Система прийняття рішень щодо обрання пріоритетних напрямків розвитку бізнес-системи

Скачати реферат “Результативність інноваційних рішень в управлінні технологічним процесом”

В умовах ринкової економіки внутрішнє і особливо зовнішнє середовище бізнес-систем електротехнічних підприємств перебуває в стані постійного перегрупування різноманітних чинників, які мають неоднаковий вплив на результативність розвитку бізнес-систем. Це збільшує кількість економічних, правових та інших ризиків, підвищує ймовірність їх реалізації. В таких умовах керівники бізнес-систем змушені перебувати в стані постійної готовності до ухвалення управлінських рішень на предмет активізування певних видів діяльності або започаткування нових. На рис. 3.8 наведено етапи формування управлінського рішення щодо обрання пріоритетних напрямків розвитку бізнес-системи.

         Виникнення необхідності прийняття рішення щодо обрання пріоритетного напрямку розвитку бізнес-системи розпочинається з ідентифікування управлінської проблеми. Проблема може бути виявленою в результаті виконання керівниками бізнес-системи функції контролювання або внаслідок виникнення певного явища чи процесу, вплив яких виявився негативним на виробничо-господарську діяльність бізнес-системи, зокрема на показники, які характеризують стан бізнес-системи і рівень ефективності її функціонування. З огляду на це, проблеми розвитку бізнес-систем, з позиції сили їх впливу на бізнес-систему, доцільно поділяти на проблеми в стадії зародження, розгортання і проблеми в стадії посиленого негативного впливу на бізнес-систему (рис. 3.9).

Як бачимо з рис. 3.9, здійснюючи прогнозування умов внутрішнього і зовнішнього середовища бізнес-системи і застосування попереднього контролю керівниками бізнес-системи керівники бізнес-системи здатні не лише ідентифікувати проблему на будь-якій її стадії, але й передбачити її динаміку в часі і просторі. Тобто, спрогнозувати внаслідок чого проблема може виникнути, коли вона почне спричиняти виникнення інших (побічних) проблем, за яких умов проблема стане на стільки гострою, що це спричинить неможливість реалізації бізнес-операцій і бізнес-процесів. З огляду на це, очевидним є те, що прогнозування розвитку бізнес-системи, умов її функціонування і застосування попереднього контролю є  надзвичайно важливими аспектами досягнення очікуваного стану бізнес-системи і високого рівня її ефективності. Таке ж значення має і поточний (оперативний) контроль. Щоправда його застосування дозволяє лише ідентифікувати проблему на стадії її розгортання, а не спрогнозувати можливість виникнення проблеми у майбутньому, проте якісне застосування методів поточного контролювання може попередити подальше розгортання проблеми, що може суттєво зменшити управлінські зусилля, витрати коштів і часу на розв’язання проблеми. Доцільно зауважити, що поточний контроль відіграє важливе значення на будь-якій стадії проблеми розвитку бізнес-системи. Його застосування призначене для виявлення необхідності оперативного регулювання бізнес-операцій, бізнес-процесів, а також дій керівників і умов співпраці з бізнес-партнерами, споживачами, органами державної влади. Щодо заключного (завершального) контролю, то, як відомо, він застосовується для аналізу причинно-насдікових зв’язків між факторними і результативними ознаками ідентифікованої проблеми. За допомогою цього виду контролю можливим є виявлення раніше невідомої інформації, яка може лягти в основу управлінських рішень щодо недопущення у  виникнення подібних проблем у майбутньому.

Як бачимо, проблеми розвитку бізнес-систем можуть бути об’єктом будь-якого виду контролю на усіх стадіях їх ідентифікування. Фахівці електротехнічних підприємств (ВАТ «Первомайський електромеханічний завод ім. Карла Маркса», ВАТ «Запорізький завод надпотужних трансформаторів», ВАТ «Харківський електротехнічний завод «Трансзв’язок»», ЗАТ «Завод Промбудкабель», ВАТ «Укрелектроапарат», ВАТ «Миколаївське підприємство «Ера»», ВАТ «Електротехнічний завод»,  ЗАТ «СКБ Укрелектромаш», ВАТ «Азовкабель», ВАТ «Лтава», ВАТ «Запорізький завод високовольтної апаратури», ВАТ «Енергетичний завод «Енергетик»», ВАТ «Елекон», ЗАТ «Харківський завод електромонтажних виробів № 1», ВАТ «Донбаскабель», ВАТ «Запорізький кабельний завод», ЗАТ «Харківський електрощитовий завод» тощо) стверджують, що розв’язання проблем розвитку бізнес-систем на стадії їх зародження найлегше досягнути в умовах застосування автоматизованих систем управління. Щоправда зазначають, що автоматизовані  види, методи і форми контролювання забезпечують очікувані результати лише в умовах високого рівня особистої і колективної відповідальності суб’єктів бізнес-системи за результати діяльності. В даному випадку, під відповідальністю розуміється усвідомлення необхідності дотримуватись трудової дисципліни, приписів та інструкцій щодо належного застосування методів контролювання, а також постійно саморозвиватись у напрямку підвищення рівня професіоналізму і наближення особистих інтересів до цілей організації.

