Нічого цікавоМоже бутиНормальноДобреДуже цікаво (2 голосів, середній: 5,00 з 5)
Loading...Loading...
Кількість переглядів: 139

Сучасний стан розвитку зовнішньоекономічної діяльності

Зовнішньоекономічні відносини із середини ХХ ст. розвиваються в рамках досягнення дипломатичних домовленостей між країнами світу й утворення ними політичних, військових та економічних союзів. У результаті цих процесів формуються тенденції до збільшення обсягу потоків вартості між країнами. Так, у кінці ХХ ст. загальний обсяг експорту у світі становив 3530 млрд дол. США.

ЧИТАТИ ПРО ТОВАРОЗНАВСТВО
ЧИТАТИ ПРО ТОВАРОЗНАВСТВО ПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ
ЧИТАТИ ПРО ІСТОРІЮ РОЗВИТКУ ТОВАРОЗНАВСТВА У ЛЬВОВІ

Браузер не бачить рисунок або формулу?! Скачайте реферат:
Скачати реферат “Сучасні тенденції зовнішньоекономічних відносин”

Згідно з даними СОТ [2] у 1991 році серед 10 найбільших країн-експортерів домінували США, друге і третє місце зайняли Німеччина та Японія (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Десять країн – найбільших імпортерів та експортерів, за даними СОТ*

 

Країни

Вартість експорту, млрд дол. США

Частка до загального значення у світі, %

Вартість імпорту, млрд дол. США

Частка до загального значення у світі, %

США

422

11,95

509

13,91

Німеччина

403

11,42

390

10,66

Японія

315

8,92

236

6,45

Франція

217

6,15

232

6,34

Сполучене королівство

185

5,24

210

5,74

Італія

169

4,79

183

5,00

Нідерланди

133

3,77

124

3,39

Канада

129

3,65

124

3,39

Бельгія-Люксембург

117

3,31

120

3,28

Гонконг

98

2,78

100

2,73

Разом

2188

61,98

2228

60,87

 

 

 

 

 

В цілому у світі

3530

100

3660

100

 

 

*Вартість імпорту перевищує вартість експорту, тому що в обсягах імпорту враховано транспортні та інші витрати на переміщення товарів.

 

Серед інших особливостей зовнішньоекономічної діяльності слід підкреслити, що значна частина світового експорту припадає саме на торгівлю між розвиненими країнами (у 1990 році – 66,1%), а в кінці ХХ ст. лідером з обсягу експорту довгий час залишалися США. На країни з розвиненою економікою, члени Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) припадала практично вся вага світового експорту (82% у 1990 р.), а на економічно нерозвинені країни – одна п’ята світового експорту. Відтак можна виділити центри світової торгівлі: країни Європи (члени ОЕСР) на чолі з Німеччиною, Північна Америка на чолі із США та Східна Азія на чолі з Японією (табл. 2.2).

Таблиця 2.2

Показники «триполяризації» світової торгівлі у кінці ХХ ст.,

у % до світового обсягу імпорту

 

Країни і регіони

1980 р.

 

1990 р.

 

Торгівля всередині групи країн окремого полюса

ОЕСР

28

33

Північна Америка

5,9

6,5

Східна Азія

6,1

9,5

Разом

40

49,2

Торгівля між полюсами

 

 

ОЕСР–Північна Америка

7,7

8

Східна Азія–Північна Америка

7,1

10,5

ОЕСР–Східна Азія

4,6

8,8

Разом

19,4

27,3

Решта

40,6

23,5

 

 

Таким чином, торгівля всередині «полюсів» більш розвинена, ніж за їх межами. Цим можна пояснити високий рівень життя у таких країнах, оскільки більшість благ, виготовлених окремим «полюсом», концентруються у його межах, тим самим сприяючи добробуту громадян. Слід також відзначити, що протягом 10 років з 1980 року така концентрація тільки поглиблювалась, що свідчить про можливе збільшення різниці у рівні життя у розвинених країнах та інших. Підставою для такого висновку було різке скорочення частки світового імпорту до економічно не розвинених країн світу.

За даними СОТ, у 2014 році [3] обсяг світового експорту та імпорту відповідно становив 18,300 та 18,410 млрд дол. США. Тобто порівняно з 1990 роком бачимо збільшення більше ніж у 5 разів. Проте у даному випадку слід також врахувати, що вартість долара протягом 13 років істотно знизилась, а отже, реальне зростання вартості експорту та імпорту значно менше.

