Сучасний стан технологічних процесів виготовлення машин

Скачати реферат “Сучасний стан технологічних процесів виготовлення машин”

 

         У 2009 р. на досліджуваних підприємствах (додаток А) проводилось експертне опитування службовців і керівників підприємства на предмет сучасного стану технологічних процесів виготовлення машин. Під час дослідження аналізувався рівень зносу обладнання, залученого до технологічних процесів виготовлення машин, темпи його оновлення, обсяг витрат, пов’язаних із реалізацією технологічних процесів, структура обладнання підприємств за етапами технологічного процесу виготовлення машин. Досліджувались також показники якості, гнучкості і продуктивності технологічних процесів виготовлення машин.

         Як бачимо, у середовищі досліджуваних підприємств, відносно усіх виробничих фондів загалом, обладнання, яке використовується у технологічного процесі виготовлення заготовок, зношене на 49%, а в загальному обсязі обладнання, що залучене до технологічного процесу виготовлення машин, рівень його зносу становить 35%. Щодо обладнання, яке залучене до технологічних процесів обробки деталей і складання машин знос досяг 34% і 54%, а також 17% і 10% відповідно.

         Протягом 2000-2008 рр. найбільш активними темпами оновлювалось обладнання, залучене до технологічного процесу обробки деталей (52%) і складання машин (54%). З табл. 2.11 видно, що в середньому обладнання, яке використовується у технологічному процесі виготовлення машин за останні дев’ять років, оновлене на 44%.

Таблиця 2.11

Темпи оновлення основних засобів, що використовуються у технологічному процесі виготовлення машин, частки одиниці до попереднього року

ТП

Роки

С

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

1

-

0,3

0,2

0,2

0,1

0,2

0,1

0,1

0,1

0,17

2

-

0,4

0,4

0,5

0,6

0,7

0,5

0,7

0,3

0,52

3

-

0,6

0,2

0,4

0,7

0,5

0,8

0,4

0,7

0,54

С

0,44

0,27

0,37

0,47

0,47

0,47

0,4

0,37

0,41

0,44

*ТП – технологічні процеси; С – в середньому; 1 – ТПВЗ; 2 – ТПОД; 3 – ТПСМ.

         Оновлення основних засобів на досліджуваних машинобудівних підприємствах, як правило,  пов’язане з тим, що ці підприємства виступають реципієнтами інвестиційних проектів за участю іноземних інвесторів, які переносять складальне виробництво вузлів, механізмів, агрегатів і машин в Україну з метою здешевлення готової продукції і розширення ринків збуту за рахунок місцевих споживачів. Такі проекти в Україні реалізовують корейські, німецькі, італійські, американські та інші автовиробники. Здійснювані ними інвестиції, у більшості випадків мають форму передачі реципієнту у користування основних виробничих фондів, технічної документації, а також управлінського досвіду. На підприємствах, на яких проводилось експертне опитування, виявлено лише два випадки оновлення основних засобів, які залучені до технологічного процесу виготовлення заготовок за рахунок іноземних партнерів. Аналіз цих проектів показав, що технологічні процеси оновлювались на умовах відвантаження повного обсягу виготовлених заготовок за кордон іноземному партнеру з метою їх подальшої обробки і постачання в Україну для складального виробництва.

         Отримана з досліджених підприємств інформація показала, що в середньому у загальній кількості деталей, які використовуються ними для виготовлення машин, лише 35% деталей виготовляються і обробляються на місці. Інші, 65% деталей, підприємства отримують від постачальників готовими для складання готової продукції (рис. 2.7).

 

 

*1 – частка деталей, які, під час виготовлення машин, досліджувані підприємства отримують готовими до використання від постачальників; 2 – частка деталей, які виробляються і обробляються досліджуваними підприємствами під час виготовлення машин.

         Узагальнення цієї та іншої експертної інформації дозволило розподілити досліджувану сукупність підприємств на групи в залежності від повноти охоплення ними усіх етапів технологічного процесу виготовлення машин (рис. 2.8).