Матеріали досліджуваних підприємств, а також праці провідних науковців [1; 3; 4;  8; 9; 12; 32; 41; 44; 48; 77;  94; 112; 130; 134; 136] дозволили дійти висновку, що ідентифіковані проблеми бізнес-систем можуть спричинити обрання пріоритетних напрямків їх розвитку у таких напрямках: розширення цілей і функцій бізнес-систем, приріст значень показників економічного розвитку бізнес-системи, зміна структури бізнес-системи (рис. 3.10). В залежності від сутності ідентифікованої проблеми, а  також стадії, на якій її ідентифіковано керівники бізнес-системи акумулюють і обробляють інформацію про причини виникнення проблеми і можливі варіанти її розв’язання. Розширення цілей бізнес-системи може здійснюватись у напрямку започаткування нових видів діяльності, забезпечення позитивної зміни значень показників економічного розвитку або у напрямку започаткування суспільно-корисних проектів.

Ці цілі, як стверджують керівники електротехнічних підприємств, здебільшого виникають не спонтанно, а внаслідок реагування керівників і власників підприємств і їх об’єднань на зміну умов внутрішнього середовища бізнес-системи. Так, започаткування нових видів діяльності може бути причиною підвищення рівня конкуренції у сфері традиційної діяльності підприємства, зниження попиту на продукцію підприємства, виникнення інноваційних ідей і появи реальних перспектив їх реалізувати на конкретних сегментах ринку тощо. 

Щодо забезпечення позитивної зміни значень показників економічного розвитку, то ця ціль, може встановлюватись у результаті:

1)     залучення стратегічних інвесторів, кошти яких використовуватимуться на розширення виробничих потужностей;

2)     зростання, в цілому по галузі, середнього рівня значень показників економічного розвитку;

3)     погіршення динаміки показників економічного розвитку бізнес-системи;

4)     отримання пропозицій від бізнес-партнерів або конкурентів про створення статутного або договірного об’єднання;

5)     посилення втручання держави у традиційний (основний) вид діяльності бізнес-системи;

6)      виникнення сприятливої ринкової кон’юнктури для географічного або іншого розширення ринків збуту готової продукції;

7)     перебування інноваційного потенціалу бізнес-системи в стані готовності до створення інноваційного продукту (технології);

8)     виникнення необхідності підвищення інвестиційної привабливості бізнес-системи;

9)     виникнення необхідності підвищення іміджу бізнес-системи, зокрема її участі в задоволенні суспільних потреб тощо.

Ознайомлення з позиціями експертів на предмет значущості факторів, які можуть впливати на вибір показників розвитку бізнес-систем показало, що експерти кожному з факторів могли присвоїти максимум 410 балів, проте середній бал становив всього 202,4 (табл. 3.4). Найбільше балів респонденти присвоїли першому фактору (232 бали), а найменше – четвертому і восьмому (по 184 бали кожному).

