Нічого цікавоМоже бутиНормальноДобреДуже цікаво (3 голосів, середній: 5,00 з 5)
Loading...Loading...

Кількість переглядів: 468

Випускники Торговельної школи Товариства “Просвіта” у Львові

Микола Левицький

Микола Левицький

Микола Левицький – закінчив народну школу, а у 1933 р. трирічну Торговельну школу Товариства «Просвіта» у Львові. Був членом ОУН з 1933 р. Працював кореспондентом львівської газети «Новий час», а також у канцелярії філії Товариства «Сільський господар». У середовищі ОУН був добре відомий своїми організаторськими здібностями. Мав надзвичайну пам’ять, був майстерним оратором. У 1938 р. розпочав навчання на курсі журналістики Українського технічно-господарського інституту в Подєбрадах (Чехія). У 1939 р. засуджений до 13 років ув’язнення, проте йому вдалося втекти. Після втечі М. Левицький перебував на нелегальному становищі, активно працюючи в ОУН. На початку Другої світової війни брав участь у звільненні в’язнів з польської в’язниці у Ходорові. Відтак, уникаючи переслідувань, емігрував. У 1941 р. повернувся в Україну і став директором друкарні. Влітку 1944 р. став обласним референтом пропаганди ОУН Львівщини. Загинув від рук НКВД у 1945 р.


Іван Ворона

Іван Ворона

Іван Ворона – диригент народної хорової капели «Мрія», регент храму святих рівноапостольних княгині Ольги та князя Володимира у Ходорові. Закінчив початкову школу у             с. Молодинчі, гімназію у Стрию, Торговельну школу Товариства «Просвіта» у Львові, диригентські курси, а також філологічний факультет Львівського університету. Працював у ходорівській друкарні під керівництвом Миколи Левицького, де підпільно видавали пропагандистську літературу ОУН, а також вчителем у школі. Був членом ОУН з 1933 року.


Микола Саєвич

Микола Саєвич

Микола Саєвич – громадсько-політичний і культурно-освітній діяч, доктор філософії, права і лісівництва, лісівник–практик. За сприяння отця-мітрата Тита Войнаровського, який був доктором економіки, і митрополита Андрея Шептицького вчився у Торговельній школі Товариства «Просвіта» у Львові (1921). Згодом закінчив філософсько-природничий (1924) і правничий (1927) факультети Карлового університету в Празі та лісовий відділ Віденської політехніки. В Українському технічно-господарському інституті в Подєбрадах здобув фах інженера-лісівника, де захистив докторську дисертацію. З 1914 року − поручник УСС, сотник Української Галицької Армії. У 1916–1918 роках очолював Комісаріат УСС у Володимирі-Волинському, широко розгорнувши культурно-освітню діяльність. У 1918–1919 роках – державний повітовий комісар ЗУНР у Косові на Гуцульщині, згодом – командир Вартового куреня у Кам’янці-Подільському. Діяч УВО.


Іван Керницький

Іван Керницький

Іван Керницький – український письменник, драматург, фейлетоніст, журналіст, гуморист. Член президії Об’єднання українських письменників «Слово», ініціатор допомогового фонду при Об’єднанні, співробітник пресових видань Тиктора у Львові та на еміграції. Закінчив 4 класи початкової школи в с. Водниках, продовжив навчання у Львівській «Рідній школі» імені Бориса Грінченка, а згодом у Торговельній школі Товариства «Просвіта» у Львові. З 1940 р. − член ОУН. Після Другої світової війни виїхав до Австрії, згодом до Західної Німеччини, а потім до США, де прожив до 1984 р. Похований у Нью-Йорку.


Євген Князь

Євген Князь

Євген Князь (05.12.1907−1937 рр.) – закінчив загальноосвітню школу (Meska szkola powszechna) у м. Белзі. Упродовж 1933−1935 рр. навчався в Торговельній школі Товариства «Просвіта» у Львові. 


Роман Князь

Роман Князь

Роман Князь – (01.02.1916−1941 рр.) закінчив загальноосвітню школу (Meska szkola powszechna) у м. Белзі, Торговельну школу Товариства «Просвіта» у Львові, Державну педагогічну семінарію ім. Томаса Зана у Вільнюсі. У 1935 р. його взяли на військову службу до P.K.U. Згодом навчався на правничому факультеті в Університеті Стефана Баторія (тепер − Вільнюський університет), а також екстерном в Університеті Ю.Пілсудського (тепер − Варшавський університет). Мав викладацьку і судову практику. На початку Другої світової війни пропав безвісти.