         У результаті дослідження виявилось, що 76% досліджених підприємств охоплюють усі стадії технологічного процесу виготовлення машин, 15% підприємств  займаються лише обробкою і складанням машин, а 9% володіють виключно складальним виробництвом.

 

 

*1 – частка підприємств, які під час виготовлення машин реалізовують усі етапи технологічного процесу (ТПВЗ, ТПОД і ТПСМ); 2 – частка підприємств, які під час виготовлення машин реалізовують ТПОД і ТПСМ; частка підприємств, які під час виготовлення машин реалізовують лише ТПСМ.

Отримання додаткових експертних даних, у якості коментарів до цієї інформації, показало, що підприємства, що попали в першу групу, належать до крупних машинобудівних підприємств, створених за часів радянського періоду, яким вдалось протягом дев’яностих років зберегти зв’язки із постачальниками сировини і розширити номенклатуру продукції за рахунок виготовлення за замовлення інших організацій заготовок або готових деталей. Це, як зазначають експерти, посприяло підвищенню оборотності оборотних засобів, покращанню показників ліквідності, збереженню робочих місць, підтримці обладнання у робочому стані.

         Розподіл технологічних процесів виготовлення машин за обсягами витрат виробництва відображено на рис. 2.9

 

 

*1 – ТПВЗ; 2 – ТПОД; 3 – ТПСМ; 12% – обсяг витрат, що припадає на ТМВЗ; 27% – обсяг витрат, що припадає на ТВОД; 61% – обсяг витрат, що припадає на ТПВМ.

         У середньому у досліджуваній сукупності найбільш витратним виявився технологічний процес складання машин. На нього припадає 61% витрат від загального обсягу витрат, пов’язаних із технологічними процесами виготовлення машин. На технологічний процес виготовлення заготовок і технологічний процес обробки деталей припадає 12% і 27% відповідно. Такий розподіл витрат можна пояснити рівнем автоматизації виробництва. На машинобудівних підприємствах, які володіють сучасним обладнанням, найбільш капіталомістким є обладнання, що бере участь у технологічному процесі складання машин, щоправда основна частка витрат у структурі виробничої собівартості тут припадає на амортизацію, оплату праці і соціальні відрахування. У свою чергу, обладнання, яке є мало автоматизованим, супроводжується в основному значними затратами сировини, матеріалів, енергії тощо.

У табл. 2.12 наведено показники якості технологічних процесів виготовлення машин.

Таблиця 2.12

Показники якості технологічних процесів виготовлення машин, частки одиниць до попереднього року