 

Таблиця 3.4

Бали присвоєні респондентами факторам, які можуть впливати вибір показників розвитку бізнес-системи

Експерти

Фактори

1

2

3

4

5

6

7

8

9

1

10

8

7

8

6

5

9

6

4

2

6

2

3

1

1

9

4

3

1

3

5

10

5

3

5

3

1

8

1

4

7

2

6

1

5

1

8

4

10

5

4

8

5

10

1

6

1

1

3

6

1

2

1

1

7

1

1

7

4

7

1

3

6

4

8

6

7

1

4

8

8

1

2

1

6

5

10

7

6

9

7

1

7

2

2

5

1

1

4

10

1

4

1

10

1

1

1

8

5

11

7

1

7

1

1

10

5

7

1

12

6

9

9

4

2

1

1

1

1

13

3

1

1

1

2

4

9

5

6

14

3

6

1

6

7

6

1

1

10

15

4

8

3

7

8

6

1

1

6

16

7

4

4

1

4

1

4

1

1

17

9

9

8

3

7

5

9

6

 

18

9

3

8

4

1

1

2

10

7

19

10

5

5

8

5

8

6

9

9

20

6

3

5

4

3

1

1

6

1

21

5

7

8

10

5

7

7

4

5

22

8

4

4

4

5

1

4

1

1

23

7

4

6

8

3

7

1

5

7

24

1

10

5

1

5

3

4

3

6

25

4

1

1

6

2

7

9

6

8

26

4

9

7

1

9

2

4

1

3

27

4

2

1

8

2

5

10

1

3

28

3

1

4

2

8

5

4

4

1

 

 

Продовження табл. 3.4

29

7

4

10

2

1

2

8

6

7

30

4

6

1

3

5

8

3

1

5

31

9

4

5

3

1

1

6

1

3

32

1

2

1

7

6

2

8

5

6

33

5

1

5

6

1

8

5

7

2

34

3

4

1

4

9

1

2

1

5

35

5

8

1

6

5

2

4

2

9

36

2

1

1

5

1

8

3

9

2

37

6

6

4

4

5

5

7

5

4

38

6

7

2

6

10

6

5

1

7

39

5

3

8

2

4

8

6

2

6

40

7

9

5

4

4

7

6

1

8

41

2

10

2

4

9

9

10

9

6

42

2

5

5

1

7

4

5

1

6

43

9

7

8

3

2

2

2

8

4

44

9

5

6

4

10

5

6

7

7

Примітки: експерти: 1. ВАТ «Первомайський електромеханічний завод ім. Карла Маркса», 2. ВАТ «Запорізький завод надпотужних трансформаторів», 3. ВАТ «Харківський електротехнічний завод «Трансзв’язок»», 4. ЗАТ «Завод Промбудкабель», 5. ВАТ «Укрелектроапарат», 6. ВАТ «Миколаївське підприємство «Ера»», 7. ВАТ «Електротехнічний завод»,  8. ЗАТ «СКБ Укрелектромаш», 9. ВАТ «Азовкабель», 10. ВАТ «Лтава», 11. ВАТ «Запорізький завод високовольтної апаратури», 12. ВАТ «Енергетичний завод «Енергетик»», 13. ВАТ «Елекон», 14. ЗАТ «Харківський завод електромонтажних виробів № 1», 15. ВАТ «Донбаскабель», 16. ВАТ «Запорізький кабельний завод», 17.ЗАТ «Харківський електрощитовий завод», 18. ЗАТ «Манометр-Харків», 19. ЗАТ «Запоріжелектрод», 20. ВАТ «Електромотор», 21. ВАТ «Український графіт», 22. ВАТ «Промавтоматика», 23. ЗАТ «Донецька інжинірингова група», 24. ЗАТ «Електроапарат», 25. ЗАТ «Обухівський вентиляційний завод», 26. ЗАТ «Луганські акумулятори», 27. ЗАТ «Плутон», 28. ВАТ «Дніпропетровський електромеханічний завод», 29. ЗАТ «Чернігівський ремонтно-монтажний комбінат», 30. ВАТ «Коннектор», 31. ЗАТ «Завод «Елокс»», 32. ЗАТ «Науково-виробнича електротехнічна компанія «Еоетекс-С»», 33. ВАТ «Харківський електроапаратний завод», 34. ВАТ «Електромаш», 35. ВАТ «Іскра», 36. ВАТ «ЛьвівОргрес», 37. ЗАТ «Електромашпромсервіс», 38. ВАТ «Науково-інженерний центр «ЗТЗ-сервіс»», 39. ЗАТ «СКБ Електрощит», 40. ВАТ «Рівненський завод високовольтної апаратури», 41. ВАТ «Електроприлад», 42. ВАТ «Ужгородський завод «Електродвигун»», 43. ВАТ «Юність», 44. ЗАТ «Рівненський завод високовольтної апаратури».

