Заходи зниження інвестиційних ризиків

Браузер не бачить рисунок або формулу?! Скачайте реферат:
Скачати реферат “Заходи зниження інвестиційних ризиків”

Важливим етапом управління ризиками інвестиційної діяльності машинобудівного підприємства є контролювання реалізації заходів щодо ліквідації, зниження або ліквідації цих ризиків. На рис. 3.13 виділено етапи реалізації функції контролювання.

На підставі опрацювання інформації, отриманої з літературних джерел [44; 51; 132; 151; 183; 224; 250; 282; 301; 322], виявлено, що результативність цього процесу суттєво залежить від того, наскільки ретельно керівники підприємства організували процес контролювання, зокрема йдеться про офіційність і чіткість розподілу функцій і обов’язків між працівниками щодо делегування їм повноважень застосовувати певні види, методи і форми контролювання відносно конкретних об’єктів управління. Відсутність розпорядницьких документів, в яких зафіксовано ці рішення, а також неконкретність формулювань можуть стати причиною:

·        дублювання функцій;

·        низького рівня інформативності результатів контролювання;

·        нездатності суб’єктів контролювання своєчасно розпочати і завершити перевірку тощо.

Ці та інші проблеми є ознаками ймовірної неефективності реалізації функції контролювання. У цьому випадку під ймовірною неефективністю контролювання маємо на увазі ймовірність невиявлення виробничо-господарських і управлінських проблем, пов’язаних з реалізацією заходів щодо запобігання, зниження або ліквідації ризиків інвестиційної діяльності.

Загально відомо, що належний рівень організування виконання функції контролювання не усуває небезпеки не виявлення існуючих проблем, оскільки тут присутній людський фактор, проте рівень цієї загрози суттєво знижується, якщо у розпорядницьких документах (наказ, розпорядження тощо) чітко зазначається об’єкт і предмет, період або дата контролювання, особа або група осіб, які здійснюватимуть контролювання, назва інструктивно-методичних матеріалів, якими доцільно користуватись перевіряючим під час перевірки, форма і термін звітування.

Ознайомлення з працями вітчизняних і зарубіжних науковців [8; 72; 83; 97; 151; 166; 178; 179; 257; 268] показало, що типових підходів до управління, зокрема до контролювання заходів щодо впливу на ризики інвестиційної діяльності машинобудівних підприємств не існує. Незважаючи на це, базуючись на загальних положеннях сучасного менеджменту і принципах наукового пізнання нами виявлено, що до етапів реалізації функції контролювання, окрім надання суб’єктам управління повноважень також належать: вибір і застосування видів, методів і форм контролювання реалізовуваних заходів; аналізування відповідності реалізовуваних заходів встановленим критеріям; формування висновку про доцільність ухвалення регулюючих рішень.

Одним із ключових елементів контролювання в системі управління ризиками інвестиційної діяльності машинобудівних підприємств є оцінювання ризиків.

Огляд і аналіз літературних джерел [35; 71; 76; 107; 110; 126; 130; 150; 153; 190; 197; 211; 216; 284; 300; 302] показав, що методи для оцінювання ризиків, пов’язаних  з інвестиційною діяльністю,  обирають залежно від виду здійснюваних інвестицій, від особливостей інформаційного забезпечення аналітика, а також від володіння ним тими чи іншими прийомами, методами, методиками обчислення ризиків.

За О. Крайником ризики інвестиційної діяльності доцільно оцінювати на засадах врахування таких критеріїв, як: середнє очікуване значення можливого результату (віддачі); мінливість (варіативність) можливого результату [170]. У якості результату інвестиційної діяльності автор розглядає прибуток, доходи, дивіденди тощо. Він стверджує, що середнє очікуване значення є середньозваженим для усіх можливих результатів, тому для його обчислення доцільно використовувати ймовірність. Щодо мінливості, то, з позиції О. Крайника, цей критерій вказує на коливання можливих результатів навколо  середньозваженого значення. Мінливість можна обчислити за допомогою дисперсії і середньоквадратичного відхилення [170]. При оцінюванні ризиків інвестиційної діяльності загальновідому формулу дисперсії часто представляють у такому вигляді [170]:

,

де Рmax , Рmin – ймовірність отримання максимального (мінімального) прибутку (замість прибутку як досліджуваний параметр можна використовувати дохід або рентабельність);

xmax, xmin – максимальна (мінімальна) величина прибутку;

– середня, очікувана величина прибутку.