НП

Роки

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

ТПВЗ

1

-

0,1

-0,2

-0,01

0,1

0,2

-0,14

0,2

0,21

2

-

0

0,05

0,08

0,3

0,4

0,1

0,06

0,1

3

-

0

0,13

0,3

0

0

0,08

0,1

0,05

4

-

0,2

0,21

0,31

0,15

0,16

0,5

0,9

0,21

5

-

0,04

0

0

0,02

0,1

0,07

0,09

0,1

6

-

0,17

0,14

0,25

0,11

0,02

0,1

0

0,5

7

-

0,1

0,02

0,05

0,12

0,13

0,07

0,02

0,06

8

-

0,11

0,7

0,1

0,07

0

0,05

0,04

0,07

ТПОД

1

-

0,42

0,23

0,31

0,42

0,35

0,37

0,26

0,41

2

-

0,1

0,11

0,12

0,1

0,18

0,13

0,17

0,12

3

-

0,1

0,05

0,09

0,1

0

0,2

0

0

4

-

0,05

0,12

0,13

0,1

0,11

0,16

0,07

0,12

5

-

0,02

0,1

0,13

0,1

0,08

0

0,07

0,1

6

-

0,24

0,31

0,31

0,21

0,11

0,05

0

0,12

7

-

0,11

0,12

0,16

0,4

0,9

0,17

0,7

0,16

8

-

0,1

0,12

0,01

0,03

0,2

0,15

0,2

0,17

ТПСМ

1

-

0,47

0,52

0,36

0,48

0,37

0,39

0,24

0,29

2

-

0,12

0,12

0,17

0,15

0,18

0,19

0,22

0,17

3

-

0

0

0,1

0,02

0,12

0,04

0,05

0,9

4

-

0,3

0,25

0,28

0,23

0,15

0,18

0,13

0,5

5

-

0,1

0,01

0,01

0,05

0

0,06

0,07

0

6

-

0,37

0,24

0,35

0,31

0,32

0,32

0

0,5

7

-

0,21

0,24

0,26

0,08

0,1

0,08

0,07

0,16

8

-

0,03

0,02

0,05

0,1

0,32

0,01

0,01

0,2

*НП – назви показників; 1 – показник міцності; 2 – показник точності; 3 –  показник придатності виробу до технічного обслуговування і поточних ремонтів; 4 – показник придатності виробів до зберігання та транспортування; 5 – показник фізичної і моральної довговічності виробів; 6 – показник надійності виробу; 7 – показник безпечності використання виробу; 8 – показник екологічності виробу.

Щодо технологічного процесу складання машин доцільно відзначити, що протягом 2000-2008 рр. середньорічний приріст показників якості становив 0,192813, що є найвищим значенням у порівнянні із технологічними процесами виготовлення заготовок і обробки деталей. Заслуговує на увагу також те, що тут, як і при аналізі технологічного процесу обробки деталей, найвищим виявився середньорічний приріст показника міцності (0,39), а найнижчими темпами зростало значення показника фізичної і моральної довговічності виробів (0,00375) як і у технологічному процесі виготовлення заготовок.

Незважаючи на те, що в окремих роках було виявлено нульові і навіть від’ємні прирости показників якості, в цілому, рівень якості технологічних процесів постійно зростав, що є позитивним явищем.

У табл. 2.13 наведено показники гнучкості технологічних процесів виготовлення машин. Як бачимо, найвищі середньорічні прирости показників гнучкості виявлено щодо технологічних процесів складання машин (0,095875), дещо нижчими приростами характеризуються технологічні процеси обробки деталей (0,084167) і найменші прирости показників гнучкості характерні технологічним процесам виготовлення заготовок (0,07).

Таблиця 2.13

Показники гнучкості технологічних процесів виготовлення машин, частки одиниць до попереднього року

НП

Роки

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

ТПВЗ

1

-

0,09

0,05

0,01

0,01

0,11

0,18

0,09

0,07

2

-

0,02

0,01

0,08

0,12

0,04

0,06

0,04

0,09

3

-

0,1

0,02

0,04

0,17

0,01

0,1

0,13

0,04

ТПОД

1

-

0,14

0,1

0,09

0,01

0,1

0,01

0,1

0,06

2

-

0,07

0,02

0,12

0,12

0,11

0,09

0,09

0,1

3

-

0,05

0,15

0,05

0,1

0,06

0,15

0,07

0,06

ТПСМ

1

-

0,04

0,09

0,08

0,1

0,12

0,08

0,08

0,7

2

-

0,01

0,001

0,03

0,02

0,01

0,05

0,07

0,04

3

-

0,02

0,05

0,06

0,07

0,1

0,05

0,03

0,4

*1 – кількісний показник гнучкості; 2 – часовий показник гнучкості; 3 – вартісний показник гнучкості.

         Протягом аналізованого періоду найвищі середні прирости показників гнучкості технологічних процесів виготовлення машин зафіксовано у різні роки. Так, технологічні процеси виготовлення заготовок виявились най гнучкішими у 2006 р., технологічні процеси обробки деталей у 2002 р. і у 2005 р., технологічні процеси складання машин у 2008 р. Щодо мінімальних і максимальних значень показників гнучкості, то щодо технологічного процесу виготовлення заготовок і технологічного процесу складання машин мінімальним виявилось значення часового показника гнучкості – 0,0575 і 0,028875 відповідно. При аналізі цих технологічних процесів спільним було також те, що максимальні середньорічні прирости припали на кількісні показники гнучкості – 0,07625 і 0,16125 відповідно. Дещо іншу ситуацію виявлено при дослідженні технологічних процесів обробки деталей. Тут мінімальним виявився приріст кількісного показника гнучкості (0,07625), а максимальним вартісний показник гнучкості (0,08625).

