Управління розвитком бізнес-систем на основі функціонально-факторного аналізу

Скачати реферат “Управління розвитком бізнес-систем на основі функціонально-факторного аналізу.doc”

Призначенням ФФА є отримання керівниками підприємства максимально повної і достовірної інформації про бізнес-систему, на підстав якої можна розробити і реалізувати регулюючі рішення або дійти однозначних висновків щодо стану і рівня ефективності функціонування бізнес-системи. Проведені дослідження дозволяють стверджувати, що забезпечення високого рівня інформативності ФФА можливо досягнути лише внаслідок перманентної роботи з удосконалення ФФА. Передусім йдеться про постійне уточнення видів інформації і найбільш доцільних форм її подання керівникам підприємства із врахуванням зміни факторів внутрішнього і зовнішнього середовищ організації. Опрацювання літературних джерел і матеріалів електротехнічних підприємств показало, що інформацію, яка використовується під час застосування ФФА бізнес-систем доцільно поділяти на постійну (загальну) і змінну (специфічну). Постійна інформація за змістом і структурою є спільною для будь-якого підприємства, оскільки вона відображає методологічну основу застосування ФФА для дослідження бізнес-систем. Своєю чергою, змінна інформація є сукупністю даних про конкретні бізнес-системи, зокрема про структуру бізнес-системи певного підприємства, виконувані локальними бізнес-підсистемами функції, зв’язки між бізнес-процесами і бізнес-операціями, стан факторів внутрішнього і зовнішнього середовища тощо. Доцільно визнати, що сутність і структура змінної(специфічної) інформації значною мірою є суб’єктивною, оскільки залежить від бачень, переконань і досвіду керівників і аналітиків конкретного підприємства. З огляду на це, зосередимо увагу на загальній інформації, зміст і структура якої обумовлена об’єктивними чинниками. На рис. 3.1-3.2 представлено види загальної інформації, яка отримується під час управління бізнес-системою на засадах застосування ФФА і зв’язки між ними.

         Як бачимо, з рис. 3.1 загальна інформація охоплює дані про: цілі бізнес-системи, її структуру, перелік виконуваних функцій, їх приналежність до раціональних чи нераціональних, фактори, які позитивно і негативно впливають на виконання бізнес-системою функцій, напрямки розвитку бізнес-системи.

Така структура інформації є однією з форм прояву принципу каузальності у застосуванні ФФА при формуванні та управлінні бізнес-системою. Доцільно зазначити, що виділені види інформації і зв’язки між ними встановлені так, що їх можливо деталізувати, дотримуючись принципу ієрархії у розрізі структури-бізнес-систем, виконуваних ними функцій і факторів, що впливають на їх виконання.

У табл. 3.1 наведено змістові характеристики видів інформації, яка отримується під час застосування ФФА.

Таблиця 3.1

Змістові характеристики видів інформації, яка отримується під час застосування ФВА

Види інформації

Змістові характеристики інформації

Інформація про цілі  бізнес-системи

 

·    За відношенням до місії бізнес-системи: інформація про стратегічні цілі бізнес-системи; інформація про поточні (тактичні) цілі;

·    за структурними компонентами: інформація про цілі бізнес-системи; інформація про цілі локальних бізнес-підсистем; інформація про цілі бізнес-процесів; інформація про цілі бізнес-операцій;

·    за ієрархією управління в організації: інформація про цілі керівників; інформація про цілі підлеглих

Інформація про структуру бізнес-системи

 

·    За кількісними параметрами: інформація про кількість локальних бізнес-підсистем; інформація про кількість бізнес-процесів у кожній локальній бізнес-підсистемі; інформація про кількість бізнес-операцій у межах кожного бізнес-процесу;

·    за якісними параметрами: інформація про параметри, яким повинні відповідати локальні бізнес-підсистеми; інформація про параметри, яким повинні відповідати бізнес-процеси у кожній локальній бізнес-підсистемі; інформація про параметри, яким повинні відповідати бізнес-операції у межах кожного бізнес-процесу;

·    за зв’язками: інформація про зв’язки між локальними бізнес-підсистемами; інформація про зв’язки між бізнес-процесами; інформація про зв’язки між бізнес-операціями

Інформація  про перелік виконуваних бізнес-системою функцій

 

·    За ієрархією в бізнес-системі: інформація про функції бізнес-системи; інформація про функції локальних бізнес-підсистем; інформація про функції бізнес-процесів; інформація про функції бізнес-операцій