В. Гранатуров та О. Шевчук стверджують: «…залежно від сфери підприємницької діяльності і складності виконуваних завдань, застосовуються різні критерії оцінювання рівня ризику. Визначений кількісно рівень ризику уточнюється за допомогою різних шкал, які є своєрідними суб'єктивними рекомендаціями щодо “прийнятності” або “неприйнятності” ризику…» [111]. До найпоширеніших методів оцінювання ризиків інвестиційної діяльності вказані автори відносять:

·        добуток очікуваного збитку на ймовірність того, що такий збиток станеться [111; 308]:

                                            

де НЗБ — розмір збитків у грошових одиницях;  

р — ймовірність настання ризикованої події.

У відповідності до цього виразу ризик інвестиційної діяльності розглядається як економічний показник, тому що вимірюється в тих одиницях, в яких оцінюється і розмір збитків. В. Гранатуров та О. Шевчук відзначають, що таке оцінювання ризику хоча і є суб’єктивним, але воно досить зручне для кожного конкретного підприємства;

·        відношення можливих максимальних збитків Нmax до загального обсягу усіх власних фінансових ресурсів  Фр  підприємства [111; 308]

r = Нmax/ Фр .                                              

Недоліком цього методу є те, що він відноситься до безрозмірних, що суттєво знижує його прикладне значення.

У науковій літературі, присвяченій проблемам оцінювання ризиків інвестиційної діяльності [2; 12; 14; 22; 30; 74; 78; 89; 92; 93; 96], відзначається, що в умовах, коли  аналітик володіє кількісною інформацією у розрізі різних видів ризиків інвестиційної діяльності, доцільним є обчислювати інтегрований коефіцієнт ризику банкрутства. За умов відсутності такої інформації доцільним є використати метод експертних оцінок. Він передбачає вираження експертної інформації у балах і їх трансформацію у коефіцієнти значущості. В умовах застосування методу експертних оцінок кількісна оцінка кожного виду ризику і узагальненого ризику проекту знаходиться в інтервалі від 0 до 1 [111; 308]. Доцільно визнати, що  цей метод має певні недоліки, зокрема досить суб’єктивним є обґрунтування критеріїв вибору експертів, визначення часового періоду протягом якого проводитиметься дослідження, вибір шкали трактування експертної інформації тощо.

Фахівці відзначають, що відносно шкал ризику немає єдиного підходу й чітких науково-обгрунтованих рекомендацій. Ризики кількісно оцінюються різними показниками, і тому застосовується багато різних шкал [16].

         Н. Хохлов вказує на те, що оцінка інвестиційних ризиків має вирішальне значення для ухвалення участі в інвестиційних проектах. «…якщо ризик визнано високим, то це повинно скомпенсуватися додатковою премією, яка враховується у складі ставки дисконту. Отже, ставка дисконту може бути узагальнюючим показником обліку впливу різних факторів ризику на привабливість інвестиційного проекту…» [308].

В методах оцінки інвестиційних  ризиків доцільно використовувати статистичний підхід, наприклад, таким чином, як це продемонстровано на рис. 3.14.

Заплановану дохідність інвестиційного проекту можна одержати за умови безризикового проекту. Ймовірність цього майже завжди нульова. Базуючись на цьому відзначимо, що для застосування статистичного підходу для оцінювання ризиків інвестиційної діяльності потрібна функція розподілу ймовірності досягнення деякої норми прибутковості проекту. Таку функцію можна побудувати лише на основі багаторічних статистичних досліджень тисяч інвестиційних проектів в умовах ринкових відносин.  Автор [308] вважає, що більш простим способом обліку ризику є включення спеціальних доданків у ставку дисконту. За таких умов, якщо реальна прибутковість проекту виявиться нижче, ніж ставка дисконту, то проект занадто ризикований, якщо ж навпаки, то він привабливий для інвесторів.

Досить поширеним способом оцінювання ризиків інвестиційної діяльності є обчислення індексів небезпеки. Ці методи застосовують для інтегрального оцінювання потенційної небезпеки на промислових підприємствах [308]. Числове значення індексу небезпеки характеризує можливість аварії незалежно від застосованих на цьому підприємстві технічних систем та процесів. Найбільш поширеним у світі є метод індексу Дау (Dow Fire and Explosion Index).

