наведено складові елементи системи у статиці. Як бачимо, до них належать: суб’єкти, які здійснюють функцію моніторингу, інструментарій моніторингу, інформаційне забезпечення моніторингу і об’єкти моніторингу. Своєю чергою, на рис. 2.8. «б» показано систему моніторингу у динаміці. З моделі видно, що суб’єкти моніторингу реалізації рекламної стратегії, як рушії його функціонування, встановлюють цілі моніторингу, і маючи у розпорядженні певне інформаційне забезпечення та відповідний інструментарій контролюють об’єкти моніторингу.

         Інформація про підконтрольні об’єкти надходить до суб’єктів моніторингу. На її підставі керівники підприємства, в разі необхідності, можуть ухвалювати регулюючі рішення стосовно підвищення рівня ефективності реалізації інноваційного потенціалу, активізування інноваційних процесів, зниження опору змінам тощо.

         Від адекватності побудови системи моніторингу залежить:

·       конкретність і актуальність цілей, які встановлюють суб’єкти моніторингу;

·        відповідність джерел і методів отримання інформації її видам;

·       інформативність даних про об’єкти моніторингу;

·       обґрунтованість використання інструментарію моніторингу;

·       оперативність реагування керівників на виявлену потребу у застосуванні регулюючих рішень тощо.

Практичне застосування системи моніторингу реалізації інноваційного потенціалу машинобудівним підприємством дозволить керівникам підприємства:

·        своєчасно отримувати інформацію кількісного та якісного характеру про найбільш доцільні варіанти реалізації інноваційного потенціалу,  фактори, які на поточний момент часу найбільш суттєво впливають на результативність реалізації інноваційного потенціалу;

·        будувати систему баз даних про чинники, які зумовили вибір певного варіанту реалізації інноваційного потенціалу;

·        здійснювати обґрунтований вибір регулюючих рішень тощо.

Скачати реферат “Система моніторингу реалізації інноваційного потенціалу підприємства”


Publisher: Team EPMPD  

Додати коментар

Ваш e-mail не буде опублікований. Обовязкові поля відмічені *

Можна використовувати наступні HTML-теги і атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>