Інформація про раціональні і нераціональні функції бізнес-системи

·    За важливістю впливу на реалізацію цілей бізнес-системи: інформація про раціональні функції; інформація про нераціональні функції

 

 

Продовження табл. 3.1

Інформація про фактори, які позитивно і негативно впливають на виконання бізнес-системою функцій

 

·    За джерелом виникнення: інформація про фактори внутрішнього середовища бізнес-системи; інформація про фактори зовнішнього середовища бізнес-системи;

·    за характером: інформація про фактори позитивної дії; інформація про фактори негативної дії;

·    за можливістю впливу на фактори: інформація про фактори, на які бізнес-система може впливати; інформація про фактори, до яких бізнес-система змушена пристосовуватись 

Інформація про доцільні напрямки розвитку бізнес-системи

·    За причинами виникнення змін у напрямках розвитку бізнес-системи: інформація про перелік і зміст факторів, які можуть впливати на вибір напрямку розвитку бізнес-системи

Примітки: розроблено дисертантом.

         Запропонована класифікація інформації має конкретне цільове призначення – сприяти побудові такої інформаційної системи управління бізнес-системою, щоб процес вироблення раціональних управлінських рішень був формалізованим, базувався на чітких критеріях прийнятності або неприйнятності варіантів розв’язання управлінських проблем, а також передбачав програмування очікуваних результатів функціонування бізнес-системи від реалізації конкретних управлінських рішень. Під формалізованістю процесу вироблення раціональних управлінських рішень маємо на увазі побудову алгоритму акумулювання та обробки управлінської інформації, який забезпечує однозначний, тобто обґрунтований вибір певного варіанту розв’язання виявленої управлінської проблеми. Проведені нами дослідження дозволяють стверджувати, що передумовами створення такого алгоритму є систематизація управлінської інформації, встановлення адекватної причинно-наслідкової послідовності обробки інформації і встановлення чітких критеріїв оцінювання інформації. Вибір рішення, яке формуватиметься в таких умовах буде однозначно правильним. Щоправда доцільно визнати те, що важливим чинником, від якого залежить вибір раціонального рішення є форма його підготовки і ухвалення. Як відомо, колективна форма вироблення управлінських рішень суттєво знижує ризик суб’єктивного впливу на обробку та оцінювання управлінської інформації. Враховуючи це, необхідно визнати, що небезпека нераціональності рішення суттєво зростає на етапі його реалізації. Причина полягає у тому, що обґрунтоване і своєчасно ухвалене управлінське рішення з суб’єктивних причин може бути несвоєчасно або не в повному обсязі виконане суб’єктами бізнес-системи. Для зниження рівня цього ризику при формуванні інформаційної системи управління бізнес-системою доцільним є підвищення диверсифікованості форм і методів контролювання процесу виконання рішення.

         На підставі опрацювання матеріалів електротехнічних підприємств (ВАТ «Запорізький завод високовольтної апаратури», ВАТ «Енергетичний завод «Енергетик»», ВАТ «Елекон», ЗАТ «Харківський завод електромонтажних виробів № 1», ВАТ «Донбаскабель»,  ВАТ «Запорізький кабельний завод», ЗАТ «Харківський електрощитовий завод», ЗАТ «Манометр-Харків», ЗАТ «Запоріжелектрод», ВАТ «Електромотор», ВАТ «Український графіт», ВАТ «Промавтоматика», ЗАТ «Донецька інжинірингова група», ЗАТ «Електроапарат», ЗАТ «Обухівський вентиляційний завод», ЗАТ «Луганські акумулятори») доходимо висновку, що підвищення інформативності ФФА під час формування і управління бізнес-системами доцільно здійснювати такими взаємопов’язаними способами (рис 3.3-3.4):

·        формалізацією інформації;

·        диверсифікування джерел і методів отримання інформації;

·        встановленням відповідності видів інформації джерелам і методам її отримання.

Враховуючи ідентифіковані нами види інформації (рис. 3.1), зв’язки між ними (рис. 3.2), а також змістові характеристики видів інформації (табл. 3.1) є підстави стверджувати, що формалізація інформації як спосіб підвищення інформативності ФФА при формуванні та управлінні бізнес-системами має базуватись на принципі ієрархічності управлінських даних.