У науковій літературі з проблем управління економічними ризиками  [110; 130; 132; 148; 190; 193; 216; 220; 265] широко представлені також методи оцінювання чутливості проекту до змін та фінансової стійкості підприємства,  зокрема:

·        коефіцієнт чутливості бета (інформація про значення коефіцієнта чутливості бета (b) є підставою для прийняття рішення щодо вкладання інвестицій у конкретні цінні папери. Цей коефіцієнт характеризує прибутковість цінних паперів відносно уявного середнього прибутку за повністю диверифікаційним портфелем цінних паперів);

·        точки беззбитковості (точка беззбитковості дозволяє обчислити критичний обсяг виробництва або реалізації продукції, що відповідає нульовому прибутку підприємства. Точка беззбитковості визначається відношенням постійних витрат до різниці ціни на продукцію і змінних витрат на одиницю цієї продукції. Динаміка кожного із цих показників впливає на точку беззбитковості, і цей вплив визначає чутливість, тобто ступінь ризику проекту до можливих змін);

·        коефіцієнти ліквідності (ліквідність характеризує ступінь мобільності активів підприємства або міру забезпечення поточних потреб  підприємства власними коштами).

Таким чином, інвестиційний ризик визначається математичною ймовірністю одержання прибутку або, навпаки, завдання збитків, яка ґрунтується на статистичних даних і може бути розрахованою із великою точністю [262]. Серед наведених вище методів оцінювання інвестиційних ризиків є теоретичні (базуються на положеннях теорії ймовірності та математичної логіки) та емпіричні (базуються на основі вивчення минулих подій, узагальнення відомих фактів) методи [131; 133; 150; 182; 211; 219; 295; 301; 322].

 За результатами проведених досліджень пропонуємо оцінювати ризики машинобудівних підприємств, пов’язані із здійсненням реальних інвестицій, на засадах врахування факторів, які, на думку експертів, породжують небезпеку неефективності реальних інвестицій. Формою цієї небезпеки є не здатність підприємства виконати виробничу програму, передбачену інвестиційним проектом під впливом факторів зовнішнього середовища, а також під впливом факторів внутрішнього середовища, зокрема кількості бракованої машинобудівної продукції. Загалом, ключовими параметрами, від яких залежить рівень ризику збитковості інвестиційної діяльності, є такі: загальний обсяг здійснених інвестицій; обсяг інвестованих коштів, які за умов збитковості інвестиційного проекту залишаються ліквідними і можуть бути повернутими інвестором; тривалість інвестиційного періоду; середньостатистична кількість бракованої машинобудівної продукції; загальна кількість одиниць машинобудівної продукції, яку підприємство має виробити згідно виробничої програми, передбаченої інвестиційним проектом. На рис. 3.15 наведено логічно-структурну схему обчислення рівня ризику інвестиційної діяльності машинобудівного підприємства.

Примітки: K – обсяг здійснених інвестицій; L – обсяг інвестованих коштів, які за умов збитковості інвестиційного проекту залишаються ліквідними і можуть бути повернутими інвестором; V – обсяг поточних витрат, пов’язаних із здійсненням інвестиційного проекту; – максимально-можливий обсяг збитків від інвестиційної діяльності; Vz – загальна сума витрат на реалізацію інвестиційного проекту; W – рівень ризику інвестиційної діяльності, зумовлений не здатністю підприємства виконати виробничу програму, передбачену інвестиційним проектом під впливом факторів зовнішнього середовища; R – математичне очікування невиконання підприємством виробничої програми; P – кількість партій готової продукції, яку планується реалізовувати замовникам; Z – загальний термін виконання  виробничої програми; O – кількість бракованих виробів; H – загальний обсяг виробництва, в результаті здійснення інвестиційної діяльності; Rzv – рівень ризику інвестиційної діяльності, зумовлений не здатністю підприємства виконати виробничу програму, передбачену інвестиційним проектом під впливом факторів внутрішнього середовища, зокрема внаслідок  виробництва бракованої машинобудівної продукції; – узагальнюючий коефіцієнт рівня ризику інвестиційної діяльності машинобудівного підприємства. Логічно-структурну схему побудовано здобувачем.