        

Загалом обчислені коефіцієнти вагомості досліджуваних факторів дозволили перегрупувати фактори в порядку від більш значущих до менш значущих (табл. 3.5):

1. Залучення стратегічних інвесторів, кошти яких використовуватимуться на розширення виробничих потужностей (0,5658).

2. Перебування інноваційного потенціалу бізнес-системи в стані готовності до створення інноваційного продукту (технології) (0,5146).

3. Зростання, в цілому по галузі, середнього рівня значень показників економічного розвитку (0,5121).

4. Виникнення необхідності підвищення іміджу бізнес-системи, зокрема її участі в задоволенні суспільних потреб тощо (0,5000).

5. Посилення втручання держави у традиційний (основний) вид діяльності бізнес-системи (0,4902).

6. Виникнення сприятливої ринкової кон’юнктури для географічного або іншого розширення ринків збуту готової продукції (0,4878).

7.Погіршення динаміки показників економічного розвитку бізнес-системи (0,4756).

8. Отримання пропозицій від бізнес-партнерів або конкурентів про створення статутного або договірного об’єднання (0,4487) і виникнення необхідності підвищення інвестиційної привабливості бізнес-системи (0,4487).

Аналізування сучасної економічної ситуації, а також етапів економічного розвитку окремих країн показало, що виконання бізнес-системами суспільно-корисних проектів може розглядатись їх власниками і керівниками в якості пріоритетної цілі внаслідок виникнення економічних криз, під впливом необхідності підвищення іміджу конкретної бізнес-системи, заради отримання податкових та інших преференцій, а також як наслідок особистих переконань власників бізнес-систем.

Інші напрямки розвитку бізнес-систем, в більшості випадків обираються під впливом дії факторів внутрішнього середовища, зокрема в результаті реалізації цілеспрямованого комплексу заходів із удосконалення використовуваної системи управління бізнес-системою.

Таблиця 3.5

Коефіцієнти вагомості факторів

Фактори

Суми балів, присвоєні кожному фактору

Обчислення коефіцієнтів вагомості

Значення коефіцієнтів вагомості

1

232

0,5658

2

210

0,5121

3

195

0,4756

4

184

0,4487

5

201

0,4902

6

200

0,4878

7

211

0,5146

8

184

0,4487

9

205

0,5000

 

Проведені нами дослідження показали, що умовами раціональності виконання рішень щодо обрання пріоритетних напрямків розвитку бізнес-системи належать:

1)     обґрунтованість рішень (рішення доцільно вважати обґрунтованими, якщо його розробники здатні адекватно встановити каузальні зв’язки між чинниками, що зумовили управлінську проблему, умовами її виникнення, критеріями обрання оптимального рішення і методикою встановлення відповідності обраного рішення визначеним критеріям);

2)     конкретність рішень (узагальнення матеріалів досліджуваних підприємств і наукових праць теоретиків сучасного менеджменту показало, що рішення є конкретним якщо його формулювання дозволяє однозначно трактувати рішення, а також тоді, коли виконання рішення обмежене конкретними часовими параметрами та адресоване певним підрозділам чи працівникам організації);

3)     наявність умов для виконання рішень (умови виконання рішення передбачають: поінформованість виконавців рішення про його наявність і сутність, офіційне представлення повноважень щодо права виконання рішення, достатність фінансового, матеріального, інформаційного та інших видів забезпечення суб’єктів бізнес-системи, які є виконавцями рішення);

4)     економічна ефективність рішень (рішення є економічно ефективним у тому випадку, якщо витрати на його розробку і реалізацію є меншими за доходи отримані в результаті виконання рішення);

оперативність контролювання і регулювання виконання рішень (будь-яке теоретично раціональне управлінське рішення з суб’єктивних або об’єктивних причин може виявитись неактуальним на етапі його реалізації. Це може призвести до збитковості бізнес-системи, зниження рівня її прибутковості, погіршення фінансового стану бізнес-системи тощо. Для уникнення цих та інших негативних ефектів важливим аспектом реалізації управлінських рішень є належне контролювання процесу їх виконання задля своєчасної розробки та впровадження регулюючих заходів).

Скачати реферат “Результативність інноваційних рішень в управлінні технологічним процесом”


Publisher: Team EPMPD  

Додати коментар

Ваш e-mail не буде опублікований. Обовязкові поля відмічені *

Можна використовувати наступні HTML-теги і атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>