Ознаки певного підвиду інформації є головним елементом перетворення загального масиву даних про внутрішнє і зовнішнє середовище бізнес-системи в управлінську інформацію (управлінською є інформація, яка може бути використаною керівниками підприємства для формування управлінських рішень [98]). На приклад, ознаками нераціональності певної функції бізнес-системи можуть бути: відсутність зв’язків між цілями бізнес-системи і виконуваною функцією; відсутність позитивних ефектів від реалізації цієї функції бізнес-системою тощо. Як бачимо з рис. 3.5 за результатами ідентифікування сутнісних ознак інформації керівники підприємства можуть встановити її приналежність до певного підвиду, а пізніше виду інформації. Такий рівень управлінської інформації сприяє суттєвій раціоналізації управлінських дій під час акумулювання і обробки даних, а також вибору найбільш оптимального варіанту розв’язання управлінської проблеми у порівняні з альтернативними варіантами.

Процес ідентифікування ознак підвидів інформації є достатньо трудомістким, проте, як стверджують фахівці, виконання цього завдання можливо реалізувати як разовий акт силами підприємства або за допомогою

сторонніх організацій, які спеціалізуються на формуванні, впровадженні і обслуговуванні автоматизованих інформаційних систем управління [4; 6; 30; 98].

Впровадження на підприємстві автоматизованої інформаційної системи, в базі якої закладено ознаки підвидів і видів управлінської інформації вимагатиме вад суб’єктів бізнес-системи лише регулярного і формалізованого введення даних у систему. Як наслідок, інформаційна система самостійно ідентифікуватиме інформацію за видами і їх змістовими характеристиками, що суттєво знизить ризик суб’єктивного впливу на обрання раціональних управлінських рішень.

         Щодо диверсифікування джерел і методів отримання інформації як одного із способів підвищення інформативності ФФА, то необхідно зазначити, що загальновідомими є факти виникнення позитивних ефектів, які отримані багатьма національними і світовими компаніями від застосування цього способу. Ключовою проблемою диверсифікації джерел і методів отримання інформації є перевірка її достовірності. Керівники підприємств (ВАТ «Елекон», ЗАТ «Харківський завод електромонтажних виробів № 1», ВАТ «Донбаскабель», ВАТ «Запорізький кабельний завод», ЗАТ «Харківський електрощитовий завод», ЗАТ «Манометр-Харків», ЗАТ «Запоріжелектрод», ВАТ «Електромотор», ВАТ «Український графіт», ВАТ «Промавтоматика», ЗАТ «Донецька інжинірингова група», ЗАТ «Електроапарат», ЗАТ «Обухівський вентиляційний завод», ЗАТ «Луганські акумулятори», ЗАТ «Плутон», ВАТ «Дніпропетровський електромеханічний завод», ЗАТ «Чернігівський ремонтно-монтажний комбінат», ВАТ «Коннектор», ЗАТ «Завод «Елокс»», ЗАТ «Науково-виробнича електротехнічна компанія «Еоетекс-С»», ВАТ «Харківський електроапаратний завод», ВАТ «Електромаш», ВАТ «Іскра» тощо), які використовують цей спосіб підвищення інформативності даних, стверджують, що частими є випадки, коли з багатьох джерел отримується однакова за змістом інформація, проте в подальшому виявляється що вона була хибною. З огляду на це, слід визнати, що підтвердження інформації з кількох джерел не є підставою для ідентифікування її правдивості. Враховуючи позицію науковців [3; 8; 12; 17; 32; 48; 88; 94; 112; 134; 150; 154; 166; 207], а також керівників електротехнічних підприємств доходимо висновку, що найбільш оптимальним способом забезпечення достовірності інформації на засадах диверсифікування джерел і методів їх отримання є встановлення відповідності видів інформації певним джерелам і методам її отримання. Виконання цього завдання вимагає побудови класифікації джерел і методів отримання інформації, а також розподілу обов’язків між суб’єктами бізнес-системи щодо акумулювання інформації з певних джерел певними методами. На рис. 3.7 представлено вихідну матрицю диверсифікації джерел і методів отримання інформації.

Ця матриця демонструє дію принципу диверсифікації під час підвищення інформативності ФФА бізнес-систем. Застосування цього способу вимагає від суб’єктів бізнес-системи максимально-можливого використання джерел і методів отримання інформації.         У табл. 3.2 наведено запропоновану модель відповідності видів інформації  джерелам і методам її отримання.