         У табл. 2.14 наведено інформацію щодо показників продуктивності технологічних процесів виготовлення машин.

Таблиця 2.14

Показники продуктивності технологічних процесів виготовлення машин, частки одиниць до попереднього року

НП

Роки

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

ТПВЗ

1

-

0,12

0,17

0,14

0,09

0,02

0,18

0,12

0,17

2

-

0,17

0,14

0,01

0,11

0,09

0,05

0,16

0,51

3

-

0,05

0,13

0,11

0,17

0,01

0,15

0,03

0,14

ТПОД

1

-

0,07

0,01

0,12

0,06

0,1

0,01

0,13

0,06

2

-

0,16

0,13

0,02

0,03

0,15

0,19

0,19

0,11

3

-

0,12

0,17

0,19

0,07

0,14

0,15

0,07

0,16

ТПСМ

1

-

0,11

0,08

0,16

0,11

0,04

0,2

0,12

0,07

2

-

0,05

0,09

0,13

0,05

0,08

0,11

0,14

0,11

3

-

0,12

0,11

0,01

0,06

0,11

0,05

0,10

0,14

*1 – кількісний показник гнучкості; 2 – часовий показник гнучкості;               3 – вартісний показник гнучкості.

         Вищенаведені дані вказують на те, що найвищим середньорічним приростом показників продуктивності характеризується технологічний процес виготовлення заготовок (0,126667), а найнижчим – технологічний процес складання машин (0,097917). З огляду на те, що обладнання, яке використовується досліджуваними підприємствами у технологічних процесах виготовлення заготовок є найбільш застарілим і зношеним, ця інформація виявилась дещо сумнівною, проте експерти пояснюють цей факт тим, що вихідні продукти технологічного процесу виготовлення заготовок і обробки деталей часто виготовляються не за системою «точно у термін», а переважно на склад. В умовах постійного зростання вартості сировини і матеріалів це є виправданим у порівнянні із темпами зростання витрат на зберігання напівфабрикатів. Своєю чергою, готова машинобудівна продукція, яка є на виході технологічного процесу складання машин виготовляється, як правило, за системою «точно в термін». Це дозволяє оптимізувати витрати на зберігання машинобудівної продукції. Як наслідок, обладнання, що бере участь у технологічному процесі складання машин, часто використовується не на повну потужність, що впливає на значення показників продуктивності технологічного процесу складання машин.

         Таким чином, серед основних результатів проведеного аналізу доцільно виділити такі:

·                   у середовищі досліджуваних підприємств рівень зносу використовуваного обладнання коливається від 10% до 54%;

·                   протягом 2000-2008 рр. найбільш активними темпами оновлювалось обладнання, залучене до технологічного процесу обробки деталей (52%) і складання машин (54%). У середньому обладнання, яке використовується у технологічному процесі виготовлення машин за останні дев’ять років оновлене на 44%;

·                   оновлення основних засобів на досліджуваних машинобудівних підприємствах, як правило, пов’язане з тим, що ці підприємства виступають реципієнтами інвестиційних проектів за участю іноземних інвесторів, які переносять складальне виробництво вузлів, механізмів, агрегатів і машин в Україну з метою здешевлення готової продукції і розширення ринків збуту за рахунок місцевих споживачів;

в середньому у загальній кількості деталей, які використовуються ними для виготовлення машин лише 35% деталей виготовляються і обробляються на місці. Інші 65% деталей підприємства отримують від постачальників готовими для складання готової продукції;