 

У більш формалізованому вигляді обчислення ризику інвестиційної діяльності можливо здійснити за формулою:

де  – коефіцієнт вагомості рівня ризику інвестиційної діяльності, зумовленого нездатністю підприємства виконати виробничу програму, передбачену інвестиційним проектом із врахуванням факторів зовнішнього середовища;

- коефіцієнт вагомості  рівня ризику інвестиційної діяльності, зумовленого не здатністю підприємства виконати виробничу програму, передбачену інвестиційним проектом із врахуванням факторів внутрішнього середовища, зокрема внаслідок  виробництва бракованої машинобудівної продукції

Очевидним є те, чим ближче значення цього коефіцієнту до нуля тим воно оптимальніше.

 

За даними табл. 3.7 розглянемо умовний приклад оцінювання рівня ризику інвестиційної діяльності машинобудівного підприємства.

Таблиця 3.7

Вихідні дані для обчислення ризику інвестиційної діяльності машинобудівного підприємства

№ з/п

Назви показників

Значення показників

1

Обсяг здійснених інвестицій (K), тис. грн.

150000

2

Обсяг інвестованих коштів, які за умов збитковості інвестиційного проекту

 

 

 

залишаються ліквідними і можуть бути повернутими інвестором (L) , тис. грн.

23000

3

Обсяг поточних витрат, пов’язаних із здійсненням інвестиційного проекту (V), тис. грн.

 

 

65000

4

Кількість партій готової продукції, яку планується реалізовувати замовникам (P)

 

2

5

Загальний термін виконання  виробничої програми (Z),місяці

 

6

6

Загальний обсяг виробництва, в результаті здійснення інвестиційної діяльності (Н),штук

 

100

7

Кількість бракованих виробів протягом місяця, штук

10

8

Коефіцієнт вагомості рівня ризику інвестиційної діяльності, зумовленого не здатністю підприємства виконати виробничу програму, передбачену інвестиційним проектом із врахуванням факторів зовнішнього середовища (), частки одиниці

 

 

 

 

 

0,5

9

Коефіцієнт вагомості  рівня ризику інвестиційної діяльності, зумовленого не здатністю підприємства виконати виробничу програму, передбачену інвестиційним проектом із врахуванням факторів внутрішнього середовища, зокрема внаслідок  виробництва бракованої машинобудівної продукції (), частки одиниці

 

 

 

 

 

 

 

0,5

 

Використовуючи дані табл. 3.7, а також логічно-структурну схему (див. рис. 3.15), обчислимо рівень ризику інвестиційної діяльності умовного машинобудівного підприємства:

1) розрахунок максимально-можливого обсягу збитків від інвестиційної діяльності

2) розрахунок загальної суми витрат на реалізацію інвестиційного проекту

3) розрахунок рівня ризику інвестиційної діяльності, зумовленого нездатністю підприємства виконати виробничу програму, передбачену інвестиційним проектом під впливом факторів зовнішнього середовища

4) розрахунок математичного очікування невиконання підприємством виробничої програми

5) розрахунок загальної кількості бракованих виробів за інвестиційним проектом

6) розрахунок рівня ризику інвестиційної діяльності, зумовленого нездатністю підприємства виконати виробничу програму, передбачену інвестиційним проектом із врахуванням факторів внутрішнього середовища, зокрема внаслідок  виробництва бракованої машинобудівної продукції

7) розрахунок узагальнюючого коефіцієнта рівня ризику інвестиційної діяльності машинобудівного підприємства

Як бачимо, рівень ризику інвестиційної діяльності умовного машинобудівного підприємства є досить високим (рис. 3.17). У якості резервів його зниження доцільно розглядати зниження частки бракованої машинобудівної продукції у загальному обсязі виробництва, передбаченого інвестиційним проектом, а також зростання обсягу інвестованих коштів, які за умов збитковості інвестиційного проекту, залишаються ліквідними і можуть бути повернутими інвестором.

Запропоновані методичні рекомендації з оцінювання ризиків машинобудівних підприємств, пов’язаних із здійсненням реальних інвестицій доцільно використовувати страховикам і страхувальникам для обґрунтування умов страхових договорів   під час формування і реалізації інвестиційних проектів. Практичне використання запропонованих методичних рекомендацій  сприятиме своєчасності та адекватності обрання оптимальних варіантів страхування від загроз у сфері інвестиційної діяльності.