Таблиця 3.2

Модель  відповідності видів інформації  джерелам і методам її отримання

Види інформації

Методи отримання інформації

Джерела отримання інформації

Інформація про структуру бізнес-системи

Документальна перевірка, отримання усних і письмових звітів суб’єктів бізнес-системи

Різні види і форми звітності; угоди; засновницька документація; реєстри обліку; накази, розпорядження, директиви керівників підприємства, акти і протоколи перевірок тощо.

Інформація про структуру бізнес-системи; інформація про перелік виконуваних бізнес-системою функцій

Спостереження за внутрішнім і зовнішнім середовищем бізнес-системи

Бізнес-процеси; бізнес-операції; процеси і явища в трудовому колективі, суспільстві, політичних і ділових колах,  на фінансових та інших ринках

Інформація про цілі бізнес-системи; інформація про доцільні напрямки розвитку бізнес-системи;

Експертні дослідження

Позиції експертів

Інформація про доцільні напрямки розвитку бізнес-системи

Ознайомлення з даними засобів масової інформації

Друковані видання; радіо і телебачення; мережа Інтернет

Інформація про фактори, які позитивно і негативно впливають на виконання бізнес-системою функцій

Ознайомлення з претензіями і пропозиціями споживачів, бізнес-партнерів, органів законодавчої і виконавчої влади

Ініціатори претензій і пропозицій, їх представники, інші особи уповноважені інформувати організацію на предмет пропозицій і претензій, що виникають у споживачів, бізнес-партнерів, органів законодавчої і виконавчої влади

 

Продовження табл. 3.2

Інформація про раціональні і нераціональні функції бізнес-системи;

інформація про фактори, які позитивно і негативно впливають на виконання бізнес-системою функцій

інформація про доцільні напрямки розвитку бізнес-системи

Оцінювання об’єктів контролювання

Об’єкти контролювання і методики, інструкції та прилади з оцінювання різноманітних економічних та інших показників, що характеризують об’єкти контролювання

Примітки: розроблено дисертантом.

 

Як бачимо, кожен з видів інформації має свої відповідні їм джерела і методи отримання інформації. Належне виконання суб’єктами бізнес-систем обов’язків щодо акумулювання необхідної інформації дозволятиме своєчасно формувати раціональні управлінські рішення і розв’язувати виявлені управлінські проблеми з мінімальним витратами коштів, часу та інтелектуальних зусиль.

З метою ідентифікування рівня складності акумулюванні та обробки інформації, класифікація якої запропонована на рис. 3.1, протягом 2008 р. було проведене експертне оцінювання позицій керівників електротехнічних підприємств (табл. 3.3). Обробка експертної інформації показала, що з усіх видів управлінської інформації найбільш проблематичним є отримати і опрацювати інформацію про раціональні і нераціональні функції бізнес-систем (357 балів). В цілому, слід зауважити, що усі види досліджуваної інформації експерти визнали такими, що важко піддаються акумулюванню і обробці. На це вказує середній бал присвоєний кожному виду інформації, який становить 333,5, що лише на 106,5 бала менше за максимальну суму балів (440), які можна було присвоїти одному виду інформації.

Вияснення причин (факторів), які вплинули на таку позицію експертів показало, що вони об’єктивні. Практично усі підприємства, представниками яких були експерти, як виявилось, володіють слаборозвинутими інформаційними системами управління.

Таблиця 3.3

Результати оцінювання експертами видів інформації на предмет складності її отримання та обробки

Експерти

Об’єкти оцінювання (види інформації)

1

2

3

4

5

6

1

4

6

10

10

10

4

2

6

10

2

10

10

8

3

5

10

4

10

10

10

4

10

10

5

10

4

10

5

10

2

10

9

8

10

6

2

6

9

5

10

4

7

10

3

8

5

10

10

8

3

8

6

6

2

4

9

10

8

2

9

10

7

10

10

3

9

6

5

2

11

10

10

10

10

5

10

12

6

6

10

6

10

10

13

10

2

3

9

5

7

14

9

5

10

10

2

10

15

5

10

8

10

7

3

16

4

5

4

10

10

2

17

9

3

10

10

10

10

18

6

9

6

10

6

10

19

7

9

10

10

3

1

20

2

5

9

4

10

10

21

10

10

1

5

6

10

22

4

10

5

3

10

10

23

10

2

10

5

9

6

24

10

10

4

8

4

10

25

10

10

3

5

10

10

26

7

10

10

10

9

4

27

2

10

1

10

1

6

 