Володимир Мота

Володимир Мота

Володимир Мота – закінчив вселюдну школу ім. Бориса Грінченка та Торговельну школу Товариства «Просвіта» у Львові. Був відомим співаком-бандуристом (бас-профундо). Мав звання «Заслужений діяч мистецтв України». Лауреат (разом з хором «Гомін», м. Манчестер, Англія) всеукраїнських премій ім. Братів Лепких. Відзначений «Грамотою Признання» Української Могилянсько-Мазепинської Академії наук у Вільному Світі «за довголітню постійну і віддану працю на полі українського мистецтва». Доброволець дивізії «Галичина» (1944 р.). Упродовж 1945−1948 рр. перебував у таборі військовополонених у м. Ріміні, Італія. Згодом його перевезли до Англії і звільнили. Емігрував до Канади на постійне місце проживання.


Іван Олексин

Іван Олексин

Іван Олексин – навчався у початковій, а потім у Рогатинській школі Товариства «Рідна школа». Продовжив навчання у Торговельній школі Товариства «Просвіта» у Львові. У 1943 р. став воїном УПА, брав активну участь у боях з більшовиками. Був взятий у полон американськими військами. Після звільнення емігрував до США (м. Рочестер), де заснував український спортивний клуб, студентський гурток.


Роман Петрів

Роман Петрів

Роман Петрів – поет, перекладач. Народився 11.02.1927 р. у с.Великій Волі на Миколаївщині. Початкову освіту здобув у рідному селі. Як студент Торговельної школи Товариства «Просвіта» у Львові під час німецької окупації з травня 1943 р. включився у підпільну боротьбу ОУН. З 1944 р. − помічник референта пропаганди повітової екзекутиви. У 1945 р. був заарештований і засуджений до 10 років ув’язнення і 5 років позбавлення прав. У 1954 р. його було звільнено. У 1957 р. знову заарештовано і засуджено до десяти років ув’язнення, які він відбував у Дубровлазі у Мордовії. У 1963 р. його достроково звільнили. Повернувся до Миколаєва, де перебував під наглядом органів КДБ, працюючи робітником на різних заводах. З 1990 р. брав активну участь у громадському житті. Голова районної спілки політв'язнів. Видав дві збірки поезій, регулярно друкується у періодичній пресі. Окремі його поезії покладено на музику.


Григорій Салевич

Григорій Салевич – народився у с. Вікнянах Товмацького району, Івано-Франківської обл. в родині священика. У 1915 році родина переїхала до с. Вікторіва. Там закінчив початкову школу. У 1917 році – українську гімназію в Івано-Франківську. У 1921 році в Івано-Франківську вступив до «Пласту». У 1926 році вступив до Львівського університету. Через низку обставин був відрахований. Упродовж   1931−1932 рр. закінчив однорічну Торговельну школу Товариства «Просвіта» у Львові. Працював головним бухгалтером у кооперативі «Зоря» у Львові, у Повітовому союзі «Кооператив» в Івано-Франківську, Жовкві. Згодом став ревізором у Союзі «Український кооператив». Працював головним бухгалтером Райвно, а також заступником директора з адміністративно-господарської роботи в Інституті суспільних наук (тепер − інститут українознавства УАН).


Іван Карпів

Іван Карпів

Іван Карпів – у 1922 році навчався у початковій школі імені М.Шашкевича Товариства «Рідна школа». Згодом вступив до Торговельної школи Товариства «Просвіта». Після цього вступив до Київського кооперативного інституту імені Чубаря на товарознавчо-економічний факультет, проте невдовзі був заарештований і засуджений до 10 років увязнення. Після звільнення працював у садово-городньому господарстві заводу «Азовсталь», а також товарознавцем з постачання будматеріалів на заводі «Іллічбуд». По якомусь часі трудився у Тисмениці на маслозаводі, промкомбінаті, хутровій фабриці та у Клубівцях на комбікормовому заводі.


Євген Пришляк

Євген Пришляк

Можливо Ви зацікавитесь: Рідкісноземельні метали

Євген Пришляк – походив з родини землевласника і власника цементного заводу. У 1930 р. закінчив Торговельну школу Товариства «Просвіта» у Львові. За членство в ОУН у1936 р. засуджений до 6 років позбавлення волі. Учасник Похідних груп ОУН (1941–1942 рр.). У грудні 1942 р. арештований німцями, викуплений з львівської в'язниці. Комендант боївки референтури СБ Дрогобицького обласного проводу, від початку 1945 р. – референт СБ Самбірського окружного, з вересня 1945 р. – Дрогобицького обласного, з початку 1947 р. – Городоцького окружного проводів. З початку 1949 р. – референт СБ Львівського крайового проводу, а з травня 1951 р. – його керівник. 22 січня 1952р. у с. Ланах Щирецького району Львівської обл. у непритомному стані був захоплений і 12 листопада 1952 р. засуджений до страти із заміною на 25 років ув'язнення. Відбув 11 років у Володимирській в'язниці та 14 років — у таборах. Брав участь в акціях протесту в Пермському таборі № 35. Звільнився 25 січня 1977 р. 


Publisher: Team EPMPD  

Ваш e-mail не буде опублікований. Обовязкові поля відмічені *

Можна використовувати наступні HTML-теги і атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>