Долар здешевшав протягом усієї історії американського капіталізму, починаючи з ХVIII ст., коли Сполученні Штати тільки стали державою. Історії відомий випадок, коли індіанці у ХVIII ст. продали тодішньому урядові США острів Манхеттен всього лише за 24 долари. А один із головних героїв роману С.Кінга «11/22/63» Ел Темплтон «мандрував» у часі назад у минуле, щоб придбати товари за тодішніми цінами і реалізувати їх за теперішніми. Тому визначення реальної динаміки вартості експортно-імпортних операцій за останні 13 років потребує аналізування динаміки вартості долара відносно інших, більш стійких, активів.

Якщо проаналізувати динаміку долара США відносно інших активів, то можна виявити, що найбільш істотно він подешевшав відносно золота. Так, за останні 13 років вартість золота зросла приблизно у 3,4 разу. Станом на 01.01.2013 р. вартість 1 тр. унції  золота становила 1244,08 дол. США, тоді як 01.01.1991 р. вона дорівнювала 366 дол. США. Отже, значення вартості експорту та імпорту у 1990 та 2014 роках будуть такими, як у

табл. 2.3.

Таблиця 2.3

Значення вартості експорту та імпорту у 1990 та 2014 роках

 

Роки

Вартість експорту у тр. унціях золота

Вартість імпорту у тр. унціях золота

1990

9,645 трлн

10 трлн

2014

14,71 трлн

14,798 трлн

Зміна, %

+52,51

+47,98

 

 

Як бачимо, обчислення підтверджують припущення про те, що реальна вартість збільшення обсягу експорту та імпорту у 2014 р. порівняно з 1990 р. значно менша і становить приблизно 50%. Для глибших висновків проаналізуємо структуру експортно-імпортних операцій за регіонами. У    табл. 2.4 і 2.5 наведено значення цих показників для різних країн та регіонів.

Таблиця 2.4

Значення світового обсягу експорту та імпорту у країнах та регіонах

у 2014 році, у млрд дол. США

 

Країни і регіони

Експорт

Імпорт

Країни і регіони

Експорт

Імпорт

Північна Америка

2 418

3 195

Співдружність незалежних держав

779

574

США

1 580

2 329

Російська Федерація

523

343

Канада

458

474

Африка

602

628

Мексика

380

391

Південна Африка

96

126

Південна і Центральна Америка

736

773

Північна Африка

507

502

 

Продовження табл. 2.4

Бразилія

242

250

Експортери нафти

330

199

Інші країни регіону

494

523

Не експортери нафти

177

303

Європа

6 646

6 598

Середня Азія

1 347

779

Європейський Союз

6 076

6 004

Азія

6 288

6 341

Німеччина

1 453

1 189

Китай

2 209

1 950

Франція

580

681

Японія

715

833

Нідерланди

672

590

Індія

313

466

Велика Британія

542

655

Нові індустріальні країни

1 295

1 300

Італія

518

477

 

 

Таблиця 2.5

Структура експортно-імпортних операцій за регіонами, у % до загального значення

 

Регіони

Експорт

Імпорт

Північна Америка

13,21

17,35

Південна і Центральна Америка

4,02

12,65

Європа

36,32

4,19

Співдружність незалежних держав

4,26

3,12

Африка

2,86

3,41

Середня Азія

7,36

4,23

Азія

34,36

34,44

 

 

На рис. 2.1 наведено частку вартості експорту та імпорту деяких країн у світовому значенні цих показників та абсолютні значення обсягів експортно-імпортних операцій.

Частка вартості експорту та імпорту деяких країн у світовому значенні цих показників та абсолютні значення обсягів експортно-імпортних операцій.
Частка вартості експорту та імпорту деяких країн у світовому значенні цих показників та абсолютні значення обсягів експортно-імпортних операцій.

Як бачимо, можна виділити сім країн, обсяг експорту з яких є найбільшим. Слід зазначити, що серед них тільки Нідерланди не є країною з елітної групи G7. У цих країнах зосереджено 42,35% світового експорту та 44,85% світового імпорту. Отже, можна констатувати, що поляризація, яка спостерігається з 1980 року, протягом останніх 10 років тільки поглибилась. Серед інших важливих змін у структурі світового товарообігу можна відзначити те, що частка експортованої вартості з країн Азії збільшується. Це зростання відбувається завдяки швидким темпам розвитку економіки Китаю та деяких нових індустріальних країн. У майбутньому слід очікувати, що темпи розвитку економіки ЄС та Північної Америки можуть уповільнитись, оскільки дешевий експорт із Азії може завоювати ринки Європи та інших континентів.