Продовження табл. 3.3

28

4

10

6

10

10

10

29

10

10

10

10

1

10

30

10

10

4

3

10

10

31

10

10

6

10

1

10

32

3

1

6

10

9

10

33

4

7

4

10

9

10

34

5

10

1

10

10

10

35

10

10

10

9

10

4

36

10

5

10

4

10

2

37

8

10

10

10

10

10

38

10

10

7

10

10

10

39

10

10

1

4

10

10

40

10

5

9

10

10

10

41

10

10

1

10

10

10

42

1

10

9

10

10

10

43

5

10

10

10

10

10

44

1

9

10

2

10

10

Примітки: 1. Експертами були керівники: 1. ВАТ «Первомайський електромеханічний завод ім. Карла Маркса», 2. ВАТ «Запорізький завод надпотужних трансформаторів», 3. ВАТ «Харківський електротехнічний завод «Трансзв’язок»», 4. ЗАТ «Завод Промбудкабель», 5. ВАТ «Укрелектроапарат», 6. ВАТ «Миколаївське підприємство «Ера»», 7. ВАТ «Електротехнічний завод»,  8. ЗАТ «СКБ Укрелектромаш», 9. ВАТ «Азовкабель», 10. ВАТ «Лтава», 11. ВАТ «Запорізький завод високовольтної апаратури», 12. ВАТ «Енергетичний завод «Енергетик»», 13. ВАТ «Елекон», 14. ЗАТ «Харківський завод електромонтажних виробів № 1», 15. ВАТ «Донбаскабель», 16. ВАТ «Запорізький кабельний завод», 17.ЗАТ «Харківський електрощитовий завод», 18. ЗАТ «Манометр-Харків», 19. ЗАТ «Запоріжелектрод», 20. ВАТ «Електромотор», 21. ВАТ «Український графіт», 22. ВАТ «Промавтоматика», 23. ЗАТ «Донецька інжинірингова група», 24. ЗАТ «Електроапарат», 25. ЗАТ «Обухівський вентиляційний завод», 26. ЗАТ «Луганські акумулятори», 27. ЗАТ «Плутон», 28. ВАТ «Дніпропетровський електромеханічний завод», 29. ЗАТ «Чернігівський ремонтно-монтажний комбінат», 30. ВАТ «Коннектор», 31. ЗАТ «Завод «Елокс»», 32. ЗАТ «Науково-виробнича електротехнічна компанія «Еоетекс-С»», 33. ВАТ «Харківський електроапаратний завод», 34. ВАТ «Електромаш», 35. ВАТ «Іскра», 36. ВАТ «ЛьвівОргрес», 37. ЗАТ «Електромашпромсервіс», 38. ВАТ «Науково-інженерний центр «ЗТЗ-сервіс»», 39. ЗАТ «СКБ Електрощит», 40. ВАТ «Рівненський завод високовольтної апаратури», 41. ВАТ «Електроприлад», 42. ВАТ «Ужгородський завод «Електродвигун»», 43. ВАТ «Юність», 44. ЗАТ «Рівненський завод високовольтної апаратури». 2. Види інформації: 1. Інформація про цілі бізнес-системи. 2. Інформація про структуру бізнес-системи. 3. Інформація про перелік виконуваних бізнес-системою функцій. 4. Інформація про раціональні і нераціональні функції бізнес-системи. 5. Інформація про фактори, які позитивно і негативно впливають на виконання бізнес-системою функцій. 6. Інформація про доцільні напрямки розвитку бізнес-системи.

 

Ці системи лише частково автоматизовані і далеко не завжди характеризуються параметрами, що відповідають управлінським потребам працівників. З огляду на результати проведеного дослідження є підстави стверджувати, що нами обрано актуальний напрям удосконалення управління розвитком бізнес-систем електротехнічних підприємств.

 

Результати обчислення цього показника доцільно враховувати при розробці і реалізації заходів, націлених на підвищення рівня інформаційної освіти працівників електротехнічних підприємств, закупівлі нових програмних продуктів, переформування інформаційних мереж тощо.

Скачати реферат “Управління розвитком бізнес-систем на основі функціонально-факторного аналізу.doc”


Publisher: Team EPMPD  

Додати коментар

Ваш e-mail не буде опублікований. Обовязкові поля відмічені *

Можна використовувати наступні HTML-теги і атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>