·                   76% досліджених підприємств охоплюють усі стадії технологічного процесу виготовлення машин, 15% підприємств  займаються лише обробкою і складанням машин, а 9% володіють виключно складальним виробництвом;

·                   у середньому у досліджуваній сукупності найбільш витратним виявився технологічний процес складання машин. На нього припадає 61% витрат від загального обсягу витрат, пов’язаних із технологічними процесами виготовлення машин. На технологічний процес виготовлення заготовок і технологічний процес обробки деталей припадає 12% і 27% відповідно;

·                   на машинобудівних підприємствах, які володіють сучасним обладнанням, найбільш капіталомістким є обладнання, що бере участь у технологічному процесі складання машин, щоправда, основна частка витрат у структурі виробничої собівартості тут припадає на амортизацію, оплату праці і соціальні відрахування. У свою чергу, обладнання, яке є мало автоматизованим, супроводжується, в основному, значними затратами сировини, матеріалів, енергії тощо;

·                   протягом 2000-2008 рр. середньорічний приріст показників якості технологічного процесу складання машин становив 0,192813, що є найвищим значенням у порівнянні із технологічними процесами виготовлення заготовок і обробки деталей. Тут, як і при аналізі технологічного процесу обробки деталей, найвищим виявився середньорічний приріст показника міцності (0,39), а найнижчими темпами зростало значення показника фізичної і моральної довговічності виробів (0,00375) як і у технологічному процесі виготовлення заготовок;

·                   незважаючи на те, що в окремих роках було виявлено нульові і навіть від’ємні прирости показників якості, в цілому, рівень якості технологічних процесів постійно зростав, що є позитивним явищем;

·                   найвищі середньорічні прирости показників гнучкості виявлено щодо технологічних процесів складання машин (0,095875), дещо нижчими приростами характеризуються технологічні процеси обробки деталей (0,084167) і найменші прирости показників гнучкості характерні технологічним процесам виготовлення заготовок (0,07);

·                   протягом аналізованого періоду найвищі середні прирости показників гнучкості технологічних процесів виготовлення машин зафіксовано у різні роки. Так, технологічні процеси виготовлення заготовок виявились най гнучкішими у 2006 р., технологічні процеси обробки деталей у 2002 р. і у 2005 р., технологічні процеси складання машин у 2008 р. Щодо мінімальних і максимальних значень показників гнучкості, то щодо технологічного процесу виготовлення заготовок і технологічного процесу складання машин мінімальним виявилось значення часового показника гнучкості – 0,0575 і 0,028875 відповідно. При аналізі цих технологічних процесів спільним було також те, що максимальні середньорічні прирости припали на кількісні показники гнучкості – 0,07625 і 0,16125 відповідно. Дещо іншу ситуацію виявлено при дослідженні технологічних процесів обробки деталей. Тут, мінімальним виявився приріст кількісного показника гнучкості (0,07625), а максимальним вартісний показник гнучкості (0,08625);

·                   найвищим середньорічним приростом показників продуктивності характеризується технологічний процес виготовлення заготовок (0,126667), а найнижчим – технологічний процес складання машин (0,097917). Вихідні продукти технологічного процесу виготовлення заготовок і обробки деталей часто виготовляються не за системою «точно у термін», а переважно на склад. В умовах постійного зростання вартості сировини і матеріалів це є виправданим у порівнянні із темпами зростання витрат на зберігання напівфабрикатів. Своєю чергою, готова машинобудівна продукція, яка є на виході технологічного процесу складання машин виготовляється, як правило, за системою «точно в термін». Це дозволяє оптимізувати витрати на зберігання машинобудівної продукції. Як наслідок, обладнання, що бере участь у технологічному процесі складання машин, часто використовується не на повну потужність, що впливає на значення показників продуктивності технологічного процесу складання машин.

 

Скачати реферат “Сучасний стан технологічних процесів виготовлення машин”


Publisher: Team EPMPD  

Додати коментар

Ваш e-mail не буде опублікований. Обовязкові поля відмічені *

Можна використовувати наступні HTML-теги і атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>