У наступні 10–20 років (у період до 2020–2030 рр.) світова економіка може пережити кілька відчутних катаклізмів. Парниковий ефект спричинить танення льодовиків на полюсах, що зумовить зникнення з лиця землі частини розвинених міст і навіть окремих індустріальних країн. Це все може стати причиною нового «великого переселення народів» й істотно вплинути на зовнішньоекономічні зв’язки у світі. У 2003 році Пентагон замовив компанії Global Business Network дослідження, яке мало спрогнозувати ситуацію, за якої глобальне потепління не вдасться зупинити. За найгіршого сценарію, спеціалісти назвали те, що мільйони біженців ринуться через кордони розвинених країн, шукаючи порятунку. Уряди цих країн не зможуть контролювати ситуацію і це може призвести до заворушень та хаосу.

Серед інших проблем наступного десятиріччя є те, що приблизно через 10 років перестане діяти закон Мура, який пояснював темпи вдосконалення потужності комп’ютерів. Відтак нарощувати швидкодію кремнієвих процесорів можна буде тільки шляхом збільшення їх кількості, а це істотно вплине на вартість обчислювальної техніки. За прогнозами японського фізика Мічіо Кайку, після того, як закон Мура перестане діяти, може початися тривала економічна криза, доки людство знайде заміну кремнієвим процесорам.

Окрім названих викликів наступного десятиріччя, уже згаданий Мічіо Кайку зазначає, що досі не знайдено достатньо ефективного джерела енергії. Запаси нафти вичерпуються, на обсягах її видобутку уже активно позначається «прогноз Габерта» [4], згідно з яким, починаючи ще з 1970-х років, обсяги видобутку нафти у світі тільки скорочуватимуться. Це говорить про те, що з часом вартість добування «чорного золота» буде надто високою і стане не вигідною. Своєю чергою, за словами Мічіо Кайку, атомна енергія уже давно не є зацікавленням інвесторів, оскільки при експлуатації атомних електростанцій виникають відходи, які важко утилізувати, крім того залишається великий ризик екологічної катастрофи. Історія Чорнобильської АЕС змусила світ переглянути своє ставлення до атомної енергії.

Особливі надії при пошуку джерел енергії покладають на термоядерний синтез. Вже працює кілька лабораторних установок, здатних його здійснювати. Франція за підтримки США, Японії та інших країн розробляє проект експериментального ядерного реактора. А у США вже розробили пристрій для термоядерного синтезу NIF (National Ignition Facility). За словами директора проекту Едварда Мозеса, цей проект може вперше в історії створити реактор, здатний генерувати стільки енергії, скільки поглинати. Серед інших проектів більш амбітний та дорогий – магнітний синтез ITER. У ньому беруть участь усі країни Великої вісімки, а також Індія та багато європейських країн. Вага експериментальної конструкції становить близько 23 000 тонн. Проект надзвичайно дорогий, його вартість дорівнює 10 млрд дол. США. За словами Мічіо Кайку, його розробники планують досягти рівня беззбитковості не пізніше 2019 року. Проте одним із найскладніших та найамбітніших проектів є конструкція DEMO, запуск якої планується на 2033 рік. За очікуваннями науковців, вона здатна буде безперервно генерувати у 25 разів більше енергії, ніж використовуватиме.

Як бачимо, уже найближчим часом може бути знайдене джерело енергії, яке повністю змінить товарну структуру ринку технології у світі, що неодмінно вплине на розвиток зовнішньоекономічних відносин. Тому суперечка Генрі Форда і Томаса Едісона про те, яке джерело енергії – нафта чи електрика – буде лідирувати у майбутньому, вирішиться уже в найближчому майбутньому. Проте якщо сподівання на термоядерний синтез не виправдаються, то незабаром можна очікувати зростання дефіциту енергії, зумовленого тим, що потреба у ній зростає швидше, ніж обсяг її виробництва.

ЧИТАТИ ПРО ТОВАРОЗНАВСТВО
ЧИТАТИ ПРО ТОВАРОЗНАВСТВО ПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ
ЧИТАТИ ПРО ІСТОРІЮ РОЗВИТКУ ТОВАРОЗНАВСТВА У ЛЬВОВІ

Браузер не бачить рисунок або формулу?! Скачайте реферат:
Скачати реферат “Сучасні тенденції зовнішньоекономічних відносин”


Publisher: Team EPMPD  

Додати коментар

Ваш e-mail не буде опублікований. Обовязкові поля відмічені *

Можна використовувати наступні HTML-теги і атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>