Контролювання реалізації заходів щодо впливу на ризики інвестиційної діяльності машинобудівного підприємства здійснюється з метою виявлення необхідності внесення коректив в об’єкт контролювання. Ця необхідність може носити двояких характер, а саме:

·        виявлення чинників, що вказують на невідповідність фактичних значень показників очікуваним значенням;

·        ідентифікування чинників, які в конкретний момент часу сприяють результативності реалізації запланованих заходів.

У першому випадку суб’єкти контролювання змушені ухвалювати регулюючі рішення, націлені на усунення чинників, що стали причиною відхилень, а у другому – на стимулювання чинників, які сприяють результативності реалізації запланованих заходів.

Таким чином, функція контролювання має безпосередній зв'язок із функцією регулювання. На рис. 3.18 наведено виділені нами етапи процесу регулювання реалізації заходів щодо впливу на ризики інвестиційної діяльності машинобудівного підприємства.

Цей процес базується на загальновідомій у теорії менеджменту технології формування і реалізації управлінських рішень. Ретельність дотримання цієї технології керівниками підприємств є умовою раціональності управлінських рішень.

 Фахівці стверджують, що під час управління ризиками інвестиційної діяльності машинобудівних підприємств важливою є системність формування і реалізація регулюючих рішень. У цьому випадку під системністю розуміємо узгодженість управлінських рішень із цілями управління, а також з інтересами інших суб’єктів інвестиційної діяльності (постачальниками сировини і матеріалів, замовниками машинобудівної продукції, підрядними організаціями, страховими і банківськими установами, органами державної влади тощо). Загалом слід відзначити, що системність в управлінні ризиками інвестиційної діяльності є одним з провідних принципів і способів досягнення очікуваних результатів.

За результатами проведених досліджень нами побудовано систему контролювання і регулювання заходів щодо впливу на ризики інвестиційної діяльності машинобудівного підприємства (рис. 3.19). Її складовими елементами є:

·        цілі, суб’єкти та об’єкти контролювання і регулювання;

·        управлінські рішення щодо вибору методів, видів і форм контролювання і регулювання;

·        результати контролювання і регулювання.

На рис. 3.20 наведено види зв’язків між складовими елементами системи контролювання і регулювання заходів щодо впливу на ризики інвестиційної діяльності машинобудівного підприємства.

Як видно з рис. 3.18 і 3.19, функція регулювання реалізовується тільки тоді, коли суб’єкти управління ризиками інвестиційної діяльності виявляють певні відхилення. З огляду на це, очевидним є те, що між функціями контролювання і регулювання існують зв’язки породження. Між цими функціями існує також функціональний зв'язок. Так, по-перше, об’єктом кожної загальної функції менеджменту виступають усі інші загальні функції управління.

По-друге, в системі управління підприємством суб’єкти, відповідальні за реалізацію регулюючих рішень, пов’язані виробничими (функціональними) зв’язками із суб’єктами, які здійснюють контролювання процесу виконання заходів щодо впливу на рівень ризиків інвестиційної діяльності. Наявність зв’язків породження і функціонування вказують на те, що між функціями контролювання і регулювання існує також зв'язок взаємодії. Доцільно зазначити, що цей зв'язок виникає не тільки тоді, коли суб’єкти управління ризиками інвестиційної діяльності доходять висновку про необхідність застосування регулюючих рішень, а й тоді, коли очевидним є те, що функція контролювання виконується неефективно.      

Щодо зв’язків розвитку (перетворення) об’єкта управління (заходи щодо запобігання, зниження або ліквідації ризиків інвестиційної діяльності), то вони є наслідковими відносно усіх інших видів зв’язків. У результаті застосування регулюючих рішень, націлених на покращання реалізації заходів щодо впливу на ризики інвестиційної діяльності, можуть відбуватись позитивні або негативні зміни показників, які характеризують об’єкт управління. Незалежно від того, який результат отримано в результаті регулювання, наявність змін вказує на виникнення зв’язків розвитку між регулюючими рішеннями і об’єктом управління. Усвідомлення цих видів зв’язків між елементами побудованої системи сприятиме раціональності управлінських дій керівників підприємств під час управління ризиками інвестиційної діяльності машинобудівних підприємств.

Браузер не бачить рисунок або формулу?! Скачайте реферат:
Скачати реферат “Заходи зниження інвестиційних ризиків”


Publisher: Team EPMPD  

Додати коментар

Ваш e-mail не буде опублікований. Обовязкові поля відмічені *

Можна використовувати наступні HTML-теги і атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>